fbpx

Здобуте знанє и искуство вше драгоцине

автор Цецилия Надь 15. марец 2019

Наташа Сабадош з Руского Керестура свойо фахове усовершованє предлужела у Нємецкей, у Ґетинґену. На Польопривредним факултету, на Универзитету Ґеорґ Ауґуст уписала ше на мастер студиї, на напрям Crop protection (Защита рошлїнох). У Новим Садзе закончела основни студиї на Польопривредним факултету, на напряму Фитомедицини. А цо виучує тота обласц науки, яки условия студираня у Нємецкей и як випатра живот у иножемстве, одгадла нам праве Наташа.

Тото цо интересантне у Наташовей приповедки о студираню, то же ше вона жадала уписац на мастер студиї у иножемстве, а нє исц лєм на черанку студентох. По законченю студийох сцела достац диплому вибраного факултету у иножемстве. На матичним факултету у Новим Садзе понукали єй черанку студентох, алє вона одлучела сама преучовац яки програми мастер студийох ше понука у иножемстве. Наташово студиї на Универзитету Ґеорґ Ауґуст тирваю два роки, а вона у Нємецкей уж рок и пол.

– За апликованє було потребне позберац рижни документи – препорученя од професорох, написац мотивацийне писмо, ЦВ, доказ о знаню анґлийского язика… За язик було потребне мац положени ТОЕФЛ тест, хтори глєда векшина факултетох у иножемстве, число поенох на тесту хтори глєдаю завиши од факултета до факултета, алє углавним ше глєда Б2 уровень. Просек нє таки пресудни, важне мотивацийне писмо и препорученя, а зоз пририхтованями сом започала рок скорей, з оглядом на тото же шицки конкурси за студиї у иножемстве починаю у януару и фебруару, за упис у октобру. Апликовала сом на даскельо факултети, векшином у Нємецкей, алє ми перше жаданє було пойсц праве ту дзе сом тераз – здогадує ше Наташа.

ДОБРА ОРҐАНИЗАЦИЯ И ВЕЛЇ ФАХОВО ПРАКСИ

Фитомедицина, лєбо защита рошлїнох напрям хтори преучує и занїма ше зоз защиту рошлїнох од чкодлївцох, и то од рижних инсектох и хоротох котри спричинюю печарки, вируси, бактериї и други микроорґанизми, випитує и коровча и шицко друге цо може очкодовац рошлїну и зменшац урожай и квалитет рошлїнох. Тиж, фитомедицина преучує и як препознац тоти очкодованя и симптоми хоротох, алє виучує и рижни методи хтори тоти очкодованя можу зопрец и лїчиц кед ше розвиє хорота, толкує Наташа.

– Цо ше дотика школованя у Нємецкей, тото цо ше ми пачи то орґанизация. Ту шицко функционує прейґ сайту на хторим шицко пише, кеди и дзе маме преподаваня, скорей каждого преподаваня професоре кладу свойо презентациї же би ше ми могли порихтац за годзину, на сайту нам и шицка потребна литература за ученє и испити. Видвоєла бим ище и тото же маме широки вибор предметох, я мам лєм штири обовязни предмети, шицко друге виберам сама, спрам того цо ме найбаржей интересує. Можеме аж и виберац предмети хтори нє у рамикох нашей програми, алє на других факултетох, як цо то ученє рижних язикох. Мушим спомнуц и фахово пракси и лабораторийни вежби, хтори ту єст надосц, за розлику од студираня у Сербиї, там було вельо вецей теориї. Заш лєм, праве пре тоту теорию сом була у велькей предносци кед сом пришла, бо ми вельо того уж було познате. Студирам на анґлийским язику, а нємецки сом почала учиц аж кед сом ту пришла – гвари Наташа.

Литература хтору ше хаснує углавним новших датумох, професоре хасную рижни науково роботи. По Наташових словох, єден предмет часто викладаю вецей професоре, кажди фаховец зоз своєй обласци, а тиж мали и велїх госцинских преподавачох зоз рижних факултетох, фирмох и институцийох.

– Факултет нам орґанизовал и велї екскурзиї, маме и вельо „field trips” дзе зме обишли надосц фарми у Нємецкей. Медзи жимским и лєтнїм семестром маме практични предмети, хтори тирваю тидзень або два, на хторих зме у лабораториї и робиме розлични експерименти. Попри тим, ту студенти кажди лєтнї одпочивок маю фахову праксу, хтору робя у розличних фирмох або институцийох. Так и я мала нагоду два мешаци робиц праксу у БАСФ-у, у єдней з наймоцнєйших фирмох, у обласци защити рошлїнох. Кажди рок ше орґанизує и фахову екскурзию, так же сом прешлого року ишла до Голандиї и Белґиї, дзе зме нащивели рижни менши фирми и приватни бизниси хтори ше занїмаю зоз иновативнима методами пестованя и защити рошлїнох – приповеда Сабадошова.

НАЙДЗЕ ЧАСУ И ЗА ПУТОВАНЯ

Векшина студентох попри студийох и роби, та так и Наташа роби як студент асистент на Факултету на департману за биоґеохемию, дзе помага професором и студентом на докторских студийох коло їх експериментох. През викенд шлєбодни час препровадзує зоз цимерку и дружтвом зоз факултету.

– Всоботу лєбо путуєме, лєбо идземе даґдзе до виходу. Зоз студентску карточку маме безплатни превоз у тей часци, у Долнєй Саксониї. Потераз сом нащивела Хановер, Гамбурґ, Келн, Манхайм, Хайделберґ, Дортмунт, а тиж мушим видвоїц и Ґослар, хтори познати по крачунским вашаре, на хторим постої окремна атракция – лєс зоз 36 оквиценима ядловцами. Наприклад, нєдзелю у Нємецкей шицко заварте, так же углавним час препровадзуєме зоз дружтвом у вареню, цо нам вше интересантне, бо маме нагоду коштовац рижни народни єдла – гвари Наташа.

З оглядом на тото же єй напрям на анґлийским язику, дружтво єй барз интернационалне.

– Колеґох мам зоз цалого швета, зоз Греческей, Мадярскей, Индиї, Марока, Бразилу, Ниґериї, Ґани, Китаю, та гоч сом и у Нємецкей, найменєй ше дружим зоз Нємцами. Найбаржей ше дружим зоз товаришку зоз Индиї и Марока и гоч зме кажда з другого континенту, цалком розличних вирох и обичайох, маме подобни интересованя и барз зме ше зблїжели. Тиж мам колеґу и зоз Чарней Гори, хтори уписал студиї рок скорей и хтори ми барз помогнул на самим початку, а тиж мам и цимерку з Беоґраду, зоз хтору сом ше упознала ище у Сербиї – заключує Наташа.

Препоручує студиї у иножемстве

Наташа полна з упечатками и искуством и препоручує каждому хто ма жаданє же би пошол студирац до иножемства.

– То вельке искуство, нє лєм пре здобуте знанє, алє и пре животне искуство, то нагода усовершиц анґлийски язик, осамостоїц ше, научиц и даєден други язик, видзиц як функционує каждодньови живот у другей держави и час препровадзовац з людзми з рижних крайох швета – приповеда Наташа.

(Опатрене 313 раз, нєшка 1)