Ювилей шветового конґреса

автор б. в./сообщенє 8. юлий 2016

Пред 25 роками представнїки орґанизцийох Русинох/Руснацох/Лемкох зишли ше на першим Шветовим конґресу у Медзилаборцох и догварели ше же буду робиц вєдно.

Як дознава „Руске слово” од пиятку, 24. та по пондзелок 27. юния, делеґация Рускей матки, хтору представяли Дюра Папуґа, Миломир Шайтош и Славко Пап, присуствовала на русинским Фестивалу култури и спорта у Медзилаборцох, у Словацкей.

Єдна з главних причинох одходу делеґациї Матки до Медзилаборцох було означованє 25. рочнїци отримованя першого Шветового конґреса Руснацох/Русинох/Лемкох (РРЛ), хтори ше 1991. року праве там отримало.

ЗДОГАДОВАНЄ НА ПЕРШИ КОНҐРЕС

З тей нагоди, на будинку музея Ендия Ворхоли, дзе у сали того будинку отримал перши Шветови Конґрес, положена памятна табла. Вона виробена у сотруднїцтве Шветовей ради Конґреса, города Медзилаборци и Русинскей оброди Словацкей, а шветочно ю одкрили предсидатель Шветовей ради др Штефан Лявинец (Мадярска), приматор Медзилаборцох инж. Владислав Вишньовски и почесни предсидатель Шветовей ради Конґреса, академик проф. др Павло Маґочи (Сиверна Америка).

Дюра Папуґа бул предсидатель Шветовей ради Конґреса РРЛ у трох мандатох и участвовал на шицких 13 Шветових конґресох. За „Руске слово” вон ше здогадує, же пред 25 роками то була велька подїя за Русинох/Руснацох/Лемкох, котри ше теди зишли и догварели ше же буду робиц вєдно. Перши три орґанизациї котри вошли до Конґреса були зоз тедишнєй Югославиї, Словацкей и Польскей, понеже були урядово реґистровани и од нїх почали шицки заєднїцки активносци. Тераз Конґрес ма осем таки орґанизациї зоз Штреднєй Европи и два зоз Сиверней  Америки.

04-05 kongres Tabla

– Ми теди у Югославиї нє мали проблем зоз припознаваньом Руснацох, мали зме шицки права, як цо их маме и нєшка. У шицких других державох нашо людзе мали тот проблем, нє були припознати и велїм у ше упатрали на нас, на тедишню Югославию, на витворйованє правох яки ми мали – у школстве, у култури, информованю и хаснованю язика и писма – гвари Папуґа.

Вон констатує же 25-рочна робота Конґреса дала резултати, нєшка Русини/Руснаци/Лемки припознати у скоро шицких штреднєєвропских жемох и у Сиверней Америки, окрем у України, за котру ше назадаваю же єдного дня и вона тото зроби. Було пробованя же би ше зоз Шветовим конґресом „стануло”, алє Папуґа заш лєм ма думанє же треба далєй робиц, вєдно наступац, бо ше ище нє досцигло жадани уровень заєднїцтва.

Як добри приклад пракси сотрудзованя медзи членами Конґреса, вон наводзи видаванє кнїжки Колядох зоз каждей жеми дзе жию Русини/Руснаци/Лемки. У планє пририхтовац публикацию о найзначнєйших историйних датумох, подїйох и людзох, з помоцу Вишеґрадского фонда. Папуґа наводзи длугорочни план же би ше направело сотруднїцтво медзи високошколскима установами зоз Нового Саду, Прешова, Кракова и Сеґедину. У цеку пририхтованя и за 14. Конґрес, котри ше отрима 2017. року у Осєку, у Горватскей.

ПЕРШИ ФЕСТИВАЛ РУСКОГО ФИЛМА

Под час пребуваня у Медзилаборцох, делеґация Рускей матки мала стретнуца и розгварки, насампредз зоз одвичательнима людзми фестивалох иманифестацийох Русинох Словацкей. Як заключеня тих розгваркох мож визначиц поради коло заєднїцких виступох, як и апликованя до фондох ЕУ.

Тиж водзени и закончуюци розварки коло отримованя першого Фестивалу руского филма „Русин Филм Фест” хтори ше отрима, того року, 1. и 2. октобра у Сербиї, у Шиду.

Заменїк предсидателя Рускей матки и член Конґресней комисиї за културу, Миломир Шайтош, за нашу новину гвари же порада коло конкретних крочайох заєднїцкого апликованя до фондох ЕУ планована на єшень, док ше орґанизациї зиду на русинским мултижанровим музичним фестивалу у Медзлаборцох. Теди ше вибере за хтори проєкти и манифестациї ше будзе глєдац стредства од Вишеґрадского и други фондох.

04-05 kongres Djura Papuga

Кед слово о „Русин Филм Фесту”, акцент того року будзе на документарним филме. Шлїдуци рок у фокусу будзе тема о траґедиї Лемкох зоз юговосточней Польскей, такволана акция (операция) „Висла” 1947. року.

– Принєшена одлука же би фестивал бул тематични. Того року ше будзе обрабяц тема Першей шветовей войни, односно велького страдня Русинох/Руснацох/Лемкох, у перших концентрацийних лаґрох, праве таких яки ми знаме, слово о Талерхофу и Терезину – гвари Шайтош.

Прето, по його словох, филмски фестивал добре прилапели Русини зоз старого краю, „понеже вельку часц тей фронти вони винєсли на своїх плєцох”. Плановани и округли столи на котрих би ше бешедовало о филмскей уметносци медзи Руснацами швета.

Делеґация Рускей матки нащивела и даскельо места у околїску Медзилаборцох, дзе мала стретнуца и розгварки. На концу нащиви Медзилаборцом, делеґациї Рускей матки, односно Рускому културному центру з Нового Саду, уручена поволанка же би участвовали на шлїдуюцим, ювилейним, 55. руским Фестивалу култури и спорта у Медзилаборцох 2017. року.

(Опатрене 139 раз, нєшка 1)