Општина Кула єдна медзи 44 локалнима самоуправами у котрих ше запровадзує проєкт „Реформа порциї на маєток” котри финансує швайцарска Влада, з цильом ускладзованя стану на терену зоз податками з котрима розполага порцийна управа на локалу.
Приходи од порциї на маєток дирекно полня буджет општинских касох, з котрих велї, по словох министра державней управи и локалней самоуправи Бранка Ружича, маю финансийни проблеми и барз су задлужени.
З тим проєктом би требало запровадзиц порядок у наплацованю порциї, же би ше опорцийовало шицок маєток, без огляду чи є леґализовани, або заведзени у катастерских кнїжкох, а з другого боку же би ше нє посилало даремни ришеня за порцию на маєток котри нє иснує, цо случай на валалє зоз звалєнима хижами.
Спомнути проєкт ше будзе реализовац на основи меморандума котри прешлого септембра подписали министер Бранко Ружич, тедишнї министер финансийох Душан Вуйович и амбасадор Швайцарскей у Сербиї Филип Ґе.
НЄ ПОПИСУЮ ЕКОНОМСКИ ОБЄКТИ
Реализация проєкту у општини Кула почала пондзелок, 7. мая. Дзевецеро пописоваче зоз териториї општини закончели єднодньову обуку, а исти дзень вишли на терен. У Кули маєток пописую три особи, у Червинки двойо, а по єдно у Сивцу, Липару, Крущичу и Руским Керестуре.
Пописовачка на териториї Руского Керестура Єлена Сивч, од котрей дознаваме яки то проєкт и яка єй улога у пописованю.
– Ходзим по валалє од обисца до обисца, а обовязка ми поровнац податки котри сом достала зоз порцийней управи и стану на терену. Пописує ше хижу и ґаражу, кед же ґаража одвоєна од хижи, вец правим два порцийни прияви, а кед є вєдно зоз хижу, вец ше рахує ґу тей поверхносци.
Ґу тому мам обовязку пописац и вимерац и просторию з котрей ше топи. Шопи, чардаки, хлїви и други економски обєкти ше нє пописує – толкує Сивчова.
Єлена Сивч
З проєктом предвидзене закончиц пописованє у периодзе од шейсцох мешацох. Вироятно же пописоваче зоз Крущичу и Липару законча скорей, та буду помагац колеґом у Червинки и Кули, там дзе єст найвецей роботи.
На терен виходза порихтани, розполагаю зоз основну документацию, а гражданох модля же би сотрудзовали. Одбиванє сотруднїцтва може резултовац зоз прияву котру подноши пописовач, а кара котру по тей основи одредзує компетентни инспектор може буц до 150 000 динари.
– На терен виходзим порихтана, розполагам з податками о каждим обисцу, хто власнїк и яка поверхносц приявена за опорцийованє. Зоз собу ношим лаптоп, рахункар и читач особней карточки, а од людзох вимагам же би порихтали доказ о власнїцтве (даяке ришенє з катастру, доказ о нашлїдзованю, лєбо купопредайни контракт) за хижу и особну карточку. Кед же є без чипу, вец треба же би ю вони скорей того викопирали.
По потерашнїх искуствох за тидзень роботи, векшина ситуациї на терену ше склада з податками порцийней управи, звекшованє поверхносци сом мала лєм у пейцох случайох потераз. Кед же треба звекшац або пременїц поверхносц, лєбо даяки податки за опорцийованє, теди вєдно зоз власнїком правиме нову порцийну прияву. Єст случаї же у моїх податкох заведзени покойни власнїк – гварела Єлена Сивч. Попри тим, будзе пописовац и дїловни простори, а як гвари, нє стретла ше з векшима нєправилносцами.
И ВЕЦЕЙ РАЗ НА ИСТУ АДРЕСУ
Од пописовачки дознаваме же ма обовязку присц два раз на кажду адресу. На валалє кед почали роботи у векшини парастких обисцох чежко находзи людзох дома, та зоз свою добру дзеку до истого обисца приходзи и даскельо раз.
– Зоз замкнутима капурками ше стретам барз часто, цо ми очежує роботу, а з тим и оддлужує.
По правилу сом обовязна два раз пойсц до єдного обисца, и вец бим требала охабиц обвисценє най ше власнїк яви до општинскей порцийней управи, з котру документацию и на котри шалтер. Розумим же велїх Керестурцох тераз чежко найсц дома, та на терен виходзим и вецей раз на дзень, та и през викенд – додала Єлена.
Пописоваче ясно означени зоз леґитимнима карточками як сотруднїки порцийней управи у Општини Кула. Вони длужни точно вимерац поверхносц обєктох, а як дознаваме, остатнє ажурованє тих податох у општини Кула було давного 1992. року.
У пилот фази того проєкту участвовали дзевец општини зоз восточней Сербиї котри реализовани од 2013. до 2016. року. У истих за тот период звекшане наплацованє порциї на маєток за 197 одсто, а порцийни стопи нє меняни.
Порцийна стопа у Општини Кула звекшана прешлого року, та за порцию на хижу поверхносци од 67 квадратни метери потребне видвоїц 2 700 динари, з тим же у тим урахована амортизация, односно зменшанє порциї за 1 одсто за кажди рок старосци хижи, до максималних 40 одсто. У случаю же у хижи нїхто нє бива, вона ше заводзи на порцию од 100 одсто, без огляду на старосц.
По законченю реализациї швайцарского проєкту у котрим участвую 44 локални самоуправи, буду вибрани пейц найуспишнєйши, а за нїх Влада Швайцарскей обезпечела милион франки котри предвидзени за инфраструктурни проєкти у спомнутих локалних самоуправох.
НЄ ВЯЗАНЕ ЗОЗ ЛЕҐАЛИЗАЦИЮ
Пописоваче обовязни зазначиц кажди обєкт, без огляду чи є леґализовани або нє, та на основи новей вименєй порцийней прияви, убудуще буду посилани и евентуално вименєни порцийни ришеня.
Проєкт „Реформа порциї на маєток” нє вязана зоз прешлорочним проєктом леґализованя безправно будованих обєктох.
