fbpx

Политични монолоґ

автор мирослав задрепко 22. април 2019

Людзе виду на виберанки, хто достанє найвецей гласи, найчастейше формує владу и роби у интересу гражданох. То подрозумює и диялоґ зоз опозицию, фаховцами, нєвладовим сектором, почитованє законох и Уставу, и инше цо ше подрозумює у демократскей системи и дружтве. Так то випатра у Утопиї. У векшини розвитих жемох интересни ґрупи, на рижни способи, уплївую на виберанки, гевти хтори победза формую власц и намагаю ше витвориц плани гореспомнутих интересних ґрупох. Же би заш лєм отримали слику o демократиї яку ю представяю гласачом, консултую ше зоз нєполитичнима орґанизациями, фаховцами и явносцу, цо нє значи же їх думаня и становиска беру до огляду, лєбо прилапюю. Так то даґдзе индзей, а у нас, як и у добрей часци восточно-европских, балканских и жемох бувшого СССР-а приповедка иншака. Ту кед ше придзе на власц, вец ши ґазда. Е тераз, даєдни ґаздове маю паньски манири, даєдни нє, алє углавним поента иста. Я на власци, а ви хтори сце нє на власци ме баш анї нє интересуєце. И так роками, нїч нове.

Медзитим, таке подзелєнє яке тераз маме у нашим дружтве, уж оддавна нє було. Власц константно приповеда же би опозиция требала свойо идеї виношиц у Скупштини, алє вец иста тота власц предложи 500 скоро исти амандмани и опозиция нє може дойсц до слова, так же тота метода одпада. Далєй, маме ТВ дуели, алє лєм як можлївосц, понеже би стретнуца представительох власци и опозициї пред камерами на националних телевизийох могло почитац на пальци єдней руки, так же и од того нєт нїч. Но, понеже директни диялоґ нє постої, остава же би новинаре, кед дахто да вияву, глєдали одвит зоз другого боку, алє и ту резултат пайтоновски: власц и опозиция часто нєровномирно заступени у финалним продукту и вец нє мож повесц же то обєктивно виприповедана приповедка, а о тим кельо ше политичаре тримаю теми кед ше им дацо питаце, и кельо найвекша часц гевтих хтори поставяю питаня схопна, лєбо шмела, водзиц интервю, нє вредзи анї бешедовац. А словнїк, то приповедка за себе. Полни є увредзованьох на рахунок другого боку, у виявох ше манипулує, обвинює без арґументох, викривя факти и реалносц. Тому подобне то розправи нєдороснутих дзецох хтори нє свидоми цо значи одвичательносц за власни поступки и слова, хтори лєм преруцую вину на другого нєсхопни же би вислухали собешеднїка, розумели и прилапели тото о чим ше бешедує и дали смислени одвит.

Е, кед маце таку розправу, односно сипанє власних флоскулох, без жаданя и схопносци же би ше цивилизовано бешедовало, ясне же нє можеце мац диялоґ, алє лєм монолоґ хтори, на нашо нєщесце нє ма вельо смисла, aлє, Боже мой, ма публику. И будзе ю мац ище роками як ствари стоя, понеже ше нїхто озбильно нє намага же би то пременєл и рушел у напряме формованя цивилизованей политичней сцени на хторей би место монолоґа главни инструмент водзеня политики бул диялоґ, та гоч и таки яки ше водзи у заходних демократийох.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

(Опатрене 24 раз, нєшка 1)