Єдноставни, здрави и смачни (I)

автор б. хома цветкович 11. януар 2020

Давно ше єдло и з єдней миски, або тепшички, хтора була як святи предмет, а ґу єдзеню було и окремне почитованє. За ньго ше дзековало зоз молитву. To шведоченє о гевтим периодзе кед було часу за готовенє єдлох. И кед ґаздинї єдла нє подгривали, змарзовали, або куповали готови.

У нєшкайшим чаше ше вельо приповеда о важносци традицийней кухнї як єдней од ознакох националного идентитета. Ище док сом зберала материял за свою дипломску роботу чия тема була Готовенє и назви єдлох у Руским Керестуре, з намиру же бим позберала цо вецей лексични термини, бешедовала сом зоз старшима женами, ґаздинями и женами цо були у глїбоких рокох и знїмала их на касети. Прето же ми було важне зазначиц кажде їх слово, поступок готовеня єдлох и же бим була сиґурна же єдло наисце традицийне. И дознала сом зоз їх приповедкох нє лєм як ше готови єдла, алє и вельо вецей – о єдзеню вообще, о обичайох хтори вязани за одредзени єдла, о цалим историяту култури Руснацох на тих просторох. Бо, окрем тей материялней култури, култура костираня даякого народу и домашнї, традицийни єдла то часц його нєматериялного нашлїдства. Так же, кед дахто сце упознац єден народ и його традицию, културу костираня, обичаї, шлєбодно може рушиц од поживи, бо праве пахи и смаки домашнєй кухнї то барз добре осликовюю.

З другого боку, традицийна кухня ма наисце вельке значенє у очуваню културного нашлїдства єдней заєднїци, а пре рижнородносц у костираню, насампредз ту думам на єдла хтори ше готовело зоз здравих продуктох (за розлику од векшини нєшкайших), барз значне зачувац стари рецепти и способ як ше их готовело. То єдла хтори бизме у нєшкайшим чаше нєздравей, швидкей поживи могли учишлїц до єдлох за посцигованє напр. адекватного нутритивного статуса.

Традицийна кухня нам тиж так дава важни увид до способу костираня, алє и як ше вон през час менял. Так же традицийна кухня то нє лєм варенє єдлох, алє и шведок єдного способу живота хтори помали щезує. То шведоченя о тим кед ше варело за фамелию, кажди дзень, або кед ше фамелия, або з ню и родзина, вєдно позберала, окреме на вельки християнски швета. Вельки фамелиї на валалє зазберовали ше коло єдного стола (шедзело ше вше на истим месце, знало ше дзе оцово место, а вец далєй по гиєрархиї).

РУСНАЦИ И ЇХ СПЕЦИФИЧНИ ЄДЛА

Медзи заєднїцами Руснацох мож препознац по специфичних єдлох хтори ше рихтало на Вилїю, Крачун, Кирбай, кресцини, свадзби, або кед ше ишло на мольбу. Найпознатши то бобальки, капущанїки, осух, ґоргелї, сировнїки, маджунїки,  череґи, салакари,  пита з бундави…

Вшелїяк же на тото цо ше єдло, уплївовали и други култури у окруженю, народи под чию власцу Руснаци у одредзеним периодзе були (Нємци, Мадяре, Серби), алє було и процивно, а велї рецепти принєшени и зоз старого краю, просторох одкаль ше Руснаци приселєли.

Гоч кажди рецепт ма свойо ґеоґрафске походзенє, мож повесц же ше заєднїци у окруженю, кед пририхтовали єдла, здогадли похасновац исти продукти, присмачки, або их преберали єдни од других, так же єст вельо подобного, гоч ше по велїм у єдлох и розликую, насампредз пре состойки и способу рихтаня.

Традицийна кухня при Руснацох як нєматериялне културне нашлїдство гутори о традициї културного пейзажу, о традициї живота на одредзеней жеми, о традициї технолоґийних и орґанизацийних формох. Тоту традицию ше у одредзеним штредку нашлїдзує през живот. Вона прима и злучує вплїви, а у конєчней форми доприноши же би ше мало подполнєйшу слику националного идентитета на основи културного идентитета.

Култури єдного народу припада шицко тото цо до нєй вошло, тото цо ище остало и зачувало ше на териториї на хторей жиє. А култура нє позна гранїци. Вона нє ма национални гранїци, бо културни идентитет, може буц вельо ширши од гранїцох єдного штредку. Култура чловечества, пише горватски историчар уметносци И. Мароевич у своєй публикациї Сучасносц нашлїдства, то нє лєм физичне множество националних културох… Специфичносц националних културох, та и рускей, то доприношенє широкей шветовей култури. Традиция єдного народу и єдного штредку шицко тото и уключує, припадносц ширшим културним кругом и цивилизацийом хтори жили, творели и розвивали ше на його жеми през цалу його прешлосц. Спрам того, културна традиция даєдней заєднїци, або народу то резултат розличних интеракцийох у прешлосци, алє и у терашньосци. Контакт голєм двох заєднїцох вше исновал, гоч зме його резултатох часто анї нє свидоми…

МИНИМАЛИЗЕМ У ЄДЛОХ

Окрем по специфичносцох смакох, традицийни кухнї народох у швеце характеризує квалитет поживи и способ на хтори ше ю рихта. То нам гутори же даєдни кухнї здравши, даєдни менєй здрави, або су нєздрави. Як приклад можеме вжац „епидемийну” слику тлустосци у швеце подзелєну по жемох походзеня жительства. Найменши процент тлустосци зазначени при тих народох чию кухню ше и рахує як найздравшу, а то вшелїяк Японци, Китайци, скандинавски народи итд. З другого боку, кухню у ЗАД, Нємецкей, Французкей ше трима як нє барз здраву, та у тих жемох зазначени и найвекши „епидемийни” процент тлустосци.

Нєшка часто и у власних кухньох видумуєме койяки рижни китайски, французки, италиянски и вшелїяки други специялитети, зоз присмачками и продуктами хтори вельо раз анї нє можеме найсц… А, права еґзотичносц могла би буц – врациц ше на скромни єдзеня. Обична руска кухня понука минимализем хтори наисце мож обачиц. Традицийни єдла Руснацох нїґда ше нє готовело розкошно, зоз вельо состойками, або атипичним мишаньом смакох. Напроцив, єдноставносц єдлох хтори стоя на руских крачунских и вельконоцних столох у руских домох, могло би и повесц – їх главна привилеґия. Велї єдзеня приготовени з обичних состойкох хтори мож купиц у дутянох, або хтори мож и сам випродуковац и то нє лєм у заградох, алє и на тересох.

ТРАДИЦИЙНА КУХНЯ И ЕКОНОМСКИ ЗАРОБОК

Кед ше нєшка бешедує о традицийней кухнї як нєзаобиходним фактору у туризме хтори чува национални идентитет Руснацох, вшелїяк треба мац на розуме хто до того уключени. Насампредз то домашнї хтори понукаю традицийни єдла, а потим туристи-нащивителє хтори их пробую и оценюю. Традицийна кухня Руснацох вше уключена до народних обичайох релиґийного и вирского змисту, фестивалох и манифестацийох хтори локалну културу можу претвориц до „предмету” трошеня, прилапююци туризем як можлївосц привредзованя локалней заєднїци. Понеже ше економску часц вше жада, треба готовиц автентични традицийни єдла хтори би прицагли туристох, алє их и затримали. Ґу тому, зоз традицийну кухню и викладаньом цо вецей традицийних єдлох з домашнєй кухнї мож помогнуц заєднїцом же би утвердзели власни културни идентитети и дали нагоду другим же би их упознали.    

ЕТНО РЕСТОРАН – ГЕЙ, ЧИ НЄ?

Ище вше ше поставя питанє же прецо Руснаци нє маю свой ресторан зоз традицийнима єдлами. Треба знац же за тото  потребне сполнїц и даяки други предусловия, у першим шоре треба мац финансийни условия, добру инфраструктуру, драги, паркинґи, ноцнїк, банкомати… Потим обдумац добру промоцию тих продуктох на сайтох, флаєрох итд. Муши буц велька дзека и пенєж, а насампредз свидомосц же то потребне єдному валалу пре економски и власни розвой.

Пробовало ше на даскельо заводи, алє понеже млади одходза зоз валалох, а старши ше тримаю того цо и дотераз робели (правя жимнїцу, здрави соки, продукти зоз паприґи, еко продукти), отверанє етно ресторану ше ище вше нє указує. Медзитим, традицийни єдла ше поряднє презентує на скоро шицких домашнїх, медзимесних, та и на медзинародних случованьох (етнофестивалох, културних фестивалох, саймох, виставох итд), так же ше традицийни єдла готує, конзумує и промовує, алє на иншаки способ.

Текст пририхтани у рамикох 3. Конференциї о меншинских и локалних медийох, хтора отримана у Новим Садзе 28. и 29. новембра.

(Предлужи ше)

(Опатрене 300 раз, нєшка 1)