Як сом полюбела саму себе…

автор я. дюранїн 20. октобер 2019

Рихтам ше хторешик рано на роботу, станєм опрез жвератка и патрим – га, як же сом така бурава и вилєжана кед сом ше вечар змила и положела виклери? Чи би ше ми штригац, чи фарбиц… Розчесуєм ше, гласкам свойо длугоки власи котри падаю на мойо плєца, вец на мой хрибет… Нєеее, шалїм ше, то лєм задумуєм. Вироятно сом ше, така вистата, у полуцмоти змила зоз ґелом за туширанє, лєбо сом нє вимила реґенератор… Ознова…

З пальцами сом ище баржей розбуртавела власи, обрацела ше и пошла по мендюши и персцень рахуюци же ме прейдзе дзека за фризираньом. И прешла ме.

Даремно ше наздавам же ми з роками власи буду квалитетнєйши. Ша, то нє вино! А анї я нє Самсон. Цо сом старша, и вони буду вше попуканши, ридши, ценши.

Єден час сом була барз надумана наукладац дас сто тисячи власи. Досц сом ше розпитовала о тим, алє кед сом чула же после такого фураня фризури, квалитет природних власох будзе ище горши – швидко сом ше оддумала.

Ище ме як дзивку барз секирало же нє можем мац длугоки власи. Кед сом танцовала у фолклору мац ми нїґда нє могла виплєсц варґоч, анї рибову косц, чи як ше уж вола. Прето сом єдного дня ришела же ше престанєм заношиц и зочим ше зоз горку правду. Пошла сом до фризерки и гварела єй най ме оштрига на кратко. Напредку дакус длугше, и з боку най дакус пущи, а гевто на кратко. Питала ше мнє жена чи моя мац зна же сом ше пришла штригац… И нєвиновата є же мацер скоро заражело кед ме видзела на удзверйох. Сиґурно подумала же ме нїхто таку нє зосце.

Кед сом ходзела з брухом, теди ми власи дожили ренесансу. Наисце, таки власи як у периодзе положнїци нїґда вецей нє будзем мац. А анї таки брух.

Потим ми єден час вообще нє було бриґа яку мам фризуру. До фризерки сом ходзела лєм кед уж наисце була гуя. Други жени хтори сом там стретала ходзели ше раз тижньово фенирац, раз мешачно фарбиц и два раз мешачно штригац. Вони барз любели свойо власи. Я думала же то за мнє страцени час и пенєж. Кед тот хто приповеда зо мну, думала сом, патри на мойо власи, а нє до оч, то його проблем.

А тераз уж иншак. Прето же кед сом ше раз пред роботу сцела змиц, пре гаварию у улїчки нєстало води. Понеже ме чекала якашик схадзка, було барз наприкладне кед бим пошла масна и бурава, та сом додня рано глєдала шлєбодну фризерку. Три ме нє могли прияц! Три! Штварта мала 30 минути до хторих сом ше якошик „вохпала”. Тота жена наисце люби свою роботу. Ошацовала мойо власи, мой профил, анфас и гварела: Я би вам тото так намесцела. Ви маце ценки власи, напредок най вам вше буду дакус набок намесцени. Ту вше положце даскельо виклери, ту….

Остала сом у чуду. Жена ме першираз видзела у живоце, а видзела ме як да ме позна цалого живота. Од теди вше ґу нєй ходзим. Мойо власи, хтори сом у тих дньох аж и полюбела, наисце заслужую дакус розкошу. Хибели им лєм три виреченя.

www.zenoblogija.com

(Опатрене 73 раз, нєшка 1)