Ґени(й) за ґени

автор але 25. фебруар 2017

Ивица Тамаш, молекуларни биолоґ и наукови сотруднїк за микробиолоґию на Департману за биолоґию и еколоґию на Природно-математичним факултету у Новим Садзе. Вецей як петнац роки жил и школовал ше у Шведскей и Канади, а пред двома роками надумал присц до Сербиї.

Кед ше напише „секвенцованє ґенома”, лєбо „анализа ДНК секвенцох” велїм нє ясне же о чим наисце слово, и можебуц ше прето о єдним з наших найвекших науковцох природних наукох, барз мало зна.

Ивица Тамаш у тей хвильки єдини биоинформатичар у Сербиї, а биоинформатика представя нови конар молекуларней биолоґиї и постава єдна з важнєйших методох виглєдованя. Од нєй директно завиша модерна медицина и фармаколоґия,  значни за пренаходки лїкох за найчежши хороти.

Штерацецдзвецрочни науковец скромно констатує же нїґда нє мал вельки амбициї и ґрандиозни плани, алє од кеди зна за себе знал точно „цо будзе док вирошнє“. Основну школу и ґимназию закончел у Вербаше, а у Ґимназиї биолоґийни напрям. Ивица гвари же му и нєшка покус шмишно випатра назва на стредньошколскей дипломи – помоцни виглєдовач у биолоґиї, бо потребни ище роки же би за дакого могло повесц же є  виглєдовач.

Вше сом любел животинї и одмалючка сом знал же будзем биолоґ, вообще сом нє мал други амбициї, лєбо плани. Кед зме були на концу стреднєй школи, велї нє знали дзе ше упишу, а я нє бул з тих – щири Ивица.

УПУТЕЛ ШЕ ДО ШВЕТА

Уписал ше на напрям за биолоґию на Природно-математичним факултету у Новим Садзе. Як дипломовани биолоґ зоз просекову оцену понад дзевец, 1997. року уписал ше на маґистерски студиї на истим факултету, алє ше сцел опробовац и у даєдних понукнуцох европских универзитетох. Истого року ше приявел на конкурс ФЕМС-а (Федерациї европских микробиолиґийних дружтвох). Конкурс задумани так же потребне пренайсц лабораторию у Европи хтора прилапи же би стипендиста виглєдовал, бо  то нє може робиц у своєй жеми.

 – Теди сом сцел виглєдовац циянобактериї, односно белаво-желєни алґи, як ше дакеди волали. Сцел сом робиц секвенцованє ґенох, односно утвердзованє ґенетичного коду. То ше теди у Сербиї нє робело, ридко хто  знал за тото, а у швеце габа таких виглєдованьох праве починала буц барз популарна – гвари Ивица.

Ивица за тоту идею 1998. року достал стипендию ФЕМС-а за младих науковцох. Дзекуюци тей стипендиї дата му можлївосц три мешаци пребувац на углядним Универзитету у Упсали. Гоч му понукане же би остал на Универзитету и уписал ше на докторски студиї, нє пачела ше  ше му Шведска, и нє сцел там вецей жиц. Остал там, як гвари, лєм пре обставини у тедишнєй нашей держави. Шлїдуюци пейц роки бул у Биомедицинским центру, у Департману за молекуларну биолоґию у Упсали як докторанд. Тримал вежби и робел у велькей и модерней лабораториї зоз ище трицецерима науковцами. Покус ше звикнул на Шведску.

– Живот там барз интернационални. Упознал сом Шведянох, Русох, Американцох, Чехох, Иранцох… Єдна з найблїзших пайташкох на студийох була ми Иранка, Хале, гоч ше ми видзи же  єй характер бул баржей вербаски як ирански, була цалком либерална и зоз ню сом ше барз часто дружел – гвари Ивица.

DSCF1919

ЙОГО ВИГЛЄДОВАНЯ ИНТЕРНАЦИОНАЛНО ЗНАЧНИ

За докторску дисертацию Тамаш вибрал виглєдованє фосилних остаткох рошлїновей уши прейґ хторого ше пришло по барз значни факти о єдней файти бактериї. Його робота була перша з обласци компаративней ґеномики хтора доказала точни час кеди ше тота бактерия роздзелєла на два часци и яки пошлїдки того дзелєня после вецей милиони роки.

За свой найвекши досяг наводзи же єден з найвисше ранґованих часописох за науковцох на швеце „Science“ обявел часц його докторскей дисертациї и зоз тим потвердзел интернационалну значносц його виглєдованя. Потераз його робота цитирана вецей як дзевецсто раз. То за науковца, окреме младого, єдно з найвекших досягох у кариєри.

После докторату прешол робиц на „Каролински институт”, єден зоз найзначнєйших медицинских универзитетох хтори додзелює Нобелову награду за медицину. Заинтересовал ше за биоинформатику як методу виглєдованя ґенох. Пред 15 роками, то була нова система роботи у молекуларней биолоґиї.

О даскельо роки свойо други постдокторски науково виглєдованя робел на Универзитету у Штокхолму, но нажаль, анї два таки виглєдованя нє були достаточни же би нашол стаємну роботу у Шведскей. Поглєдал ю у Канади. Єден час бул у Халифаксу, а потим робел як наукови сотруднїк у Калґарию.

 – Цали час сом глєдал стаємну роботу, и у Шведскей и у Канади, алє сом ю могол достац лєм у даяких марґиналних часцох жеми, а то сом нє сцел. Сцел сом жиц и робиц даґдзе дзе ми будзе приємно и дзе будзем мац условия робиц тото цо любим. Я баржей урбани, та даяки валал, нє приходзел до огляду. Моя плаца у иножемстве нє була нє знам яка велька, гоч сом робел на Универзитету. Могол сом остац и ище роками буц наукови сотруднїк, алє сом теди мал иншаки плани.

ПРИХОД ҐУ СВОЇМ

После трох рокох постдипломских виглєдованьох и вецей як 10 рокох без стабилней роботи, дзвигнул сом руки од иножемства и ришел ше врациц дому прейґ проєкта покраїнскей влади – щиро гвари Тамаш.

Проєкт софинансованя науковцох-повратнїкох зоз иножемства обдумала Покраїнска Влада, так же два роки роботне место науковца виглєдовача на Природно-математичним факултету хтори ше враци зоз иножемства, плаца АП Войводина, а два роки факултет. Праве тераз  Тамашови вицекли перши два роки, та ше наздава же войдзе до наставного кадру на факултету и роботне место найдзе у Новим Садзе.

– У Сербиї нє горше як индзей у швеце, а моя плаца у иножемстве нє вельо векша од тей ту, у одношеню на стандард. У Шведскей и Канади сом могол робиц драгши виглєдованя, а ту нєобходне буц дакус креативнєйши у процесу обдумованя науковей роботи, цо анї нє таке подле. Ґу тому, социялни живот  ми ту вельо богатши, ша ту ми приятелє з дзецинства. Нє мам намиру пойсц оталь, алє нє правим анї длугорочни плани. Важне ми лєм же би сом робел тото цо любим – гвари Ивица.

И ВОДУ ВИПИТУЄ

Тераз Ивица Тамаш вєдно зоз науковцами зоз Мадярскей участвує у медзинародним проєкту Европскей униї о анализи води за пице. Вон руководитель за „сербску часц” сотруднїцтва хтора кошта 240 тисячи евра, а кед же будзе одобрени, проєкт будзе унапрямени на анализованє, а познєйше и пречисцованє води за пице зоз Южнобачкого округу. Тото будзе значиц гражданом, а окреме шицким малим и вельким подприємством хтори хасную воду за свойо продукти.

ПРОСТО ПО РУСКИ

Ивица нєдавно як туриста путовал на гайзибану до Кракова. Кед наишол кондуктер вон му ше по анґлийски опитал же чи муши прешедац же би сцигол по Краков, медзитим, старши чловек хтори нє знал анї слово по анґлийски. Ивица думал же го нє розуми, та предлужел по анґлийски, алє дакус простейше, медзитим, кондуктер лєм одмаховал з главу. А вец ше му Тамаш опитал: Просто по Краков?

Кондуктер ше приємно нєсподзивал, нашмеял и потвердзел зоз универзалним: Так!

DSCF1924

(Опатрене 174 раз, нєшка 1)