fbpx

Зродзели добре и карфиол и броколи

автор а. медєши 15. новембер 2019

Зоз першима єшеньскима днями, почало и подрезованє карфиолу и броколия, културох хтори медзи доминантнєйшима праве у тим периодзе кед ше рихта и жимнїцу, а за векшину продуковательох паприґи, закончена и сезона тей култури.

Заш лєм, на одкупним месце „Изґлед” у Руским Керестуре, одкуп паприґи ище вше тирва, понеже красна хвиля без мразу, предлужели можлївосц обераня тей култури. Но, пре свою длугорочну традицию пестованя паприґи як и пре орґанизовани одкуп, на тото одкупне место нє привожа паприґу лєм Керестурци, алє и зоз околїска як цо Кула, Силбаш, Товаришево. Тот рок, продукователє паприґи зазначели як ище єден спомедзи удатних и по питаню цени, алє и самого урожаю.

– Тот рок бул барз добри за паприґу. Добри бул и урожай и цена, а и поглєдованє було барз вельке. Вельки количества паприґи зме вивожели до иножемства, з початку сезони и тераз при концу, углавним  до Горватскей, Мадярскей, Болгарскей, до Босни. Можем повесц же и квалитет паприґи бул барз добри. Вельо було першей класи, та вец и поглєдованє вельке, а кед поглєдованє вельке, вец и цена добра. Рок наисце добре прешол, а думам же будзе добре и за карфиол, гоч карфиол нє дава тельо кельо паприґа, гоч якого є квалитету – гвари Еуфемия Чизмарова спред подприємства „Изґлед”.

ЗАКОНТРАЧЕНИ НАЙВЕКШИ ПОВЕРХНОСЦИ З КАРФИОЛОМ

Кед слово о менєй заступених културох и  културох хтори ше менєй виплаца, карфиолу и броколию, одкуп почал пред кус вецей як двома тижнями, а на одкупним месце „Изґлед” гваря же того року законтрачели дотераз найвекше количество карфиолу. 

– Того року зме законтрачели коло 200 тони броколия, и коло 1000 тони карфиолу, а кооперантох маме з Керестура, Коцура, Савиного Селу, зоз Бачкого Петровцу, Кулпину, Сенти, Кули. Понеже карфиол друга култура, у финансийним смислу го нє мож поровнац зоз паприґу, цо ше самого заробку дотика, алє заш лєм вецей понука як други меркантилни продукти. Нашо подприємство „Изґлед” понука поштредованє медзи фирмами котри продукую пресаду у контейнерох, та ше даєдни людзе опредзелєли за тото. Тоти рошлїни єднаки, маю єднаки лїсточка, и лєгчейше ше приму, а цена нє така висока, та по моїм думаню, то добри вибор. Понукаме и фолию и цивочки капка по капку, як и нашенє  – приповеда Чизмарова.

ВАЖНЕ ЗРЕЗОВАЦ ГЛАВКИ КЕД СУ ИЩЕ МАЛИ

Тото цо Чизмарова визначує як важнєйше при продукованю карфиолу, то же треба резац главки кед су ище менши. Окреме то важне за людзох хтори маю векши поверхносци.

– Кед зрезую менши главки, зоз добрим квалитетом, вец и тоти остатнї главки хтори буду зрезани, буду мац квалитет хтори будзе задоволююци за фабрики. Бо кед ше почнє зрезовац кед вельки главки, кед технолоґийна дозретосц уж подполна, вец тоти остатнї главки буду барз жовти и вец єдна часц препаднє – толкує Еуфемия.

Свойо вецейрочне искуство продукованя карфиолу, та и паприґи, подзелєл Звонимир Ликов, и визначел же коло карфиолу, у одношеню на паприґу, єст вельо менєй роботи, алє з тим и заробок менши.

– Карфиолу маме посадзено на єдним гольту, а зоз зрезованьом зме почали прешлого тижня. Тот рок бул барз подзековни за садзенє карфиолу. Нє було мразу и инсекти нє правели велькей чкоди, та го нє було потребно анї вельо пирскац. При садзеню карфиолу барз значне посадзиц добру файту, же би бул одпорни на хороти, же би мал досц лїсца и же би главка була заварта, а кед главка заварта вец є и била. Нашенє такого карфиолу кус драгше, алє ше на концу вшелїяк виплаци. Ми нашенє сами куповали, та зме и пресаду сами виховали. Кед домашнї маю часу, на єдним гольту карфиолу нє потребни наднїчаре. У одношеню на паприґу, єст вельо менєй роботи, алє з тим и заробок менши. Но, заш лєм векши як кед би була посадзена лєм єдна култура, як поведзме, кукурица або жито – толкує Ликов и додава же ше того року одлучел шицок карфиол предац до „Изґледу”, пре сиґурносц одкупу и виплацованя.

– Предаванє карфиолу накупцом того року нє барз подзековне бо го накупци плаца од 30 по 35 динари за килограм, а вимагаю же би главка нє була чежша як єден килограм, та ше то продуковательом нє виплаци – закончує Звонимир. 

Окрем предаваня накупцом и до подприємства, иснує и можлївосц предаваня на пияцу, дзе цена вельо векша, од 45 по 65 динари, алє тота опция виводлївша за тих цо на менших поверхносцох пестую тоту заградкарску културу.

Еуфемия Чизмар

(Опатрене 52 раз, нєшка 1)