fbpx

Явни интерес, чи власни хасен?

автор лариса оноди 4. авґуст 2018

Перши днї рочного одпочивку вше потрошим на спанє и читанє кнїжкох. После того почнєм роздумовац кадзи би одпутовац. Нащивиц нови места, рики, прейсц по иншаких дражкох.

Того року драга нас одведла до сушедней держави. Нє далєко, по прейдзених километрох, алє нас дочекал иншаки способ живота, у котрим ше чувствує же у центру уваги заєднїца, а нє поєдинєц. Дзе шицки меркую же би валал бул чисти. У котрим уж на 22 годзин завераю карчми же би ше гражданє могли виспац. Вноци нам, звикнутим на галайк и транспорт, було чежко заспац прето же цихосц преривала лєм писня цверчкох.

Од гранїци по тот валал, а верим и далєй, през шицки населєня коло драги направена бициґлистична дражка. На хасен жительох и других котри на бициґлох преходза громаду километри. Коло тей дражки трава крашнє покошена, а на нєй нєт дзири. Таке єдноставне, а хасновите. Знам же ту по Войводини жителє велїх валалох вимагаю од локалних власцох же би им олєгчали живот и вибудовали коло главних драгох и дражки за бициґли, алє затераз то поробене лєм даґдзе. Як да у питаню нє знам яки компликовани проєкти. Алє, озда нїхто нє ма з того конкретни заробок, та нач вецка и починац?

Тогорочни юлий, окрем каждодньового дижджу, означела огромна траґедия – огень у Греческей, у котрим погинули и покалїчени стотки особи. Днями сциговали страшни знїмки згоренїскох, ґару и згорених автох, дакедишнїх хижох и лєсох. Спекуловало ше у медийох же огень нароком запалєни на вецей локацийох, алє страшни факт же людзе котри сцекали од огня нє могли найсц ратунок, прето же улїци попреградзовани зоз мурисками. Такой по траґедиї зявели ше тексти о тим як ше у єдним з валалох котри горели будовало нєплановано, будинки ше цискали єдни ґу другим, улїци и преходи заверани з мурами. Прето мам упечаток же ше анї ту нє мерковало на тото цо интерес гражданох, алє лєм як вибудовац цо вецей и цо вецей заробиц. Тото барз здогадує и на Нови Сад, у котрим ше збули два траґични огнї у котрих погинули вецей млади особи, прето же нє було випочитоване же локали муша мац виход за евакуацию.

Прешлого мешаца порушани инициятиви и протести активистох за защиту рикох у Сербиї, а процив будованя мини-гидроелектрарньох. По їх словох, тоти пошореня би знїщели иснуюцу природу и рики, прето же плановане же буду будовани и у защицених паркох природи. Як то будзе потолковане и чи ше годно повесц же тоти пошореня буду мац явни интерес?

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 45 раз, нєшка 1)