fbpx

Сцем сендвич и чесц?

автор александра живкович бучко 30. марец 2017

О сендвичох, закускох, волонтеризме и професионализме. Так бим почала тото писанє, прето же сендвичи и закуска, випатра, на першим месце.

Уж од давна познате же при Руснацох нащивени гевти манифестациї, на хторих єст цо попиц и поєсц. Кед же так, чи то значи же мушиме направиц збуванє, у даєдней сали, зоз полудзенком, закуску, палєнку и соком, и вец подруциц Закони и Кодекс новинарох новинар(к)ом, редактор(к)ом, особом на руководзацих местох на рускей медийней сцени. Знаце, тот Кодекс преложени и по руски, кед же сце национално ориєнтовани. Пречитац го мож. Лєм го применьовац, випатра, проблем.

Бо, по Кодексу новинарох Сербиї длужносц новинара шлїдзиц професийни и етични принципи хтори ше находза у Кодексу, и процивиц ше прициском кед ше тоти принципи потупи. Кодекс препоручує солидарносц зоз колеґами, кед загрожени стандарди професийного поступаня новинара.

У Кодексу далєй пише: „Професийни и етични стандарди хтори дефиновани у Кодексу маю циль подзвигнуц угляд новинарскей професиї, пропаґую закладанє за шлєбоду роздумованя, бешеди и виражованя, як и нєзависносц медийох. Новинаре хтори потупюю начала того Кодексу нє можу раховац на безрезервну потримовку новинарских здруженьох и колеґох.“

А Кодекс новинарох Сербиї би новинаром требал буц тото цо дохтором Гипократова пришага.

Волонтирац у медийох сом почала у першим семестру студираня на Филозофским факултету на Одсеку за медийни студиї у Новим Садзе. „Руске слово”, радио, доґурала сом и до телевизиї, та можем повесц же сом зоз шицких медийох покоштовала.

Волонтирала сом, а моя роботна биоґрафия поставала вше длугша. Поента у тим же и треба же би ше звекшовала, бо зме ше нє мудри народзели, алє треба ровно єднак учиц. Донайпосле, диплома у руки нє значи и випита мудросц швета.

Кед придземе до професионализма, можебуц сом нє найфаховша особа за тото. Нє прето же сом нє професийна и же нє познам професию, алє прето же сом ище вше на полуволонтеризме – контракт анї нє викукує. Нїодкадз. А забрана запошльованя у державних институцийох то онєможлївює. Лєм най здоганєм, нашо три медиї праве у рукох держави, односно, можебуц су и у служби гражданох, но, директоре того нє свидоми.

Врацме ше на професионализем – на Фейсбуку зме видзели розправу на даскельо заводи коло рускей бешеди, дикциї и вигваряня. Чи то були шпиваче, спикере, новинаре. Паметам тоти ноци у Матки за шанком, док ми Мирослав Пап и Звонимир Павлович предрильовали задок пре руске „Ч” и керестурске „Ћ”. Алє сом го науЧела.

Паметам шедзеня зоз редакторами, виправяня дакеди и запятки. А ище вше любим зоз нїма шеднуц, та гоч ми доложа лєм єдну запятку, цо ше ище нє случело, бо хиби ми ище усовершованя, гладканя. Прето же ше жадам учиц и упивац знанє од особох за хтори думам же ми го можу дац.

Михаил Рамач одвитовал на питанє дзе млади. Жадам доложиц же окрем же млади ту, млади и цагаю. Лєм су нє плацени, (або слабо), нїби, уча ше, док страши колеґове „чекаю пензию, чи цо”. Бешедуєм о шицких медийох, но, мушим припознац и чесц винїмком. Свидоми зме же обставини у держави таки, же прияц до державней фирми можлїве лєм кед ше пренайдзе дзира у закону, и праве прето нє треба на цале гарло кричац же младих нєт. Єст, лєм за нїх, у тей хвильки, нєт места. А даєдни з тих младих муша од дачого и жиц.

По моїм искустве, за истих тих младих ше дума и же су нєдостаточно учени, або озбильни, та прето дахто роздумує и же свою роботу нє буду добре робиц. Буду, лєм им треба дац шансу. Буду, лєм им дакеди треба и указац. Нє треба их гамовац лєм прето же су млади. Бо и старши дакеди були млади, та заш лєм, пошедали до фотельох.  Будземе робиц иншак, то сиґурно, алє тото иншаке нє значи и же є автоматски нєдобре. Лєм є иншаке.

И най тоти слова буду мойо доприношенє рускей медийней сцени: уж кед зме розпущели Управни одбор Заводу за културу войводянских Руснацох, бо нє сцели ускладзиц Статут Заводу зоз Законом, гайде унєшме вименки, анекси, наволайце их як сцеце, до статутох шицких наших медийох и здруженьох. Нормално, окрем вельких машинох, у хторих ше ми нїч нє питаме. Гоч, поставиц питанє можеме.

Най на одвичательни места приходза лєм особи зоз одвитуюцу фахову приготовку за тото роботне место, тиж так и до управних одборох тих иснтитуцийох. Кед НВУ „Руске слово” медий и шири културу и информованє, кед ше Новинарска асоцияция Руснацох заклада за, и чува професийносц, вец на руководзацих местох треба же би були людзе хтори то знаю робиц, маю тоту фахову приготовку и хтори жадаю чувац интеґритет новинарскей професиї и новинарох, и нє предаю ше за векшу плацу, або сендвич. Маме ми таких людзох? Скриваю ше, чи су нєподобни?

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 222 раз, нєшка 1)