fbpx

Пан над своїм животом

автор сас 23. юний 2019

Йому одмалючка нормалне каждодньово шпивац, то му таке як дакому бешедовац. Пренєсц емоциї зоз шпиваньом нє лєгко, алє Стефан у тим барз талантовани. Шведоча то и велї значни припознаня хтори му помогли же би праве музика була його перши вибор.

Шпивач, тенор и член оперского хора Горватского народного театра у Сплиту, Стефан Кокошков, ґлумец и особа котру явносц, окреме у сушедней жеми, позна по мултимедиялних перформансох. По оцови Маринови є Болгар, а по мацери Леони Тиркайла зоз Дюрдьова – Руснак. Музични талант нашлїдзел з обидвох бокох, а жиє на острове Чийово при Сплиту.

Док бул младши сцел буц лїкар и як одлични школяр було лоґичне же ше упише на тото цо жада, гоч з музику жил каждодньово и нїхто у його околїску нє обачел же то праве тота обласц на хтору треба обрациц вельо векшу увагу. Алє Стефан, заш лєм,  почал студирац на медицинским факултету.

– Под час студийох сом мал даскельо одлучуюци хвильки кед сом ше питал чи то наисце тото  цо бим любел робиц цалого живота. Єден з тих моментох бул кед нам на годзинох анатомиї мушели розрезовац руку виняту з формалину. Мнє нєпреривно було на розуме же то дачия рука, и нє могол сом роздвоїц емоциї од професиї. Но, заш лєм, предлужел сом студирац – памета Стефан, хтори ше на другим року студийох уписал до музичней школи, закончел основну и штредню на напряме соло шпиваня, а потим и курси шпиваня у Италиї и Австриї.

– Пред трицец роками, кед сом бул у шестим мешацу школованя у музичней школи, послали ме на Републичне змаганє. Бул сом у катеґориї зоз шпивачами котри соло шпиванє учели коло штири роки, и теди сом завжал перше место. Союзне змаганє було у Чарней Гори и там сом достал награду, врацел сом ше дому и роздумовал чи сом рушел по добрей драги. Кус покус, за медицину сом вше баржей трацелинтересованє, и вше баржей ме прицаговала музика – щири Стефан котри у тим периодзе мал коло двацец роки, а пре сиґурнєйшу еґзистенцию почал робиц зоз цестом. Понеже мал вше вецей обовязки, од дачого мушел дзвигнуц руки. Була то медицина. Напущел ю на трецим року, и предлужел ше школовац у музики. У исти час тримал приватну фирму продуктох з цеста. Так було седем роки, а вец дзвигнул руки и од тей роботи бо ше у Горватскей почали отверац вельки маркети, вельки корпорациї почали квитнуц, а менши препадац. Но, од музики нє дзвигал руки, предлужел наступац самостойно як оперски солиста и як госц у Народним театре у Сараєве.

РАДОСЦ ТВОРЕНЯ

Наймилша и найзначнєйша награда му тота достата 1996. року на Медзинародним змаганю Академиї Волфґанґ Амадеус Моцарт на котрим участвовали вецей як сто змагателє шпиваче, а вон завжал штварте место. Од истого орґанизатора о рок достал и специялну награду жирия. Гвари же му на таких змаганьох було интересантне знац дзе му место медзи шпивачами. Змаганя му вше були потвердзенє же добре одлучел.

После трох деценийох искуства у музики, Стефан ма широки дияпазон стилох шпиваня, дзе на першим месце класика, т. є. опери, за нїм вельке число концертох и наступох на котрих шпивал рижнородни жанри, алє и концерти з нумерами медзи класику и еверґрином. Гвари же шпива шицко цо мож шпивац, лєм ше ище нє опробовал у техно музики и у репованю. Од 1998. року почал наступац у квартету, хтори водзи уж осемнац роки, и бул продуцент цалей програми. Велї роки вєдно наступали, док даєдних членох нє прицисли роки. У спомнутим квартету його члени грали на саксофону, кларинету, ґитари, клавиятурох, а Стефан шпивал. Обишли велї жеми, як цо Италия, Ческа, Польска, Сербия, а Горватску возлуж и попрейґа. По потреби наступали и зоз сакралну програму у церквох окреме пред Вельку ноцу, Крачуном… Їх робота була обачлїва, а медзи велїма значнима наступами вше ше одволовали на поволанку Министерства туризма и медзинародних саймох у иножемстве. Обачели же публика окреме люби тематски програми – популарни дуети, филмску музику, еверґрин… Його наступи у рижних перформансох ище вше тирваю.

 – Влєце, кед сезона, наступам на побрежю моря, и звонка Театра сом анґажовани на рижних проєктох. Пред дзешец роками сом рихтал филмску музику за отверанє Филмского фестивалу у Орашю у Босни, а вец и у Сараєве. Важне робиц рижнородне, нове, як и тото же би кажде нашол тото цо го цикави – гвари наш собешеднїк.

ВИКРОК ЗОЗ ТЕРАШНЬОСЦИ

– Робота у опери и оперети така же мож „сцекнуц” зоз терашньосци на даскельо годзини. Мойо улоги то радосц твореня. Часи ше пременєли, дакеди зме их пририхтовали по даскельо мешаци, а нєшка, нажаль, так як диктую финасиї. Кед видзем на бину, вецей нє мам свой идентитет, алє свойо цело препущуєм уметносци и толмачим тото цо мам буц. Вше пред виходом найволїм мац дзешец минути цихосци, теди ше трансформуєм до потребней улоги. Наймилша улога ми була у оперети „Весела ґдовица” кед сом бул Ками – гварел Стефан Кокошков, чий глас на бини часто провадзи музична филгармония. Гвари же люби госцовац и наступац, приєм домашнїх и чувство позитивней енерґиї.

– Театер – ґлума рухох, док филм – уметносц кадру и миниятури, та би ми було виволанє ґлумиц у филму. Правда, поволани сом ґлумиц у филму о правдивей Сплитскей приповедки, алє ище вше нє порадзене чи дацо будзе з того, чи нє. Ґу тому шицкому, я ше нє жадам занїмац лєм зоз шпиваньом. Любим же нє робим як солиста, бо бим нє мал часу витвориц ше у уметносци на госцованьох и улогох звонка театра. Пре роботу сом жил и робел у даскелїх местох, и то красне искуство, алє ми престало буц интересантне кед сом постал оцец моєй Лани – гварел Стефан котрому мило же и його дзивочка ма вецей таланти. Гвари же би найволєл кед би и вона нашла свою животну драгу, а вон би єй на нєй бул вше велька потримовка.

ПАХ ЖЕМИ

Стефанова фамелия до Дюрдьова роками поряднє приходзела два раз до рока, за перши май и у авґусту. Док бешедовал о дзецинстве, сходзеньох з фамелию и памяткох з дзецинства, звладали го емоциї.

– Часто ше ми питаю цо ме прицагує до Дюрдьова, а одвит єдноставни – пах жеми! Жем пахнє, то моя асоцияция на безбрижносц, щесце и красу, на бициґлованє и на ровнїну – гвари Кокошков котри зоз родичами ище вше приходзи до Дюрдьова обисц родзину.

И ОЛД ТАЙМЕРЕ

Стефан Кокошков люби и позна историю своєй фамелиї и дзечнє о тим бешедує. Дзекуюци путованьом и знаню вецей язикох, алє и його любопитлївосци, добре зна яка розлика медзи руским язиком у Войводини и шаришским у Словацкей.  

Люби рестауровац стари авта, а тота робота го цалком релаксує. През франту гвари же му опущує нерви, алє знїщує руки и замасца нохци котри вец чежко привесц до шора, окреме пред наступом. Дома ма дзешец олд таймери и єден є од сновательох Олд тайм клуба „Звонимир Солин”.

(Опатрене 121 раз, нєшка 1)