Щесце у шлєбоди

автор с. фейса 13. октобер 2021

Дакеди у варошу нє мож було задумац мурал на даєдним будинку, а окреме по новосадских локалох. Нєшка то цалком узвичаєне, як цо узвичаєне малярство под отвореним нєбом, такволана street art уметносц, хтора остатнї роки вше популарнєйша. Александар Саванович (Haxel), значна карика у ланцу тей сучасней уметносци хтора настала на улїци. На сликох зоз шприцадлами оддавна зохабя свой препознатлїви подпис. 

Нє з тих є цо закончели малярство и нє може за себе повесц же му родичи зоз тей бранши. Вон препознал свой талант и одлучел же ше зоз уменосцу, односно мальованьом, будзе занїмац у живоце. Теди Александар Саванович мал 20 роки. И важни алат при себе –  талант, шмелосц и вельку виру же тото цо себе зарисовал, тото и сполнї.

– Мнє малярство вибрало, нє знам, озда прето же сом одмалючка за тото мал смисла, а окреме же сом сцел буц шлєбодни и щешлїви. Нє могли зо мну байлаґовац анї родичи, бул сом упарти як мазґа и гоч сом ше после ґимназиї становел на Факултету технїчних наукох, одустал сом од студийох, бо сом видзел же то нє тото цо сцем, нє тото цо бим єдного дня любел робиц. Одлучел сом пойсц до швета, спаковал куфри и одпутовал до Шпаниї на єден рок. Алє тото цо було пред тим, кед ме так повесц, одбили у шпанскей амбасади и кед сом ше сцел обрациц, висц вонка и врациц ше дому, тото барз важне. Преходзела єдна панї коло мнє, оглядла ше, поволала, вислухала, вжала пасош и вдерела штембиль до ньго. То була тота судьбоносна хвилька хтора далєй офарбела мой живот. Видзело ше ми же сом у секунди спознал швет и тото як шицко у нїм функционує. У Шпаниї сом познєйше упознал єдного уметнїка хтори мальовал зоз шприцадлами, и док сом ше припатрал на ньго як роби, верим же сом нє клїпнул. Опробовал сом ше у аир бруцх технїки, мальованє ме прицаговало и дриляло лєм напредок – приповеда Саванович и гвари за себе же є самоуки уметнїк.

ОБИШОЛ ЦАЛУ ЕВРОПУ

О рок ше врацел и розпрестар папери у його Новим Садзе, у Змай Йововей улїци. Гвари же то єден з лєпших штредкох за уметнїкох и каждого року, длугши период є ту. Беоґрад тиж як його дом. Уж длугши час є там познати, алє крочел и далєй, часто одходзи до Греческей, Румуниї, Мадярскей, Данскей… За штварцину вика обишол цалу Европу, упознал велїх людзох, малярох, уметнїкох, обичних людзох хтори заставали док робел з фарбами.

– Интересантна тота интеракция з публику… Людзе станю и припатраю ше. Я их нє видзим, алє чувствуєм тоту енерґию. Знаце цо краса при тих сликох? Тото же кажде хто ше на ню припатра, кажде видзи инше, тото цо му гутори його подсвидомосц, тото цо му ше пре цошка попачи, або нє  –  гвари Александар и предлужує о тим же є путуюци маляр, же людзе часто маю предрозсудки о такей файти уметносци, алє же то робота як и кажда друга.

– Путованє и мальованє, то моя страсц и нєт лєпше од того кед ше и єдно и друге злучи. О пар мешаци одходзим на Тайланд и можем повесц же сом уж покус возбудзени – гвари наш собешеднїк хтори як и други заняти зарабя, путує, алє, сполнює  обовзки спрам держави.

За тото цо роби муши мац дошлєбодзенє дзе ґод ше станови, нїч нє задармо. Нє поносує ше, бо гвари же з того цо роби добре жиє и зарабя, но робота така же кед даґдзе пойдзе робиц, мальовац, вец є єден час там. Звикол ше, звикли ше и його найблїзши, гоч тераз кед му дзивка и син одросли, гвари, вельо лєгчейше. Найлєпше му у Греческей, у сезони, кед за єден дзень преда и на даскельо дзешатки слики. Малює зоз  шприцадлами, алє и у технїки олєй на платну, а то звичайно пейзажи  и портрети. Часто, як спомнуте, подписує и авторство у числених познатих локалох у Новим Садзе дзе робел мурали.

– Нови Сад донєдавна нє мал вибудовани тот идентитет локалох препознатлїви по муралох. Лєм цукрарня Времеплов мала найстарши мурал. Нєшка то цалком иншак – гвари вон.

НЄ ЛЮБИ СТАЦ У МЕСЦЕ

Нєзвичайне поволанє, поведли би велї, а Александар трима же чловек постава тото о чим роздумує и цо роби. Вон вери же уметносц плодна жем за шлєбоду, а твердзи же лєм шлєбодни чловек може буц и щешлїви чловек.

Двацец пейц роки малює зоз шприцадлами, щеточками, на муре, на платну и ище вше виглєдує. Гвари же би ше любел опробовац и на малярских конарох о хторих уж длугши час шнїє, у 3Д технїки, и нє може без нових виволаньох у роботи хтору наисце люби. И його дзеци ше од нього покус обрали, та син на Академиї уметносцох, а дзивка розвива свой талант у малярстве и скулпторстве и попри тим же  ше опредзелєла за медицину. Саванович задовольни же дзеци вибераю свою драгу, вон пред двацец пейц роками вибрал свою. И нїґда нє побановал.

ОТВОРЕНИ ДЗВЕРИ

Остатнї роки street art постава вше популарнєйши, окреме у Новим Садзе дзе аж настало и здруженє хторе финансує украшованє городских фасадох зоз муралами. Познате и тото же тот наш найвекши варош у Войводини постал и Европска престолнїца култури у тим 2021. року у хторим ше за улїчну уметносц нащежар дзвери отворели. Правда, нїґда анї нє були цалком заварти.

(Опатрене 47 раз, нєшка 1)