fbpx

ПРЕДВИБЕРАНКОВА АНАТОМИЯ: ВИРА ТВЕРДИНЯ ИДЕНТИТЕТУ

автор микола шанта 1. новембер 2018

Ниа, як настала „Лїстина шлєбодних кандидатох”. Почал сом ю правиц досц позно, єдноставно, нє находзел сом шлєбодного часу занїмац ше зоз тим у периодзе кед розписани виберанки. А вец, нараз, у рекордно кратким чаше нєсподзивано вискочела перша лїстина. Чуєм, була схадзка у Керестуре, партия на власци позазберовала кандидатох, поволала, порозказовала, и – перша лїстина уж приявена. Партийни бавяче знаю же нє досц упуцени гласаче звичайно гласаю за лїстину число 1. Иншак, у єдней насправди демократскей жеми, гоч кельо демократия нєсовершена, у Данскей, на виберанкох гласаю лєм гевти хтори полня буджет. Нє гласаю гевти хтори го троша. То значи же нє гласаю гевти хтори доставаю социялну помоц, пензионере… У нас праве тоти катеґориї людзох главна цильна ґрупа политичних кампаньох, та и тей. Праве таких ше купує зоз пакециками, екскурзиями, з єдним словом – за тунї пенєжи. А купую их лєм тоти хтори достали пенєжи за тото. Тоти лїстини хтори блїзко при власци, або их вона направела, достали пенєжи за кампаню, а тоти други – нє! И ми, тоти други, цо маме робиц? Держава нє направела фонд за виберанки зоз хторого би каждей лїстини дала з нього, алє дава лєм єдним. Чудуєм ше пре тоту сеґреґацию и нєкоректносц. Странка на власци сама прави лоялних и нєлоялних. А странацки активисти зоз лоялних лїстинох приставаю на тоту сеґреґацию, а кандидую ше за орґан хтори треба же би ше старал о шицких Руснацох. Такей баламути зме ище нє мали на виберанкох за НС.

Но та так, у тим процесу зявйованя першей и другей лїстини хтори маю партийну офарбеносц, (познейше ше зявела ище єдна така), я надумал дац лїстини назву – Лїстина шлєбодних кандидатох. Сцел сом поручиц виберанковому целу же на тей лїстини особи хторим нїяка партия нїч нє розказала, то кандидати хтори виходза зоз народу, и хтори уж указали зоз свою активносцу же су порихтани робиц за народ.

Векшина з нашей лїстини витворени людзе хтори през живот робели одвичательни роботи. Адвокат Звонко Сабол будовал и стварял „Карпати” у Вербаше, о. Владислав Варґа будовал будинок коцурскей парохиї и будинок Каритасу, парох є у Сримскей Митровици и у Београдзе, зазберує по Сриме страцени руски души, а вєдно зоз Миколом Цапом и зо мну иницировали зме и порушали християнски часопис „Дзвони” хтори виходзи уж 25 роки. Ирина Гарди Ковачевич, писателька за дзеци и за старших цали живот пошвецела борби за руски идентитет. Весна Раґаї-Цап борец за рускосц у школи у Коцуре, нєпреривно анимира дзеци и уключує их до роботи „Жатви”. Новосадску парохию нєшка нє мож задумац нє лєм без пароха о. Юлияна Раца, алє и без аґилней Гелени Бабич, предсидательки Културней ради у новосадскей парохиї. Тарас Чапко одмалючка у „Матки” у Дюрдьове. Мария Дудаш-Фейса од младосци пошвецена роботи у КУД „Жатва”, облєканю дзивчатох и хлапцох до народного облєчива, шпиваню руских жридлових писньох. Юлиян Ковач, длугорочни актер културного и дружтвеного живота Руснацох у Шидзе. Мария Гудак Тот и Леона Виславски роками у рускей култури, на розлични способи, алє су ту. Оля Русковскова и Гелена Папуґа млади особи хтори уходза до того швета, а як професорки руского язика унапрямени су на руску проблематику. Микола Колєсар гевтот автентични народни чловек хторому важне буц Руснак. Векшина зоз начишлєних кандидатох високообразовани, у живоце робели одвичательни роботи и указали же им руски идентитет важни и же су порихтани себе дац до тей роботи.

Чом священїки на лїстини? Якей вони маю вязи зоз штирома обласцами цо их покрива Национални совит: образованє, информованє, службене хаснованє язика и културу? Ниа, одвит. Нарок будзе сторочнїца од снованя Руского народного просвитного дружтва (РНПД). На сновательней схадзки тей нашей першей културней асоцияциї було слова, медзи иншим, и на хторим язику ше буду друковац нашо новини, кнїжки… Були рижни алтернативи, алє превагла идея паноца Михала Мудрого же би то бул народни язик на хторим и нєшка бешедуєме. Кажда друга понукнута вариянта (росийски язик, українски, сербске писмо…) после сто рокох дала би цалком иншаки резултати. И Костельник бул за тоту вариянту бо по теди уж написал першу кнїжку на руским народним язику, а вец и Ґраматику… Сцем повесц – нашо священїки фундаментовали нашу културу зоз вибором народного язика, литературу, зоз друкованьом Руских новинох вони фундаментовали информованє, видавнїцтво. Конфесийна школа по руски у моцним процесу мадяризациї ше длуго отримовала у Коцуре и Новим Садзе, дзекуюци аґилним и мудрим священїком, цо значи же фундаментовали и образованє по руски. Пре тоти важни улоги священства у историї нашей култури, на нашей „Лїстини шлєбодних кандидатох” єст и священїки. Я их замодлєл най приду, бо наш народ у векшей кризи як цо то випатра. Тоту кризу можеме превозисц лєм вєдно зоз нашу Церкву, бо вира твердиня процив траценя идентитета, алє є источашнє и моцни и уплївни порушовач.

(Опатрене 74 раз, нєшка 1)