fbpx

Нови живот у Ямени

автор Ясмина 6. юлий 2019

Числени и моцни дижджи у маю, алє и у юнию, велїх у општини Шид нагнали на роздумованє и обаванє же би ше нє повторел май 2014. року, кед валал Ямена у општини Шид бул єдине место на подручу Войводини хторе було залапене з вилївами. Тамтейши жителє на тромеджи Сербиї, Горватскей и Босни и Герцеґовини мушели зохабиц свойо обисца, евакуовац и статок и склонїц ше там дзе безпечне.

Пейц роки познєйше, ознова дижджи, алє як нас прешвечел Перо Паїч, нововибрани предсидатель Совиту Месней заєднїци Ямена, валалчанє заш лєм нє були у страху як пред пейцома роками.

– Правда же у Сави було вельо води, алє ше то нє могло поровнац з обставинами з 2014. року. Закуковали зме и нєпреривно мерковали на рику, и видзели же ше нєодлуга змирела ситуация, бо води у кориту рики було вше менєй. Тот хто можебуц спочатку поцерпал од вилїву, уж о даскельо днї могол мирно спац – гвари Перо Паїч.

РОБЕЛО ШЕ, НЄ ГЕВЕРОВАЛО

Мирно ше спало и прето, предлужує далєй наш собешеднїк, бо после катастрофалного вилїву превжати и одредзени мири охрани же би ше таке вецей нє повторело. Преширени и очисцени аж пейц вельки ярки од напряму Горватскей и єден у валалє же би вода добре одцекала. У валалє вибудовани 18 нови хижи хтори були звалєни, бо нє могло у нїх жиц пре шицко спомнуте, а 64 обновени. Валал достал и нову електро- мрежу, а докончене и асфалтованє улїцох. Остатня улїца асфалтована у фебруару того року у длужини коло 800 метери.

– Шицки мирно жиєме, стараме ше заробиц за живот, парасти ше рихтаю за косидбу… На перши попатрунок, як кед би ше пред пейцома роками нїч таке страшне нє случело. Ямена жиє нови живот – гвари Перо Паїч.

Швижи памятки на вилїви ище у глави Душици Полетан, секретарки Червеного крижа у Шидзе хтори на себе превжал вельку терху при помоци велїм людзом.

 – Од 16. мая по конєц юния 2014. року шицки заняти у Червеним крижу и коло 50 волонтере були на дежурстве, односно услужним помаганю 24 годзини на дзень. Жительох Ямени зме змесцели до спортскей гали, до ресторану „Зеленґор”, до „Руского двору” и ресторану „Далас” у Беркасосве. Єдну часц зме змесцели аж до Руми, а старих до домох за старих у Шидзе. Вельку помоц и потримовку зме мали и од Червеного крижа Войводини и Сербиї, як и од числених донаторох – гвари Душица Полетан.

Пре гиґиєнску осторожносц и безпеку за костиранє ше хасновало лєм конзервовани єдла, сциговали шмати и обуй хтори подзелєни тим хторим було нєобходне, а кед пришол час же ше людзе могли врациц до своїх обисцох, одношени им вельки сушачки за мури, потребни материял за санированє влаги, за билєнє, а потим и мебель и билу технїку тим цо остали без шицкого.

 – У велькей роботи були и здравствени роботнїки, окреме же у чежких обставинох дежуровали 24 годзини. Др Крсто Куреш, директор Дома здравя у Шидзе, памета же дохтор зоз Ямени робел у Моровичу и Вишнїчеве, а пациєнтох ше примало и у Шидзе. Кажде хто бул у потреби мушел достац одвитуюцу медицинску помоц и потребни лїки.

Кед ше вода поцагла вельку улогу мал и Завод за явне здравє зоз Сримскей Митровици, бо требало дезинфиковац цале подруче валалу и окончиц дезинсекцию и дератизацию, же би ше пре високи температури нє зявели даяки обераци хороти. Нє було лєгко нашим здравственим роботнїком, алє були витирвали и давали шицко од себе же би помагали – гвари др Крсто Куреш.

И „РУСКИ ДВОР” ОТВОРЕЛ КАПУРИ

Єдно з местох за прилапйованє евакуованих жительох Ямени була и наша Лєтня владическа резиденция, а на тоти часи ше здогада о. Михайло Режак, парох у Шидзе:

– Щиро зме отворели нашо дзвери и помогли людзом у нєволї и потреби. Коло 25 особи, углавним жени, дзеци и старши були у нашей резиденциї. Їх каждодньови живот ше одвивал ту, за тима грубима мурами, у порти хижох дзе були змесцени. Кед обставини дошлєбодзовали, хлопи одходзели през дзень до валалу окончовац роботи коло ушорйованя обисцох, дворох и улїцох. Кед шицко у валалє було безпечне за живот, людзе з Ямени хтори коло мешаца пребували у нашим доме, врацели  ше до своїх обисцох – здогадує ше о. Михайло Режак.

Пейц роки од вельких вилївох кратки час же би людзе хтори мали вельки бриґи нє були осторожни и з часу на час нє подумали же ше така, або подобна ситуация ознова нє повтори. И далєй ше у тей часци Срима роздумує же цо и як мож зробиц, злєпшац, або зопрец одредзени ситуациї же би жителє Ямени наисце вецей нє преходзели Голгофту, таку яку почувствовали пред даскельома роками.

 

ДЗЕЦИ ПОШЛИ НА ОДПОЧИВОК

Вилїв бул и вельки стрес дзецом хтори мушели висц зоз своїх обисцох.  Як нам гвари Душица Полетан, дзекуюци Червеному крижу Войводини двацецеро дзеци зоз найзагроженших фамелийох теди пошли на морйо на одпочивок до Баошичох.

ЗЯВЕЛА ШЕ ПИНЬВИЦА

Же дижджи у маю 2014. року були моцни шведочи и пиньвица хтора ше „завалєла” у дворе Лєтнєй владическей резиденциї, обок такволаного анексу.

За пиньвицу ше по теди анї нє знало, лєм ше єдного дня, по шведоченю о. Режака, жем завалєла и указала ше пиньвица мурована з цеглами. И нєшка пиньвица стої так як пред пейцома роками и чека на санацию.

(Опатрене 33 раз, нєшка 1)