fbpx

16 000 километри за едукацию дзецох

автор м. афич 16. септембер 2019

Млади супружнїки Тиболд Француз и Нан Виєтнамка у априлу того року рушели ше на бициґлох зоз Французкей до Виєтнаму. То источашнє їх малженске путованє хторе ма и висши циль, а то финансийно помогнуц едукацию дзецох и младих зоз худобних фамелийох у Виєтнаме. Циль им на драги длугокей 16 000 километри, за єден рок путованя, назберац 16 000 америцки долари. Концом юния, драга их нєплановано приведла и до Руского Керестура.

За їх шмеле и нєзвичайне путованє обдумани окремни проєкт „Нон ла” у Виєтнамскей нєпрофитней орґанизациї „Прах живота” у хторей и Тиболд и Нан волонтере, а хтора ше занїма з едукацию и потримовку особному розвою младих з нєрозвитих и социялно-марґинализованих часцох у Виєтнаму. Назва проєкту означує їх традицийни калап хтори за тамтейших парастох символує и вредносци як цо: шмелосц, витирвалосц и солидарносц. Нан и Тиболд ноша тот калап под час путованя, гоч им є дакеди нєпрактични, та го положа на пактреґер. На путованю хасную сучасну навиґацию же би путовали по найкратших локалних драгох. Так их зоз гранїци  „Бачки Брег”, дзе вошли до Сербиї, на драги зоз Зомбора до Нового Саду, тота модерна направа упутела на польску драгу зоз Брестовцу ґу Рускому Керестуру, хтора ведзе коло нашого Марийового святилища – Водици. Зачудовани станули видзиц цо то за место у полю, и „случайно” там були два жени цо ше стараю о Водици, док Янко Олеяр домар, бул у валалє. Жени их госцолюбиво прияли, понукли окрипенє, ошвиженє и ноцнїк.

– Нащива тих младих людзох ми останє у барз красней и приємней памятки, а тиж сом ю дожил и як Марийову интервенцию же их тадзи приведла, же ту хтошка бул, та ше могли затримац, поготов же на их мапи нє бул Руски Керестур, а анї през Сербию нє плановали исц. И нєшка ше кажди дзень помодлїм за їх успишне путованє, а барз ми мило же им и ми голєм дакус помогли у тим вельким дїлу хторе надумали зробиц. Позгваряли зме ше прейґ „ґуґл прекладача” на мобилним телефону, а до помоци зме поволали и Малу шестру Мартину котра Французкиня. Вона их одведла и до манастира и потолковала о нашей Водици и о Руснацох. Вечаром, 29. юния одведла их на „Червену ружу”, и були барз задовольни и збогацени зоз шицким – виприповедал  Олеяр.

ЗОЗ СВОЇХ КУЛТУРОХ ДАВАЮ НАЙЛЄПШЕ

Тиболд зоз Французкей, ма 29 роки, робел як бизнис менаджер у французкей фирми у Виєтнаму, люби читац филозофски кнїжки, фотоґрафовац и упознавац нових людзох хтори правя пременки у швеце. Нан з Виєтнаму, ма 25 роки, робела у Виєтнаму у банки. По тераз нє мала искуство гонїц бициґлу на таки далєки драги, док Тиболд уж бул з братом на бициґли по Европи. Нан зна дизайновац и рисовац, зна  крашнє з людзми, сочувствує з другима…

Упознали ше у Виєтнаму 2015. року, и по тераз там жили. Пачи ше им же ше складаю їх таки розлични култури (єй будистична, а його християнска, гоч є атеист). Гваря же у шерцох були вше авантуристи.

Обидвойо свидоми же образованє барз важне

ДОЗНАЛИ И ЗА РУСНАЦОХ

Кед були на „Червеней ружи” ш. Мартина их упознала и зоз младу Ану Рацову котра з нїма бешедовала и упознала их глїбше и особнє, и їх подняце. Остала з нїма у контакту прейґ интернету, та нам дзечнє помогла и коло того напису.

– Шестра мушела накратко пойсц дому, а я ше дакус вагала чи ше лапиц з нїма до бешеди. Но, нє побановала сом, бо су барз приємни як особи и интересантна тота їх приповедка хтора и мнє барз збогацела. Тиболд досц и сликовал, а ми два ше крашнє набешедовали. Интересантне им було чуц о „Червеней ружи”, о нас, же зме така мала заєднїца, же маме таки вельки и  красни фестивал… Тиж им було фасцинантне же ше ми, Славянє, так вєдно тримаме, же як валал функционує и же маме рижни манифестациї. Похвалєли и Водицов камп як цошка хасновите за младих – гвари Ана, хтора була импресионована зоз тим вельким подняцом на хторе ше одлучели Нан и Тиболд. Барз єй мило видзиц людзох хтори цошка красне робя за тот швет. Вони обидвойо факултетски образовани, таки розлични, а нашли мотив робиц цошка добре, и нє мало часу жертвовац  за якиш висши цилї.

– Похопела сом же їм особнє тото путованє значи и преглїбенє їх одношеня, глєданє дальшей животней драги, та и места дзе предлужа свой заєднїцки живот. Видно же глєдаю глїбши смисел живота и гоч маю добри и плацени роботи, то их нє цалком  виполнює – заключела Ана.

УЖ ПРЕШЛИ 6 000 КИЛОМЕТРИ

Док тото пишеме, на веб-боку „Нон ЛА проєкту” стої же двойо бициґлисти тераз дошли по Азербейджан, же прешли скоро 6 000 километри, а назберали скоро 7 480 $ донациї. Як зме гварели, циль им на  тей длугокей драги назберац тельо долари, хтори буду похасновани за едукацию младих зоз худобнєйших крайох у Виєтнаме у чим активна їх орґанизация „Прах живота”. Пенєж наменєни и за опреманє 12 школох, а свойо путованє Тиболд и Нан часточно сами финансовали, або з помоцу спонзорох. Дзекуюци проєкту и вони двойо ше баржей упознали, прейґ Тиболдового колеґи, а Нанового пайташа з хторим вона волонтирала у орґанизациї „Прах живота”. И Тиболдови ше попачели їх активносци, та вєдно з Нан почали од дробнєйших анґажованьох, а векше було кед длугши час помагали тром шестром у ученю. Обидвойо су свидоми яке важне образованє, та и потримовка и мотивованє худобних дзецох же би робели на своїм особним розвою, цо им обезпечи красшу будучносц. Влонї ше побрали, и надумали же ше упуща и до того нєлєгкого проєкту на бициґлох.

Жичиме им най витворя тот гумани циль, най з нїм  порушаю велїх людзох  на дарованє и даванє, най у нїх пребудза племенїтосц и доброту.

ХТО СЦЕ, МОЖЕ ПОМОГНУЦ

Млада пара Тиболд и Нан за свой проєкт „Нон ЛА” донациї збераю так же хасную шицки можлївосци на интернету, дружтвени мрежи, медиї, ФБ, инстаґрам, а так их шлїдзи и орґанизация на своїм сайту. Їх проєкт ма свой сайт прейґ хторого го представяю. Вшадзи стретаю добрих людзох хтори уплаца голєм 50 долари, алє и вельо вецей. Кажде хто жада може то зробиц он лайн, а прейґ веб адреси https://www.nonlaproject.com/.

Нан з нашима людзми у Водици

(Опатрене 111 раз, нєшка 1)