fbpx

З перших шорох „Дньовки”

автор а. медєши 4. децембер 2019

„Дньовка”, єдина мултимедиялна манифестация за младих хтора учашнїком понука подполну шлєбоду през музику, литературу, танєц, або даяку другу уметнїцку форму виражиц свою особеносц, a як така отримує ше уж 22 роки на керестурскей културней „сцени” и важна є часц „Костельниковей єшенї”.

Праве пре свою шлєбодну форму, „Дньовка” ноши дозу таїнственосци, бо патрач скоро нїґда нє може нагаднуц яка будзе шлїдуюца точка, и цо може обчековац по сам конєц програми – квалитетни гумор вшелїяк, талантованих младих тиж так, а вше даєден учашнїк охаби и дацо нєзвичайне, по хторим цаловечарша програма будзе запаметана.

Так тогорочну „Дньовку” запаметаме вшелїяк по добрим гумору, квалитетним обробку композицийох, окреме красних женских вокалох, прознима и поетичнима творами, та и по критичних огляднуцох на актуалну политичну сцену, руски теми и животну реалносц. Но, праве таки винїмки представяю „присмачку” по хторей ше госцину памета.

Того року, вирни нащивителє „Дньовки” могли замерковац и обачлїво празнєйшу салу Дома култури, та и попри тим же на такей файти манифестацийох, перши шори у публики нїґда нє були резервовани за визначних (читай „старших”) културних дїячох, того року випатра яґод же тото нєписане правило випочитоване.

Цо причина тому? Можебуц то подобни синдром котри залапел и други културни збуваня при Руснацох (та и ширше) – пасованє зоз проблемом же зоз чим прицагнуц увагу конзумента култури у обставинох масовней доступносци индустриї розваги. Тиж, було замерковане и одуство учашнїкох зоз других наших местох, та ше з тим випатра „Дньовка” врацела на свой жридлови концепт, кед тирвала два днї (ДвоДньовка), а учашнїки були лєм Керестурци. Но, можебуц єй лєм потребни ширши „менаджмент” и адекватна промоция.

Гоч як, почитователє „Дньовки”, млади Керестурци як и їх парняки з других наших местох, кед их и так можебуц уж єст лєм тельо же би виполнєли салу Дома култури, требали би ше частейше „виплєсц” з мрежи интернета и потрудзиц ше зачувац свою автентичну културу и на таки сучасни способ, бо „пасовац” ше зоз шветовима понуканями – напредок страцена битка.

(Опатрене 49 раз, нєшка 1)