МАЛЕ ОДДЗЕЛЄНЄ ЯК ПРЕДНОСЦ

автор сара планчак, марина надь 20. октобер 2019

Традиция оддзелєня на руским наставним язику у керестурскей Ґимназиї предлужена и того року. Основна и штредня школа зоз домом школярох „Петро Кузмяк” може ше похвалїц зоз першу класу ґиманазиялцох котрих єст єденацецеро. Праве тота мала ґрупа будзе мац нагоду указац свойо прави квалитети през наступни штири роки

 

Перша класа ґимназиялцох ма даскельо прикмети по котрих су наисце єдинствени. Векшини праве Ґимназия була на першим месце жаданьох кед ше уписовали до штреднєй школи, ту аж два школярки ґенерациї котри тото припознанє достали у основней школи – єдна зоз Дюрдьова, а друга зоз Керестура. Векшина школярох мали одлични успих, а скоро половка достала и Вуково награди. Єдинствени су и по тим же медзи нїма лєм єден хлапец, цо ше ище може пременїц, понеже ище вше єст часу за преписованє зоз других школох. З нагоди писаня того тексту, нащивели зме их и повипитовали ше им о їх упечаткох затераз, ище док нєт тельо вельо оцени, хтори ше уж други рок у тей школи уписую лєм до електоронского дньовнїка J.

Праве школярка котрей Ґимназия нє була перше жаданє на лїстини, тераз нам потвердзела же є ту презадовольна.

– Нєплановано сом ше уписала до Ґимназиї, алє сом нє побановала же сом ту остала. Шицко ми ше у школи пачи, аж ми нє завадза и же зме мале оддззелєнє, понеже ше супер складаме. Найволїм математику и физику, гоч су чежки предмети. Плануєм предлужиц и далєй школованє и наздавам ше же ми ше то поспиши – гварела нам Адрияна Фейди.

Анї Марини Джуджар Ґимназия нє була перше жаданє. Вона  почала ходзиц до вербаскей школи, врацела ше назад до свойого валалу и нє банує.

– Перше жаданє на лїстини ми була школа у Вербаше дзе сом ше и уписала. Сцела сом буц технїчар за хемийну и фармацеутску индустрию. Нє пачело ми ше у тей школи та сом ше надумала врациц уж до познатого околїска. Ту ми ше школа наисце пачи, професоре наисце ок. Од предметох найволїм анґлийски язик. Любим читац и писац, а у шлєбодним чаше пишем и за МАК. Любела бим закончиц Медицински факултет и вишколовац ше за фармацеута – гвари Марина Джуджар.

Школярки ґенерациї нє мали дилему же цо уписац. Зоз Дюрдьова пришла Мария Горняк, а ту и керестурска Мая Ерделї, а обидва нам потвердзели же и Ґимназия и наш руски валал понукаю вельо того.

– Попри штреднєй школи ходзим ище и до музичней школи дзе граєм на клавиру. У Дюрдьове сом тиж и активни член КУД „Тарас Шевченкo”. Понеже нє знам цо бим точно любела робиц у будучносци, похопела сом же Ґимназия найлєпши вибор. Як цо сом гварела, нє знам цо точно сцем робиц, алє знам же то будзе у конаре политичних наукох. Змесцена сом у интернату, задовольна сом зоз условиями у нїм, тиж так сом задовольна и зоз професорами у школи и годзинами – потвердзела нам Мария.

– Нє знала сом цо уписац, та сом як и шицки други уписала Ґимназию. Уж зме мали шицки предмети и професоре нє строги як цо сом думала. Затераз ми найлєпши предмет физичне. Пачи ми ше шицко, окрем того же маме вельо годзини, седем, а дакеди аж и осем. Нє знам хтори факултет упишем, алє мам ище штири роки же бим роздумала – предлужела Мая.

Їх оддзелєнски старшина Наталия Будински, класна за котру уж и вони сами гварели же є найлєпша. професорка, котра за собу ма вельке искуство, полна ентузиязму и отворена за запровадзованє нових моделох и методох у настави. Так предходна ґенерация участвовала у реализациї числених проєктох, а поряднє присуствовали и заєднїцким скайп годзином зоз школярами и професорами зоз цалком других крайох швета.

Попри рижних можлївосцох вони уписали праве руску Ґимназию, а шицко зоз толкованьом же єст часу роздумац цо буду далєй, а Керестурцом то була нагода же би предлужели и други свойо звонканаставни активносци.

– Скорей сом грала на клавиру и ходзела на фолклор, а тераз тренирам одбойку. Мала сом вецей можлївосци за упис до штреднєй школи, алє сом уписала Ґимназию же бим мала часу роздумац хтори за мнє найлєпши факултет. Затераз ме найбаржей цикави правни факултет. Ту сом ходзела и до основней школи та познам школу, а цо ше дотика початку штреднєй школи шицко супер. Маме барз добру класну, а професоре нє таки строги як у основней школи – виволала нам Валентина Новта.

– Ґимназия ми була на першим месце понеже сом нє сиґурна цо сцем далєй. Школу познам од початку образованя и пачи ми ше, єдине цо иншаке то же ставам скорей, годзини починаю на 7 г. рано, алє так нам векша часц дня остава на розполаганю за шлєбодни час. Професоре ми затераз нє випатраю строго и класну маме баш добру – потолковала нам Матеа Джуджар.

– Нє знала сом хтору школу най упишем, та сом ше одлучела за Ґимназию же бим мала часу роздумац цо будзем далєй. У класи сом зоз товаришками зоз основней школи, та ми екстра дружтво. Зоз класну сом задовольна як и зоз саму школу – гвари Анастазия Санкович.

 

Минеа Югас тиж зоз Руского Керестура як и векшина єй товаришох, алє ше розликує по тим же вона точно зна цо упише после законченей штреднєй школи, и тота школа ше єй видзела як найлєпши вибор.

– Ґимназию сом уписала понеже знам хтори сцем факултет, а думам же ше ту найбаржей порихтам за далєй. Тераз тренирам одбойку у ОК „Гайдук” цєм предлуженє дотерашнїх активносцох, а вироятнє же надалєй будзем и рецитовац, понеже и ту мам даскельо награди.

Попри тих школярох, у тим оддзелєню ище и двойо Керестурци – Лука Иличич и Денис Будински, як и Ана Чизмар з Вербасу котри на тот завод нє мали дзеку з нами бешедовац, алє ми сцерпезлїво почекаме идуцу нагоду.

 

(Опатрене 54 раз, нєшка 1)