fbpx

Меншинска култура нє лєм фолклор и госцини

автор фес 28. децембер 2018

Три роки за шором Канцелария за людски и меншински права Влади Републики Сербиї у сотруднїцтве з националнима совитами националних меншинох орґанизує манифестацию „Зложни мозаїк Сербиї”. На нїм мешини представяю видавательство, фолклор, танєц и кухню. Маме ми и друге з чим ше можеме представиц, но питанє чи  зме на то порихтани, и чи вообще можеме лапиц крочай з тима цо опрез нас.

Пред трома роками у Беоґрадзе  першираз орґанизована манифестация „Мозаїк Сербиї”, повод бул 10. децембер – Медзинародни дзень людских правох, а медзи велїма були и Руснаци. Часц атмосфери Медзинародного дня людских правох нашла ше и на популарней „Жиковей шареници РТС”, (КУД „Тарас Шевченко” з Дюрдьова), а учашнїкох з пригоднима словами привитали директорка Канцелариї за людски и меншински права Сузана Паунович и Александар Вулин, теди министер за роботу, обезпечованє занятосци, борецки и социялни питаня у Влади Сербиї. На дзешатки медиї того дня пренєсли єдну з важних подїйох у Беоґрадзе.

О МЕНШИНОХ ЛЄМ КРАШНЄ И ПРИГОДНО

О рок, т. є. 2017. року на истим месце отримани тераз  „Зложни мозаїк Сербиї”, а Руснаци, точнєйше Дом култури з Руского Керестура ознова мал чесц присуствовац. Сценарий бул подобни, у фокусу меншини и їх права, алє лєм на словох, пригодни слова функционерох Пауновичовей и Вулина исти як и рок пред тим, наглашене добре сотруднїцтво з националнима совитами националних меншинох. На манифестациї була запланована и дискусия як нагода спозориц и на дзепоєдни проблеми у меншинским живоце, алє, нїкому нє було до таких чежких темох и  проблемох коло погосценя, доброго винка и гудацох.

И того року отримани „Зложни мозаїк Сербиї”, алє Руснаци на нїм нє були. Нє були поволани. Канцелария за людски и меншински права тото обгрунтовала досц нєлапшно, же концепция орґанизациї того року нє як потераз. И ознова: Пауновичова, Вулин, танци, шпиванки и кухня. Потримовку дала и ТВ Пинк, та ше Медзинародни дзень людских правох означело и у емисиї „Жикина шареница” хтора ше у медзичаше преселєла на тоту телевизию.

И вообще, нє проблем тот чи на нас забули чи нє, та и же нас Жика нє привитал, проблем кус глїбши и випатра як кед би уж длугши час меншини були прикладни „аранжман” за прикрашованє медийней слики и пополньованє „празного”. Ми добре знаме же окрем шпиванки и танцу, маме цо понукнуц, алє, як и дзе тото указац и як висц з рамикох „танцуй танцуй” стереотипох?

ЯК НА НАС ПАТРА

Одвитуюци на питанє чом то так, фахови сотруднїк Заводу за културу Войводини Мирослав Кевежди трима же форму мултикултурализма у єдней держави вше одредзує державотворни т. є. векшински народ.

– Кед векшински народ дацо орґанизує, вец ше звичайно одволуєме як меншинска заєднїца, прето же то єден способ указованя добрей дзеки и указованя лоялносци. Меншином то нє вше муши одвитовац, алє ше зявюю у тим формату хтори векшина вимага, гоч даяки питаня у меншинскей заєднїци можебуц и важнєйши. Тото цо нє барз добре то же ше стваря нєсправедлїву слику о меншини, бо кед сце дахто високу културу, будзе висока, кед сце мац народну, будзе праве така. И кед то народна култура, после одредзеного часу може настац стереотип, наприклад о тим же ми, Руснаци, лєм танцуєме, и вислугуєме етно столи – гвари Кевежди.

Длугорочна редакторка култури у рускей редакциї РТВ, и добра познавателька обставинох у култури Олґа Карлаварис твердзи же слику о себе мушиме, насампредз, перше сами превипитац.

Як зме ю правели, и кельо зме ше особнє потрудзели же би тота слика була приблїжна нашим вредносцом и нашей представи о себе.

– У тим смислу, МИ мушиме виберац и вимагац форму и способ презентованя, МИ мушиме мац ясну идею цо сцеме и вец тото понукац ширшей заєднїци. Мушиме видзиц и цо нам приоритети! У шоре буц и на саймох фолклору з часу на час, алє ище важнєйше буц присутни на сайме кнїжкох, републичних смотрох, виставох.., з єдним словом, на ширшим културним планє. Нє скаржиц ше кед потребне кус ше и надрильовац и понукац, алє зоз иновативнима и дефинованима идеями. На нас ше стої тиж и же бизме ше и знука орґанизовали, збивали моци, рационално трошели и пенєж, алє и енерґию. Кед о тим, вец мушим и тото спомнуц – нач нашей малочисленей заєднїци дупли фестивали шицких файтох, и музичних и театралних!? Роздумац би ознова о тим – гвари Карлаварисова.

ДОБРЕ ПОЗНАТА АДРЕСА

О тих и подобних питаньох и проблемох нє лєм у култури, алє и у обласцох образованя, информованя и службеного хаснованя язика и писма, адреса лєм єдна – Национални совит Руснацох хтори ше по слове закона стара о тих штирох обласцох. Нєдавно формоване нове, пияте зволанє Националного совиту, но Мирослав Кевежди ґенерално нє оптимистични кед бешеда о можлївосцох и капацитетох того цела културней автономиї.

– Як цо за мултикултурализем вше мож повесц же то векшински мултикултурализем, так и национални совити форматовани на способ хтори одвитує векшини, нє меншином, а їх представителє маю лєм тельо моци кельо им держава да, значи, барз мало. Вибера ше их на таки способ же би ше нє вибрало тих хтори можу дацо зробиц, та велї совити праве таки, полни з людзми котрим гласа нє мож чуц за штири роки. Особнє нє верим до националних совитох, мал сом и особне искуство и видзел сом же то вообще нє функционує. Вони под єдним вельким  прициском, з єдного боку требали би охраньовац права котри зоз законом заґарантовани, та аж тоти права и прешириц  голєм у тим идеалу хтори дати з медзинародним правом. З другого боку иснує єдна файта прициску од долу, и маме тото же национални совити розподзелюю средства по обласцох, найвецей ше дава за културу, а тота  култура заш нє тота за хтору би я поведол же є артикулована, здумана, алє гевта култура хтору зме нашлїдзели и  на котру ше патри през систему културно-уметнїцких дружтвох. А Дружтва найчастейше пестую културу котра нє ма свою националну артикулацию. Нєт дискусиї, нєт дебати, барз су заварти, так же видаванє кнїжкох по моїм думаню найвисши уровень котри мож досягнуц – прешвечени Кевежди, хтори наглас роздумує о тим як би могло квалитетнєйше ришиц тот проблем.

– Здруженя просвитних, културних и медийских роботнїкох, здруженя котри ше занїмаю зоз службеним хаснованьом язика и писма, могли би дац по даскелїх найкомпетентнєйших, кажде зоз своєй обласци и таке цело, твердзим же би було квалитетне. Пригварка би можебуц була же кажде ма право буц вибрани, алє я ше мушим опитац – чом вец тото право нє ма кажде кед ше, наприклад, вибера и Национални просвитни совит? У нїм нє може буц гоч хто. Таки модел яки там зоз Законом ушорени мнє цалком прилаплїви, бо ше вибера компетентних, мудрих и способних, а так треба же би було и при меншинох. Ми би у нашей заєднїци ище як добре знали хто тоти хтори квалификовани и компетентни же би були у Совиту.

СУЩНОСЦ И ФОРМА

Обще познати факт хтори ше визначує у каждей пригодней ситуациї, же Сербия припознава и ґарантує широки колективни права меншинох. Но тото цо мож чуц вше кед ше о меншинских правох наисце и дискутує, як найвекши проблем ше наводзи же ше вони нє запровадзую, голєм нє у тей мири як би требало. Ґу тому, Карлаварисова надпомина и розлику медзи сущносцу и голу форму. Як приклад наводзи же би нє любела кед би нашо права були витворйовани формално, чи особна карточка на руским язику, або чи дахто симултано преложи даяке сухе политичне викладанє.

– Баржей ме интересує чи можеме з даяку стимулацию потримац и вязац нови ґенерациї за нашу заєднїцу и ту их затримац. На „руку” нам идзе сучасносц, технолоґия, повязованє у „ґлобалним валалє” та, у тим смислу сом заш лєм оптимиста и видзи ше ми же зме ше кус помкли з мертвей точки. Пача ше ми новопорушани семинари и роботнї у Заводзе, затераз то скромно, алє рушело. У обласцох цо нам нєпознати и нє таки блїзки треба питац помоц од других и у шицких подняцох буц максимално професийни. Окреме нам то значне кед у питаню отверанє пред другима, и кед ше того будземе притримовац, вец и други пременя слику о нас – заключує Олґа Карлаварис.

ПЕРШИ МОЗАЇК

На першим „Мозаїку” наша заєднїца ше представела з вецей змистами з вецей местох. Представени  НВУ „Руске слово”, Завод за за културу войводянских Руснацох, Основна и штредня школа з домом школярох „Петро Кузмяк” з Руского Керестура и здруженя „Байка” и „Бикичанки” з Бикичу.

(Опатрене 146 раз, нєшка 1)