И ми ше питаме

автор О. Планчак Сакач
602 Опатрене

Беоґрадски штредньошколци пондзелок орґанизовано вишли на улїцу, ознова пре наявену державну матуру. Вони нєпреривно вимагаю же би их дахто чул и вислухал. Шицки їх арґументи озбильни и розумлїви. Школяре прецизно виноша прецо державна матура, так як є обдумана, нє добра.

Представнїки їх нєформалного здруженя под назву „И ми ше питаме” придали министрови просвити петицию з вецей як 25 тисячи подписами, зоз котру ше вимага же би ше одступело од так обдуманого концепту державней матури. З тоту петицию штредньошколци указали же их нє мож иґноровац, же ше их муши уключиц до процесу пририхтованя державней матури, бо ше „и вони питаю”, вони ю буду покладац.

Державну матуру би требало увесц од 2024. року, а попри успиху у штреднєй школи, вона би мала пресудни уплїв на хтори ше факултет школяр годзен уписац. Медзитим, универзитети и попри державней матури годни орґанизовац примаци испити. Школяре ше питаю яке же им то вец олєгчанє кед ше муша пририхтовац за два розлични преверйованя знаня.

З оглядом на тото же школяре нє ходзели по єднаких програмох у ґимназийох и фахових школох, державна матура би нє требала буц иста за шицки штреднї школи. Штредньошколци вимагаю же би ше державну матуру одложело док ше нє догваря универзитети и Министерство на яки ше способ буду раховац резултати з державней матури при уписованю на факултети. Тиж так вимагаю одкладанє державней матури док ше нє обдумаю модели тестох, же би ше за нїх могли и пририхтац.

Од министра просвити вимагаю же би им одвитовал на шицки їх питаня, цо, як визначую зоз Здруженя, тото требало буц покончене по 31. авґуст ище влонї. Державна матура иснує у велїх державох, та и у тих з нашого окруженя, то єдна файта прилагодзованя ґу европским нормом образованя, алє у нас тот процес випатра як подло преписана пракса.

З нашима домашнїма законами у образованю дефинована строга гиєрархия и субординация. Кед же би министер даяким концом и сцел чуц школярох, була би то його добра дзека, а нє законска обовязка. Тота школярска вимога вимага од министра просвити Ружича и його сотруднїкох же би вишли звонка рамикох закону.

Протест школярох пред Министерством просвити отримал вельку лекцию шицким нам и указал же нє так єдноставно обдумац процес образованя у школи. Система єдного дружтва ше заш лєм нє пременї зоз пременками у єдним секторе, кельо ґод вон значни, и нє мож обчековац же таки пременки принєшу школяре.

ruske.redaktorka@gmail.com 

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ