Як у правим руским обисцу…

автор и. сабадош 12. юлий 2021

Кажде хто ше голєм раз у живоце селєл, алє наисце (нє думам ту на студентски селїдби – куфер, посцелїна, шолїчки за кафу и колекция цедейчкох), зна яке то подняце, парада и трапеза. Кажде хто жиє у вельким обисцу дзе нєт бриґи з простором, зна кельо ше вшелїячини назбера по кутох и буджакох, кед ше дараз прескочи сезонске пораєнє з яри лєбо вєшенї, кед ше нє попребера цо наисце нєобходне, а цо ше чува и стої лєм прето бо, гат, чкода одруциц…

Нам у „Руским слове” обидва тоти ситуациї случели ше у прешлим року, и то у штред епидемиї. После 50 рокох у будинку „Дневника”, Редакция ше преселєла прейґ драги, до Футожскей улїци. Нови простор наш, алє є менши, цо значи же анї нєт дзе змесциц, анї вецей нє мож чувац баш шицко. А за пол столїтия, як у правим руским обисцу, наисце ше назберало койчого.

Медзитим, о шицким цо зме знали же нас чека, штудирац зме почали на час. Голєм рок-два пред корону почало ше рихтац за преселєнє и преберац цо идзе з нами, а цо идзе вонка. У тей селекциї, найвекше виволанє було, а и тераз є, цо робиц з огромним количеством архивного материялу хтори ше подрозумює у медийней хижи хтора тирва три ферталї вика. То ситуация хтора барз здабе на „Цми вилаєт” з народней приповедки – кед одруциш, покаєш ше, кед охабиш, тиж ше покаєш.

Закон углавним ясно и прецизно предписує цо ше муши чувац. Алє ми од початку на становиску же то нє досц, и нє алиби же би ше шицок звишок одруцел до старого паперу. Спорозумно одлучене же кажда публикация и кажда фасцикла муша прейсц през голєм даскельо руки пред тим як пойду секундарцом – кед же я можебуц и нє препознам значенє даякого пожовкнутого папера, даєдному другому колеґови нє премкнє же то важна часц Рускословскей историї.

Углавним, у новосадскей Редакциї формовали зме зачаток Документацийного центра Руского слова, у хторим голєм по єден прикладнїк каждого виданя нашей Установи. Ґу тому, у депоу „Руского слова” у Керестуре под час Волонтерского кампу хтори почина о даскельо тижнї будзе позберани ище голєм єден архивни комплет, нє лєм як законска обовязка, алє и „желєзна резерва” за нє дай Боже.

Яка то будзе робота, ниа лєм єдна илустрация – за 75 роки, обявени скоро штири тисячи числа „Руского слова”, а кажде ше чува у 10-20 прикладнїкох. Ґу тому, кажди рок ше прави и зарамиковани рочнїк – нєшка по два-три прикладнїки, а дараз, у „старих добрих часох”, було их и по пейц-шейсц – як ше гвари, най єст. Сами дупликати тих рочнїкох забераю даскельо кубики простору у нашим маґазину. А дзе ище вецей як 70 роки „Заград ки” и Календару, пол вика МАК-у и „Шветлосци”, вецей стотки кнїжки хторе през роки обявело „Руске”… и то по даскельо прикладнїки з шицкого спомнутого.

Алє, аж анї тото цо останє як звишок и потим як ше шицки архивни комплети пополня – и тоти цо правиме пре закон, и тоти цо правиме пре себе и пре будучносц, нє пойдзе директно до старого паперу. Поволанку заинтересованим же би безплатно комплетовали свойо збирки руских виданьох обявюєме на бокох Информатора.

(Опатрене 26 раз, нєшка 1)