Шицко процив жита

автор тах 14. новембер 2016

Єшеньска шатва жита, ярцу и других житаркох застановена, бо були вельки дижджи. Пре нєвигодну хвилю парасти нє могли на час пририхтац поверхносци, та оптимални термини за шатву житаркох нє випочитовани.

Подобни стан и у коцурским хотаре, у хторим того року будзе зашато вельо менєй жита як прешлих рокох.

Октобер бул специфични, бо барз мало було повязани днї без паданьох, окреме у його другей половки, толкує Єлена Буила, аґроном у польодїлскей задруґи „Класка” у Коцуре.

– Парасти, хтори попри польопривреди мали ище даяку роботу, нє могли ше зорґанизовац, физично нє могли буц на парцели праве теди кед ше могло робиц. Случело ше же у валалє житарки зашати на менших поверхносцох. Було и таке же людзе пополадню штудирали чи висц на польо, до вечара дахто пририхтал жем и ютредзень дополадня дацо пошал. Хто вишол други дзень пре предшатвово пририхтованє, тот нїч нє поробел, бо уж знова спаднул диждж – гварела Буилова.

Юлин Фейса зоз подприємства „Либела продукт” ше склада же шлїдуюцей сезони жита на польох будзе менєй и до 50-60 одсто.

– То видно по нашеню и през заинтересованосц за шатву. Думам же людзе нє понагляли зоз шатву найвецей прето же ше двоєли чи пошац, чи нє. Людзе хтори сцели и плановали на час шатву, вони то уж поробели. Тоти жита уж зишли – гвари Юлин.

Красна хвиля була на хасен у першей половки октобра, алє то бул лєм початок оптималного термина, и теди могло шац лєм на поверхносцох хтори були ошлєбодзени од сої и слунечнїку. Гоч парасти дакеди и маю звичай шац до тих културох, частейше ше житарки садзи до кукурици. Ранши кукурици нє могло виламац, бо ше чекало меншу влагу, а познєйши сорти кукурици стали на польох по конєц октобра.

DSC_0080

ШАТВА У НОВЕМБРУ, ЛЄБО НА ЯР

Попри шицкого, ище вше єст парастох хтори сцу пошац жито лєбо ярец, гоч то, з єдного боку, досц ризичне. То може буц и барз добре кед будзе цепла єшень, а може буц барз подло, кед будзе жимна, дознаваме од Буиловей. Кед скорей придзе жима, вец ше сходзенє жита предлужи на мешац, и нє будзе ровномирне.

– Таки шаца ше менєй розвию, корень тих рошлїнох будзе менєй укоренєни и тоти жита автоматски буду слабше порихтани за жиму. Вшелїяк, предкладаме же би парасти шали, алє, кед можлїве, же би цо квалитетнєйше пририхтали жем, же би нашенє нє мушели барз глїбоко положиц. Будзе требац звекшац шатвову норму, значи положиц векше количество нашеня, з каждим дньом пожнєня – надпомла Буилова.

Юлин Фейса ше склада зоз тим, и додава же ше з рока на рок указало же познєйше посадзени жита, заш лєм, нє були таки подли.

– Познєйша шатва можебуц була и лєпша у одношеню на тоту цо була на час, бо тоти култури менєй лапели хороти, нє було бауляра, даяки уши, и койдзеяки други хороти и инсекти пре хтори ше мушело вецей пирскац. А на концу, парасти хтори нє пошею жито, буду ше мушиц одлучиц за даяки ярнї култури, лєбо даяке ярнє жито або ярец, бо и таке єст – пренєсол Юлин дзепоєдни искуства.

МАЛА ЦЕНА И ИНШАКА ТЕХНОЛОҐИЯ

З другого боку, тогорочного жита на лаґру ище вше єст, ма меншу цену як цо була на одкупу, а з мешаца на мешац лаґер бере 1 одсто. Жито постало нєпрофитабилна култура, и то можебуц и основна причина же го у хотаре мало єст.

Тиж так и технолоґия продукциї жита ше пременєла. Року 2015. було вельо проблеми з ардзу на житу, и тераз ше го муши и два раз пирскац, на цо людзе нє звикли. Лєм тото подрагшує процес продукциї, а кед после чежкей роботи на концу и цена нїзка, вец то шицко випатра як даремна робота. Звичайно людзе жито садза пре плодоряд, медзитим, єст таких хтори анї тото нє почитую. Жито чека лєпши днї.

ЗАСТУПЕНШИ СОРТИ ХТОРИ ДАВАЮ ВЕКШИ УРОЖАЙ

Док ше у „Класки” того року одлучели лєм за єдну нашеньску хижу, у „Либели” дознаваме же ше парасти частейше одлучую за странски нашеня, бо даваю дакус векши урожай.

– Одкупйоваче ше ище нє оглашели же чи буду одкупйовац жито по квалитету, чи на количество – гварел Юлин Фейса. – Тоти странски сорти хтори резултую з дакус векшим количеством зарна нє таки квалитетни, алє ше рахує же количество сиґурнєйше за профит.

З другого боку, домашнї, можебуц дакус квалитетнєйши жита, кус менєй родза, алє нїхто нє ґарантує же ше по тей лоґики будзе и одкупйовац. Потераз мира квалитету була гектолитерска чежина, медзитим тераз ше глєда протеїни и други пекарски характеристики. Ище вше нїхто нє вишол з обвисценьом о критерийох одкупу, лєбо же жито хторе ма характеристики лєпшого квалитету, будзе и драгше – потолковал Фейса.

НАЙВЕЦЕЙ ШЕ ТАРҐОВАЛО ЗОЗ СОЮ

По податкох зоз Новосадскей продуктней берзи зоз прешлого тижня, цена жита була у нєпременєних рамикох. Контракти реализовани по 15 динари за килу хлєбного зарна (16,50 динари за килу зоз ПДВ), цо 2,04 одсто висша цена у одношеню за гевту цо пред тим реализована.

За прешлонєдзельови берзански обток характеристичне же соя була найфреквентнєйша роба зоз хтору ше тарґовало. Причина, то пороснуце цени тей олєярки.

DSC_0084

(Опатрене 117 раз, нєшка 1)