fbpx

Скрите благо у валалских обисцох

автор маф 8. фебруар 2019

У Руским Керестуре часц материялного скарбу з прешлих часох з обласци биваня, облєканя, ремеселнїцтва и подобне чува ше у Музейней збирки у будинку Замок, а випатра же ше ище вельо койчого чува и по обисцох Керестурцох, часто як драгоцини памятки, або антиквитети.

Же то так дознало ше нєдавно кед ше влонї, концом єшенї, велї явяли до Служби Националного совиту Руснацох хтора оглашела поволанку Керестурцом чи можу подаровац стародавни предмети хтори буду потребни за опреманє найстаршей хижи у Руским Керестуре. Хижа влонї комплетно реновирана и у власноци є нашого НС.

Дознаваме же ше велї Керестурци одволали на тоту поволанку, та зме по тим шлїду дакус виглєдовали кельо ше ище у тим нашим найстаршим валалє чуваю стародавни предмети хтори шведоча о прешлих часох и живоце наших предкох на тих просторох, та спадаю до материялного културного скарбу нашого народу. 

Так зме дознали же досц предмети од своїх предкох чува фамелия Йоакима Дудаша, хтори у обисцу своїх родичох у єдней просториї „виложел” шицко тото цо му остало нє лєм од нїх, алє и од дальших предкох.

– Шицко позазбероване од баби и дїда и прабаби и прадїда, а перше и перше од родичох. То зачуване, бо то якишик памятка, нє могла ме душа поднєсц же бим то одруцел, та зме прето так одлучели чувац шицко, бо вони заслужую най их и прето паметаме.

Пристала на то и моя супруга Верона и вельо ми у тим помогла, вона шицко поочуховала, порайбала, ушорела як дакеди, древени предмети зме защицели и затераз остава нам як чиста памятка, а цо будзе далєй увидзиме – гвари нам Йоаким и начишлює цо шицко маю.

– Перше ту од прабаби посцель, буковина, резбаренє ручна робота, и було два фалати, алє остала нам єдна, а ма 120 роки, бо ю прабаба достала як тал кед ше одала. То була цала хижа, два посцелї, два ормани. Шицко то стало лєм висцелєне у преднєй хижи, там стали и нови шмати, а нїґда на тей посцелї нїхто нє спал по нєшка.

Попри тим Дудашово у стародавноопременей хижи зоз греду и градками чуваю и шицко цо ишло на посцель, пирнаґи, викрохмалєни плахти, вишивани и дзирковани, шицко висцелєне як було дакеди, на верх и желєни ружовани блишово плахти, а таки и парток на стол. Ту ище єдна стара посцель, стол и карсцелї, стародавни канабель, ормани, жвератка и годзини, ташки, рижна судзина, стара пейґла, а ту и шпуляр и нови новучки керпари, стари фотоґрафиї. Шицки древени предмети защицени зоз садолином же би ше нє лапел червоточ, а друге поряднє отримую. То вимага и вельо часу и сцерпеня, алє як гваря Дудашово, хто люби таке йому то нє чежко, алє праве задовольство.

Попри тим у преднїм дворе як декорация виложени и стари жєлєзни плуги, а дознаваме же у заднїм дворе Дудашово чуваю ище рижни давни орудия хтори планую тиж защициц, як гвари Йоаким у франти, як приучени конзерваторе.

Дудашово шицко так порихтали та кед дахто сце присц опатриц, може шлєбодно. На нашо питанє,, же чи би ше уключели и до евентуалного туристичного понуканя валала Йоаким гвари:

– Нє маме даяки амбициї коло того, алє кед маме часу и кед єст интересованє и за странских госцох цо приходза до валалу, примеме, нїяк нє пре даяку материялну добит, алє то лєм наша любов ґу тому. Ми любиме стари ствари, та аж ходзиме и на саям антиквитетох до Осєку же бизме видзели цо ше понука.

ЄСТ ЦО ЧУВАЮ И АВТЕНТИЧНЕ ОБЛЄЧИВО

Кед бешеда о автентичним стародавним народним облєчиве, поготов женских широких сукньох, у валалє було периоди кед ше их досц предавало, найвецей тих з остатнього периоду по Другей шветовей войни кед помали почали виходзиц з моди, а дзивки и жени ше преблєкали до „модерного” облєчива.  Но мож ище вше найсц и таки ґаздинї цо их и нєшка чуваю, як гваря, то мила памятка на младосц.  Хлєба нє питаю, а таке ше нє одруца бо у свой час нє мало коштало, як ше теди прировновало, єдна блишова сукня вредзела як єдна стара швиня, а кадифа як єдна крава.

Питанє же цо будзе зоз шицким тим цо зме зазначели. То сиґурно лєм часточка того, бо у велїх домох ше подобнє чува драгоцини материялни скарб. А муши ше констатовац же Рускому Керестуру хиби и етно-хижа у хторей би ше вельо з того могло адекватно чувац и презентовац, подобно як у велїх других и руских и других штредкох.

ДО СТАРЕЙ ХИЖИ ЛЮДЗЕ СЦУ ДАРОВАЦ

Як зме спомли, на поволанку зоз НС людзе ше одволую стално, о тим нам секретарка Таня Арва Планчак потвердзує – Маю людзе стари предмети койдзеяки, предпоставям же дзепоєдни чуваю прето же позабували цо маю на пойдзе, други пре даяки сентиментални причини, найчастейше то єст орудия за тканє, кросна, шпуляри, того єст найвецей, алє єст и предмети чобольови, видли, колїски, посцелї, ормани.

Єст людзох хтори ше нам явели же маю полно того та гибайце опатриц, так же на даєдних местох анї нє знаме цо точно єст. Тиж так зме спозорени же кед ше Музейна збирка у Замку формовала у Керестутре теди исто велї людзе приношели стари нєпотребни ствари и то було тельо того же ше шицко анї нє месцело до тей збирки, та єдна часц ше чува ту у шопох, у Замку. И тераз зме у поради зоз Школу же док оцеплєє же пойдземе з їх роботнїками поопатрац же цо там шицко єст.

Людзе дзечнє сцу подаровац, бо Совит затераз нє ма средства,  а точнєйше и же ми нє маме способ як виплациц приватним особом, та и то єдна з очежуюцих околносцох. Но, увидзиме док озбильнєйше рушиме до тей роботи  увидзиме цо шицко понаходзиме, та вец увидзиме и як будземе тото далєй ришовац.

(Опатрене 151 раз, нєшка 1)