fbpx

Добре кед ю мож попредац

автор сас 11. юний 2019

Дюрдьовчанє ше вше частейше одшмелюю садзиц нови, або призабути  рошлїни. На польох житарки и олєярки найактуалнєйши, алє пре додатни заробок, Папгаргайова и Салонскова фамелия у дюрдьовским хотаре посадзели мальву.

Обидва фамелиї по походзеню зоз Дюрдьoва, жию у Новим Садзе, а на оцовщини и дїдовщини пестую мальву, рошлїну з котрей мож хасновац корень, лїсце и квиток. Вони ше фокусовали на корень. Желько Салонски продукує орґански лїковити рошлїни:  менту, дзиви копер и мальву. Пред роком мальву першираз посадзел, а од конца прешлого року, од децембра, та по конєц априла того року, першираз виберал урожай мальви, єй корень. Виберали ю на вецей заводи, кед дошлєбодзовала хвиля, а темпо вибераня одредзовали поглєдованя тарґовища и наручбини. Урожай у єдней часци хотара бул добри, а у другей часци кущик подлєйши, бо жем писковитша, алє и пре прешлорочну сушу. Вельки дижджи котри падаю у остатнї час нє завадзаю мальви. У жеми може буц и вецей як два роки, алє после двох рокох траца квалитет. Корень може буц од двасто по пейцсто ґрами, та по килу або килу и пол, а купци сцу же би корень мальви бул били, чисти и здрави.

– Єден час ше мальву могло предац на велько, бул орґанизовани одкуп, а вец тото застановене, бо тарґовище було засицене. Зоз жеми зме виберали мальву у часци дзе є лєпше розвита. Потераз зме виняли трецину и предали ю як цали корень. Тераз корень мальви ма спод двасто ґрами и нє виплаци ше ю виберац, алє найлєпше аж кед дорошнє, кед ма пол кили – гварел Салонски.

У обробку мальви єст вельо роботи, глєда досц часу и анґажованє роботнїкох. Зоз адаптованим єднобразним плугом ше подруцує жем и видзвигує корень. Вон ше потим з руками вицагує и отреса од жеми, виноши ше з поля и потим ше з ножиком знїма верхню скорку. Корень ше вец шечка на коцочки стандардей дименизиї дзешец зоз дзешец и од штири/пейц милиметри. Одклада ше ю и суши. Таки готови продукт, вишечкани и сухи ше предава од 800 по 950 динари по кили.

– Того року баржей глєдали сирову мальву, та зме ю таку одлучели и предац. Мальва ше одкупює цали рок, а предносц же очисцена може стац и два роки, нє препада и нє траци квалитет. Важне лєм адекватно ю одложиц. Цена мальви стандардна вецей роки, а єй корень мож предац на вецей способи. Цали и сирови корень без обрабяня, после винїманя зоз жеми, по коло 65 динари, а кед го вибера купец, вец є по цени од 40 по 50 динари по кили – гварел продукователь Салонски.

У ФЕБРУАРУ ЗАСТАНОВЕЛИ ОДКУП

У нашей держави єст фирми котри одкупюю мальву, алє вони у фебруару застановели одкуп. После того периоду одкупйовали лєм тоти цо мали законтрачене. У прешлим року посадзене вецей мальви, та тераз на тарґовищу було векше понуканє єй кореня, алє цена остала иста. Пласованє мальви нє найлєпше орґанизоване, продуковательох нєт хто вислухац, зєдинїц, помогнуц им и посовитовац их. Понеже ше у Дюрдьове розчуло же у Желька Салонскового єст мальви, велї ше интересую же би од нього куповали на мало. Кед му ше уда, як гварел, будзе ю сущиц и паковац  до менших мещкох и будзе ю предавац у валалє.

Желько Салонски ше розпитовал о условийох за предаванє мальви до иножемства, алє гвари же то глєда стандардизованє продукта и пакованя и же би мал векше количество за предай. Заш лєм, попри шицких других порядних роботох, Желько задовольни як ше му удало орґанизовац пласованє мальви.

Желько Салонски

ПЛАНОВАЛИ И ВИВОЖИЦ

Дюра Папгаргаї зоз оцом Владимиром пред штирома роками посадзели и мальву. За ню ше одлучели, понеже ше длуго и чежко вибера, та ю нє треба додатно чувац од крадошох. Дюра мал идею предавац ю по интернету до иножемства.

– Були зме задовольни зоз количеством, алє нє на тельо и з форму кореня и його чежину. Медзитим, нє ишло то так як сом заплановал. Предал сом менєй як сом обчековал, бо сом нє знал яку шицко документацию треба порихтац за царину и курирску службу. Требал сом ше баржей поинформовац о условийох предаваня до иножемства, окреме хтору документацию треба порихтац за преношенє роби прейґ гранїци, за царину и транспорт по курирскей служби. На концу сом похопел же рихтанє потребней документациї глєда вельо часу и добре познаванє законских предписаньох за вивоз роби – гварел Дюра Папгаргаї.

Вон мал и идею же би обробену мальву, пошечкану на коцочки предавал до иножемства по Ибею – найвекшей шветовей аукцийней платформи на интернету. Як гвари, на тот способ и други предавали мальву и то по добрей цени. Пейдзешатґрамови пакецик за пейц долари, як гвари Дюра, а то  дзешец раз вецей як цо у нас питали за килу.

– Вецей бизме заробели кед би ю мож було предац до иножемства, алє пре правила вивозу, нє удало нам ше. Кед ше ю вивожи, третирує ше ю як поживови продукт и додатно ше ю препатра, ґу тому на царини глєдали же бим зоз продуктом послал и фискални рахунок, а то ми додатни укладаня до, як ми ше видзело, теди ище вше нєсиґурней роботи. На Ибею сом видзел же зоз Сербиї, зоз Земуну, по спомнутей цени предаваю мальву, як и други присмачково рошлїни. На концу сом похопел же тот тарґовец зоз Земуну лєм поштреднїк медзи пруковательом и купцом, так як ше часто предава шицка роба на Ибею – гварел Дюра Папгаргаї.

Обидвоме продукователє, и Желько Салонски и Дюра Папгаргаї, гваря же чисценє и шечканє кореня мальви вимага найвецей роботи. Корень мальви зна буц барз розконарчковани на вецей менши коренї, а кед єст єден корень, ридко кеди є ровни и гладки, та заключели же треба жем цо лєпше порихтац, же би була цо мелчейша и же би корень роснул цо  простейше.

У периодзе кед мальву порихтали за предай, Дюра Папгаргаї послал вецей дописи на анґлийским и нємецким язику до иножемства, на имеил адреси фирмох котри одкупюю мальву, алє му анї єдна нє одвитовала. У Сербиї мали купца хтори им за нашечкану мальву понукал шейсцсто динари за килу, та ше одлучели нє предац ю. Затримали ю за свойо потреби и, як гвари, затераз одуставаю од дальшей продукциї.

МАЛЬВА МОЖЕ БУЦ ЖРИДЛО ЗАРОБКУ

Вецейчлена фамелия би могла жиц з продукциї мальви. По ланцу сухей мальви  мож достац тону, два и вецей. По вибераню кореня вельо роботи єст вєшенї, вжиме и вяри. Кед до чисценя и шечканя мальви уключена вецейчлена фамелия, цо значи же ше нє анґажує и нє плаци роботнїкох, по ланцу мож заробиц дзешец тисячи евра бруто.

Дюра Папгаргаї

(Опатрене 70 раз, нєшка 1)