Хибя нам библиоґрафиї наших авторох

автор др юлиян рамач 17. фебруар 2017

Уж на вецей заводи потераз пречитал сом у нашей публицистики и других виданьох написи и твори наших авторох хтори ми по дачим були паметлїви, та сом их о єден час зажадал знова пречитац. Часто то були написи о живоце наших людзох у прешлосци, о живоце и роботи поєдинцох, алє часто и тексти о других темох, як и даєдни литературни твори. Таки напр. були: єдна приповедка за дзеци у нашим дзецинским часопису „Заградка”, єден кратки гумористични текст Миколи Скубана-Соцкия (у „Руским слове”, у гумористичним додатку),  єдна писня руского поета-омладинца о младим Виєтнамцови з часу Виєтнамскей войни (у „Литературним слове”), тексти Янка Раца у „Руским слове” о двох бомбардованьох Керестура под час Другей шв. войни, То за мнє, як сом спомнул, звичайно були тексти хтори сом длуго паметал и ище вше их паметам. Алє податок дзе сом тоти тексти пречитал нє зазначел сом. И як их ознова найсц? Кому ше питац?

Подобни проблем вироятно мали и даєдни пририхтоваче кнїжкох приповедкох, писньох и других наших старших авторох: приповедкох Осифа Костелника (пририхтал Штефан Гудак), Мафтея Виная (Василь Мудри), Гавриїла Костельника (Дюра Папгаргаї) и др. Вони при пририхтованю тих кнїжкох мушели препатриц шицки нашо предвойново виданя („Руски новини” и др.). Я мал исти проблем кед сом зоз сотруднїками „зглєдовал” писнї и приповедки Владимира Сабодайка за виданє його кнїжки.

Вельо лєгчейше би нам було до таких текстох дойсц кед би шицки нашо новинаре, писателє, поетове и др. водзели свою библиоґрафию, одн. кед би за шицки свойо тексти водзели евиденцию дзе и кеди су обявени. Кед бизме од 1921. року мали библиоґрафиї наших авторох цо писали до „Руских новинох”, „Русскей зарї”, „Руских календарох”, „Руского слова” итд., сучасним автором моноґрафийох, дисертацийох и др., а студентом при писаню семинарских, мастер и других роботох лєгчейше би було найсц потребни тексти. Тиж бизме на основи таких библиоґрафийох могли составиц и тематични библиоґрафиї и нєшка бизме лєгчейше могли видац дзешатки зборнїки о нашей прешлосци, култури, просвити итд., зборнїки уметнїцких творох, прекладох итд. Правда, велї тексти и кнїжки о Руснацох можеме найсц у „Библиоґрафиї Руснацох у Югославиї 1918–1980”. Нови Сад, 1990. Алє библиоґрафиї поєдиних авторох у нашей култури у даєдних поглядох оставаю нєзаменлїви.

Прето би нєшка водзенє библиоґрафиї мушело буц обовязка шицких цо пишу: новинарох, сотруднїкох редакцийох, поетох, писательох и др. Авторе хтори водза свою библиоґрафию звичайно под библиоґрафску єдинку наводза и анотацию, т. є. надпомнуце у єдним, двох або и вецей виреченьох о змисту тей єдинки.

Периодични виданя ту представяю окремни случай. У нїх ше обявює и статї и твори нєруских авторох. Редакторе периодичних виданьох мушели  би водзиц библиоґрафию таких текстох.

Познате ми же даєдни нашо авторе водза свою библиоґрафию, алє о велькей векшини наших авторох нє мам тот податок. Нєдавно обявена библиоґрафия Мирона Жироша. У статї Мирон Жирош и Руснаци. Ґу 80-рочнїци од його народзеня („Шветлосц” 2/2016, 247–274)  Дюра Латяк, попри Жирошовей биоґрафиї и творчосци, дава и библиоґрафию його роботох обявених од 2006. по 2016: 206 библиоґрафски єдинки рахуюци и написи о Жирошови. За даскельо найважнєйши Жирошово кнїжки Латяк як анотацию наводзи їх змист. За други Жирошово твори нє дати анотациї.

Я свою библиоґрафию (фахово статї, словнїки, учебнїки, преклади и др.) водзим у компютеру. Наводзим єден приклад (з публицистики):

Ю. Рамач. Популаризуйме нашо слово. У: „Руске слово” ч. 44/1988, 10. б. и 45/1988, 12. б.

О потреби ширеня наших кнїжкох, новинох и др. у народзе: Треба же бизме хасновали шицки нашо сходи, манифестациї, святочносци и др. по шицких наших местох, виношели пред учаснїкох тих сходох нашо виданя и понукали их людзом по доступних ценох. На исти способ треба же бизме зберали и нових предплатнїкох за нашо новини и часописи.

По моїм, треба же би шицки нашо редакциї вимагали од своїх сотруднїкох же би водзели свою библиоґрафию. Бо би то було и на їх, и на общи хасен.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 95 раз, нєшка 1)