Як ше з корону вибориц на менталним плану?

автор с. саламун 9. марец 2021

Тих дньох будзе рок одкеди у нашей жеми  першираз преглашени позарядови стан пре ширенє вирусу корона. У тим периодзе було вельо предпоставки, твердзеня и їх потупйованя, меняли ше становиска и думаня о вирусу хтори ше преширел по цалим швеце. При людзох ше пребудзел страх, нєлагодносц, нєдовириє и нємоц як ше з тоту бриґу треба вибориц.

Кед нєзадоволєни базични людски потреби, гевти основни, чловек нє ма мотив, алє анї нє роздумує о других, так повесц, висших потребох, а медзи нїма и гевти же би добре робели, же би були людзе и роботнїки на хторих ше мож упатриц. Праве о тим пременлївим, нєстабилним и нєсиґурним стану, о людскей психи, єй природи, потребох и проблемох як их ришиц, бешедує дипл. психолоґиня, мастер Марина Орос котра на докторских студийох на Филозофским Факултету у Новим Садзе, на Оддзелєню за психолоґию на предметох з обласци Розвойней психолоґиї.

МАСЛОВА ПИРМИДА

– Абрахам Маслов, америцки психолоґ, теорию о основних людских потребох приказал на пейцох уровньох пирамиди. На перших двох уровньох, од долу находза ше основни, базични людски потреби. Перши медзи нїма то задоволєни основни физиолоґийни потреби: же бизме нє були гладни, смиядни, же би зме мали одпочивок, могли дихац, же би нам було цепло и подобне. Алє чловек ма потребу глєдац вецей, односно здоволїц висши уровень. На другим уровню – сиґурносц и стабилносц, же бизме мали дзе жиц, стаємне жридло финансованя, були физично защицени, же бизме нє були хори… На трецим и штвартим уровню находза ше психолоґийни потреби – потреба припадац дакому, фамелиї, партнерови, приятельом… Шлїдзи потреба за самоуважованьом, цо би значело самодовириє, односно потреба за почитованьом других и почитованє од других, успих, посцигнуца… Аж кед тоти штири уровнї задоволєни, маме потребу задоволїц найвиши уровень котри на самими верху тей гиєрархиї. Слово о самоактуализациї. Же бизме були найлєпша верзия себе, зробели цо вецей, нє мали предрозсудки,  були морални и креативни – гвари Марина и предлужує:

– Кед єдна з двох базичних потребох нє задоволєна, ми ше нє можеме занїмац з другима потребами, то у нашей природи. Наприклад, кед зме гладни, вец нам шицко друге нє важне. Нє важне нам же бизме були найлєпши на роботи, бо зме наприклад, гладни, и нє маме „закрице над главу”. Праве тота базична потреба порушана, перша у гиєрархиї у нєшкайших часох пандемиї и общей нєсиґурносци – гвари Оросова.

СТРАХ – ПРИРОДНА ЛЮДСКА ЕМОЦИЯ

Пре таки стан пре хтори нє мож знац вельо того, и кед часто мири нє исти, вше маме нови информациї, нову нєсиґурносц и нови страхи…

– Страх основна людска емоция, природни стан, конструктивни и еволуативно наганя на преживйованє, понеже є сиґнал же зме у опасней ситуациї. Кед иснує обєктивни страх, можеме го звладац, або ше склонїц. Медзитим, кед є нєвидлїви, праве як тот вирус котри нє лєм же нє мож видзиц, алє го нє мож анї контроловац, зявює ше анксиозносц, файта страху, а у тей ситуациї комплексни страх, бо нє иснує сиґурни кодекс справованя котри нам обезпечи сиґурносц же ше нє мож обрац. Праве таки стан звекшує страх, односно анксиозносц – прешвечена Марина. Пре тот вирус зменшани обсяг роботи у велї фабрикох, компанийох, фирмох, аґенцийох и индзей и велї остали без роботи, а праве од такей судьби ше и бали. Потреба за преживйованьом постала нєстабилна, цо и нове жридло стресу. Поремецени потерашнї звикнуца, а звикнуце людскей психи то сиґнал же шицко у шоре, же стан, односно наш живот стабилни, же маме контролу над нїм. Преглашованє позарядового стану, огранїчене рушанє, нови мири и околносци ше нєпреривно меняю. То ознова вимага нову адаптацию, прилагодзиц ше ознова, а при тим ше нє зна кельо таки стан будзе тирвац, кельо раз ше ище чловек будзе мушиц присподобйовац. То черпа людски, емотивни, психични ресурси, а нашо дожице контроли и сиґурносци завиши од того цо мож предвидзиц. Медзитим, на таке нє мож раховац уж скоро цали рок.

 НОВИ ЗДРАВИ ЗВИКНУЦА

Наша собешеднїца толкує же людзе у своєй природи маю ресурси за прилагодзованє, гоч и вони нє безконєчни. Условени су зоз станом нашей психичней енерґиї, алє кажде з нас може ознова „наполнїц батериї”. Кед су полни, вец шицко лєгчейше.

– Гоч по утаргованю позарядового стану, кед дошлєбодзни активносци як цо то одход до биоскопу або до театру, велї з нас нє одходзели, понеже ше бали чи ше даґдзе нє оберу. То лєм приклад и доказ же шицки ми людзе, индивидуи за себе, цо нїяк нє треба осудзовац. Заєднїцке нам же маме одредзени уровень ресурсох, алє их розлично хаснуєме и „полнїме”. Так же индивидуално мушиме глєдац нови, так повесц, безпечни жридла „полнєня батерийох”. Потребне нам нови здрави звикнуца, бо на тот способ змоцнюєме свою сиґурносц. Вони насампредз здрави пре лєпши и моцнєйши стан нашей психи, и вец ше будземе лєпше чувствовац, цо у тей ситуациї барз значне и важне. Ґу тому, тиж барз важна социялна мрежа, бешедованє з нашима блїзкима о каждодньовосци, же бизме ше розтерховали, видали зоз себе, поведли як ше чувствуєме, цо думаме, вичерали думаня… Важне и припознац же нам потребна психолоґийна потримовка, поцешенє, або бешеда. Тото цо важне при звладованю стреса и нєсиґурносци, окреме у контексту пандемиї, то толеранция на нєизвесносц, односно кельо можеме витолеровац же нє знаме цо будзе у блїзшей, та и дальшей будучносци. Мац чувство же маме контролу, алє и знац же вона нє абсолутна и безконєчна – гвари Марина и предлужує:

– Нє мож вплївовац на тото же чи будзе красна хвиля, алє мож мац котролу. Знаме же маме и шапку, и шал, алє и костим за купанє, та можеме витолеровац нєизвесносц, у тим случаю чи будзе хвиля за шапку, чи за слункованє и купанє у базену. Потребне же бизме себе обдумали нови активносци котри у тей ситуациї мож витвориц. Наприклад, кед нє можеме пойсц до терховнї, мож вежбац и дома. Нє мож пойсц до биоскопу, алє мож патриц филм на телевизиї, справиц приємни амбиєнт, порихтац себе пуканки. Можеме себе вибрац нови, иншаки гобиї, робиц тото за цо зме скорей нє мали часу, можеме виражиц свою креативносц, робиц тото цо любиме, бо нам то  у тих часох наисце потребне – гварела на концу психолоґиня Марина Орос.

НАЙВЕКШИ БРИҐИ ДОК ТИРВА ПАНДЕМИЯ

У рамикох проєкта „Менталне здравє под час корони” Марина виглєдовала хтори то бриґи найприсутнєйши у панедмиї. Резултат таки: – бриґа о здравю, нєизвесносц, политика, економия, тирванє, нєдовириє доступним информацийом и їх презентованє у медийох, нєдовириє до здравства и медицини вообще, а окреме кед слово о вакцинованю.

 КАЖДЕ ШЕ МОЖЕ ОЗВЕЦ

Марина интеґративни терапеут за дзеци, психолоґийни совитнїк и психотерапеут за дзеци и одроснутих, и трансакцийни аналитични совитнїк. Одпочатку преглашованя пандемиї и позарядового стану у нашей держави волонтира у програми „Менталне здравє под час корони” котре порушала Подружнїца за Южно-бачке окруженє Дружтва за пихолоґию Сербиї и Институт за явне здравє Войводини. Циль програми же би ше гражданом дало потримовку у менталним здравю у  пандемиї www.festivalmentalnogzdravlja.rs. Совитовалїще безплатне, роби онлайн, пондзелок, среду и пияток од 19 по 21 годзин. Психолоґиня поволує шицких котрим потребна психолоґийна потримовка же би писали до ладички спомутого сайту.

(Опатрене 92 раз, нєшка 1)