fbpx

Продукую бундаву за маґочки

автор а. медєши 1. новембер 2019

Сабадошово зоз бундави вибераю маґочки хтори и пукаю, та их таки предаваю и дома, и на пияцу. Бундава лїковита рошлїна, та є прето и глєдана.

Бундава, або як ю часто пре свойо лїковити свойства наволую и войводянска банана, у Сербиї ше садзи углавним на менших поверхносцох, а медзи найзаступеншима олєйово бундави. У костираню их ше хаснує як главну часц рижних єдлох, а маґочки зоз бундави поставаю вше глєданши и заступенши у предавальньох здравих єдзеньох. 

Янко и Вера Сабадошово з Руского Керестура ше так пред штирома роками одлучели випробовац у пестованю праве тей рошлїни на поверхносци од коло пол гольта на полю и кус менєй у загради. Як гваря, после седемнац рокох садзеня паприґи, пожадали ше опробовац у дачим иншим.

– Шеєме олєйовей бундави, односно тей за маґочки. Бундава нє вимага так вельо роботи, понеже ма добру кореньову систему хтора себе може поцагнуц достаточно води, но то заш лєм нє значи же бундава може длуго витримац без води. Вельо завиши од хвилї, а треба ю и прикармиц, алє нам 90 одсто того цо пошеєме и зидзе. Нєт даякей велькей хороти хтора ю лапа, окрем желєней уши. Може дакеди гнїц, зна ю лапиц и пламеняча, алє у сущносци, бундава култура хтора нє вимага вельо роботи и пирсканя зоз хемию – толкує Янко.

МАҐОЧКИ ЗА КУСАНЄ, А ЛУПИ ЗА ПОКАРМУ ШВИНЬОМ

Сабадошово зоз бундави вибераю маґочки хтори и напукаю, та их таки предаваю и дома и на пияцу, а лупи хтори останю поєдза швинї. 

– Зоз бундавох ручно вибераме маґочки, пукаме их у релни, запакуєме до мещка од 100 ґрами и предаваме на пияцу, а даєдни купци нам приходза и дому. Коло два кили маґочки нам станє на єдну тепшу же би ше добре упукали, медзитим, досц то препаднє кед ше упече, та на концу останє дас кила. Пукаме маґочки на 200 ступнї, медзитим, при концу их треба часто мишац же би нє пригорели. Вшлїяк, маґочки треба посолїц, а уж на концу треба зменшовац температуру, понеже ше маґочки зоз лупу и тоти ткв „голи”, без лупи, нє єднак допекаю. Лупи хтори останю зме єден час вивожели на польо же би ше з нїх справел гной, алє вони кед ше осуша зохабя тварду скору хтора нє так барз погної жем. Прето тоти лупи тераз одноши чловек з валалу за покарму швиньох – толкує наша собешеднїца Вера Сабадошова.

ЗАРОБОК НЄ ВЕЛЬКИ, АЛЄ ПЕНЄЖ ШЕ ВШЕ ЗДА

 Як гваря Сабадошово, кед би сцели векши заробок, требало би им купиц машину за виберанє маґочкох хтора досц драга, або анґажовац до помоци надїчарох, а тото додатне укладане би их коштало. Прето шицко цо робя на своїм польопривредним ґаздовстве – робя сами. 

– Робота з бундавовима маґочками нам нє приноши даяки вельки заробок же бизме могли одкладац „на бок”, алє нам ше тот пенєж вше зда. Кед бизме посадзели вецей, бул би векши и заробок, алє вец бизме мушели анґажовац и наднїчарох, односно додатну помоц. Так поробиме шицко сами, кельо можеме, та нам так вецей одвитує. Добре би було кед бизме през цали рок мали маґочки на предай, но ми до Крачуна шицко попредаме. Дакеди их напукани чуваме и у змаржляку, так можу длужей стац, а затримаю и швижосц – бешедує Вера и додава же попри бундави, през рок предаваю и капусту, млади кромплї и цибулї, а шицко обробя и попредаю сами.

(Опатрене 197 раз, нєшка 1)