Як прежиц под червеним метео-алармом?

автор м. перкович 2. юлий 2021

Кед у нашим, по дефинициї подручу умерено-континенталней клими температура влєце прейдзе 30 ступнї Целзиюса, то уж понад просека за Войводину и Сербию. Кед досягнє, лєбо аж и преруци 40, цалком на мире би ше могло преглашиц позарядови стан и елементарну нєпогоду.

Анї ритем живота, анї орґанизованє порядного процесу роботи нє можу ше ношиц з такима обставинами.

Перша реакция звичайно приходзи од того пасма гражданства хторе наступа як трошитель, хаснователь, лєбо конзумент – вони обачую нєклиматизовани автобуси, горучаву у шалтер-салох… чежко пойсц до предавальнї, на пияц, плациц рахунки. Питанє же як же аж вец червени метео-аларм подноша тоти цо продукую робу лєбо обезпечую услуги – вожаче у автобусох, тарґовци на пияцу, роботнїки на будовалїщох и плантажох, ридко ше поставя.

Гоч ше температура од 40 ступнї у плусу, по класификациї РГМЗ описує як „екстремно горуцо” (наприклад, екстремно горуца яр кед температура пейц днї за шором прейґ 30 ступнї), нє преглашує ше елементарна нєпогода, и попри факту жe ше по слове закона екстремни температури одредзую як елементарна нєпогода. Место одлуки, Влада лєм „здогадла” роботодавательох же „єст препорученє” як орґанизовац роботу на екстремних температурох. У исти час, чолнїки полициї видали розказ о прерозподзельованю роботного часу у горучави, цо значи же свидомосц держави о ризикох за здравє и безпечносц людзох ище як присутна, окреме кед слово о тих цо ю чуваю. За занятих у привреди – дала препорученє. Циничне же прерозподзельованє роботного часу, анґажованє вецей особох за исти задатки, застановйованє роботи од 11 до 16 годзин (шицко то одредзене зоз препорученями з 2007. року) остава лєм препорученє, без законскей обовязки, односно пошлїдковей одвичательносци роботодавателя.

Питанє чи щервенїме, чи од Слунка, чи од бриґи, чи од ганьби, чи од бесу (цо окреме важне) под червеним метео-алармом, як и векшина питаньох з хторима ше трапиме у векшини свойого будного стану, враца нас на сущни питаня дружтвено-економского ушореня заєднїци у хторей жиєме.

Спомнути „здогадованя” и „препорученя” указую же власц наисце нє дзба за роботнїкох у (приватизованих) фабрикох, на будовательних коридорох и польох. Пануюца класа свидомо жертвує здравє, та и животи людзох на олтар профиту, понеже людзе, як нє раз пошведочене, потрошна роба капиталу. За потїху, власц обезпечи цистерни зоз швижу воду коло фреквентних локацийох – пияцох и тарґовищних центрох, бо бизнис и обток нє шму стануц. Трошиц ше муши и по горучави. З другого боку, живот роботнїка нє ма цену – безвредни є. Дараз ше людски жертви паганским божеством придавало раз до рока. Тераз тот процес идзе каждодньово. Як на фабричней линиї.

Кеди уж раз почервенїме?

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 25 раз, нєшка 1)