Чече помали ище єдна „Костельникова єшень”, часц рока хтора уж три децениї звичайно преходзи у знаку рускей кнїжки, у найширшим значеню тей синтаґми. Манифестация хтора пошвецена шицким аспектом и жанром литератури и публицистики по руски, автором – поетом, прозаистом и науковцом-виглєдовачом, як и тим без хторих би шицко предходне нє мало смисла – читательней публики рижних возростох, ґенерацийох и профилох интересованя, по традициї почина у Руским Керестуре, отримує ше и у Кули, Коцуре, Дюрдьове, а остатнї роки и у Шидзе.
Тогорочна „Костельникова єшень” отримує ше у знаку красних ювилейох ‒ 120-рочнїци першей кнїжки по руски Гавриїла Костельника Идилского венцу „З мойого валала” и 100-рочнїци першей драми по руски „Єфтайова дзивка” истого автора хтори так фундаментовал нашу уметнїцку литературу, як и 60-рочнїци додатку Литературне слово у „Руским слове”. Ту и красни и достоїнствени животни ювилей, 80 роки од народзеня поетеси и писательки Ирини Гарди Ковачевич, без хторей нє мож задумац руску литературу, та анї „Костельникову єшень”.
Цо би могло визначиц як главни упечаток, а цо нове лєбо иншаке на 31. „Костельниковей єшенї”?
Вироятно найважнєйше же ше отримує континуитет богатого видавательства за дзеци. Дзецинска литература по руски то наш ключик за будучносц. Перше стретнуце зоз кнїжку на мацеринским язику памета ше цали живот, а окреме кед є интересантна, розбавена, розкошно илустрована. Рошнє вироятносц же тот наймладши читач през одрастанє до рук вежнє и другу, и трецу кнїжку по руски.