Кед ше пред вецей як двацец роками у нашей жеми пременєла власц, нєдлуга потим наша делеґация на чолє з министрами и значнима функционерами пребувала у Америки, точнєйше на универзитету Гарвард. На нїм, як студентка була Наталия Новта з Нового Саду, хтора мала єдну минуту часу озвец ше ґу нашим людзом. „Добри дзень, гварела вона, жадала бим робиц за вас”.
У спомнутей делеґациї бул и Божидар Дєлич, теди министер финансийох, хтори ше сиґурно нє наздавал таким словом єдней студентки, алє єй одвитовал най пошлє свойо податки до Сербиї. Так и поробела. Наталия єден семестер павзирала на студийох у Америки и пришла робиц до Беоґраду, до Министерства финансийох. Кори Удовички єй була ментор, а здобуте искуство – огромне богатство. После седем мешацох ше врацела на Гарвард.
А по Гарвард требало дойсц.
КАРТА ЗА АМЕРИКУ
Наталия закончела основну школу у Новим Садзе, як и перши два роки Ґимназиї „Исидора Секулич”. Теди отворени конкурс за шицки ґимназиї у городзе же би кандидовали єдного свойого школяра за одход до Гонґконґу, на школованє по интернационалних програмох. Пре нєпреривне закладанє и добри резултати, окреме з математики, физики и хемиї, Новтова предложена за спомнуту драгу. Шлїдзели интервюи и розгварки, а вец и одход до Китаю.
-Паметам же нас було коло 200 школярох зоз вецей як 80 жемох з цалого швета. Мисия школи була медзинародне сотруднїцтво, толеранция и порозуменє, а интернационална програма по хторей ше робело була ми познєйше добра основа за студиї. Мала сом отамаль добри препоруки и уписала сом ше на Гарвард, а тото сом и сцела – гвари Наталия хтора свойо академски студиї предлужела у Америки, алє нє на природних наукох.
-Тото цо ше ми пачело у Гонґконґу, алє и на Гарварду, то же ше дружтвени науки третировало баржей як природни. Прицаговали ме виглєдованя, индивидуална робота, роздумованє о даяким процесу, а од дружтвених наукох, економия, у своєй основи мала тото цо ме интересовало, наприклад, як тото цо мож водзиц коло нас мож потолковац през математични модели. З оглядом на тото же сом спочатку була прихильнєйша ґу природним науком, було ми кус чежко крачац по новим терену. Алє якош сом верела же будзем мац успиху и у тей обласци, же сом годна напредовац и будовац кариєру – толкує Новтова.
По закончених студийох Наталия почала робиц на шветово славним универзитету МИТ нєдалєко од Гарварду. Досц лєм повесц же пред двома роками Нобелово награди з економиї пошли до рукох фаховцом праве з того универзитету. Млада асистентка робела на Департману за економию, унапрямена на виглєдовацки проєкти, хтори єй познєйше отворели дзвери у дальшим школованю на докторских студийох.
-Робела сом на єдней новей програми и виглєдованю же як ше старши людзе у Америки опредзелюю за осиґураня кед слово о лїкох, односно чи тото цо влада у жеми поставела, добре, чи нє, чи є ефикасне… З податкох од коло милион людзох требало одредзиц модели хтори то оптимални програми за розличних людзох на основи їх потребох и чи вибор бул блїзко, або нє, при тим оптимуму – толкує вона.
Одбранєна маґистерска робота була Наталиї лєм драга ґу докторату з економиї, пре хтори одходзи до Нюйорку. Докторовала 2013. року а економия розвою и макроекономия були єй обласци з хторима ше занїмала. Достала роботу у Медзинародним монетарним фонду, ММФ, и уж осем роки є там занята.
СУДЗЕНЕ, АБО НЄ, ТАК БУЛО…
Врацаме ше кус назадок.
Марко Клашня жил у сушедстве на Лиману, и вєдно з Наталию ходзел до основней школи. Часто до школи вєдно одходзели, а вец ше з нєй вєдно врацали дому. Приятельство ше вше баржей преглїбйовало и попри тим же ходзели до розличних ґимназийох. Велї роки познєйше Наталия дознала же и Марко бул предложени з боку його школи же би треци и штварти рок науки предлужел там дзе и Наталия, у Гонґконґу. Алє Марко нє сцел пойсц. Кошарка була його вибор попри школи, и то нє лєм рекреативно. Бул у юниорскей репрезентациї нашей жеми, каждодньово тренирал и уписал ше на Економски факултет. Нєпреривне друженє з Наталию ше нїґда нє претарговало, гоч их дзелєли на тисячи километри єдно од другого. Марко кошарку заш лєм положел на бок, бо видзел же попри вше векших обовязкох на факултету, нє годзен посцигнуц тото цо сце. А образованє нє сцел занягац.
Приятельство з Наталию преросло до любови. Марко пошол до Америки и предлужел з науку. Докторовал у обласци политичних наукох, а политична економия и корупция и нєшка його фах. Успишни у своєй роботи, професор є на єдним универзитету у Вашинґтону. Наталия гвари же дзепоєдни роботи аж и вєдно обявели, бо економия и политични науки маю заєднїцку капчу.
Наталия и Марко маю двойо дзеци, Николу и Марину. Никола ходзи до школи, Марина до школки, а як и шицки дзеци, любя присц до Нового Саду, окреме кед и баба и дїдо уключени до їх бависка. А през бависко ше шицко лєгчейше научи, то дїдо добре зна, та толкує унукови рижни монети, назви, и у хторей держави кельо вредза… Никола ше од дїда обрал и кед слово о каяку, та рахує же кеди годзен до ньго сам шеднуц, без дїдовей помоци и пойсц гет далєко.
Клашньово нєдавно одпутовали до Вашинґтону. Кажде ше врацел ґу своїм обовязком, Марина и Никола ґу своїм парняком, Наталия и Марко на свойо роботи.
Обидвойо жию од того цо любя. Та чи мож сцец лєпше и красше?
ТАКЕЙ ФИРМИ ИНДЗЕЙ НЄТ
-Робота у ММФ-у барз интересантна прето же маме можлївосц добре спатриц и розумиц цо ше случує у розличних жемох на економским и политичним плану. Велї виглєдованя обсяжни и озбильни, алє интересантни, а подрозумюю и путованя по цалим швеце. Тераз, пре пандемию, кус иншак, алє нє менєй прицагуюце. Ниа, я тераз на одпочивку, у родичох у Новим Садзе, алє з часу на час робим, прето же природа моєй роботи просто така же дзепоєдни ствари нє можем опущиц. Тото цо ше ми пачи у Америки то тото же моя робота єдинствена, рижнородна, а там дзе робим, такей институциї нїґдзе нєт. Нє мож тото робиц у каждей жеми, лєм ту, у Вашинґтону – гвари Наталия.