Атрактивне и духовне паломнїцтво (II)

автор б. хома цветкович 18. януар 2020

Автентичносц туристичних понукнуцох то праве тота пременка хтору туризем уноши до традицийного нашлїдства даєдней заєднїци и отвера нам нове поглавє у виглєдованю туризма. Руска заєднїца, ма вельо цо понукнуц, як материялне, так и духовне нашлїдство.

Вирски туризем то найстарша форма туристичних путованьох, а нєшка є значни сектор ґлобалного туризма.  И док у старей Греческей главни дестинациї таких путованьох були святилїща Зевса у Олимпиї, Аполона у Делфох и Асклепия у Епидаурусу, нєшка ше окрем святилїщох нащивює манастири, церкви, парохиї.

Руска заєднїца ма вельке духовне нашлїдство, а нашо найзначнєйше святилїще то Водица, вибудована 1859. року нєдалєко од Керестура. Вона позната по указаню мацери Божей над студню, зоз хторей шицки хтори приходза беру воду, рахуюци же є чудотворна. Записани и чуда хтори ше там случовали, вилїченя, и прето вона Руснацом важна. Шицки значни случованя у року, або и деценийох означени або преславени праве у Водици зоз святочнима службами, (Завитни дзень и други швета, початок и конєц школского року, Школярски дзень, преглашенє Епархиї….).

РУСКИ ЦЕРКВИ

Окрем Водици Керестур ма и красну Катедралну церкву св. Миколая, справену 1784. зоз полукружним олтарским апсидом на восточним боку и дзвонїцу на заходней часци. Иконостас робел познати сербски иконописатель Арсениє Теодорович и вона под защиту держави. Пред даскельома роками одклонєта влага, тераз ше ю реновира з вонка, а помали ше и рестаурира нукашнї малюнки и чува их од препаданя. Туристи можу опатриц и два манастири  шестрох служебнїцох и реновирану каплїчку. 

Вира, наша грекокатолїцка церква и священство вше мали вельку улогу при народу, бо чували руски язик, идентитет и културу и у парохийох ше зберали найеминентнєйши людзе. Окреме така була парохия у Новим Садзе, при Церкви св. апостолох Петра и Павла, хтора вибудована 1847. року, иконостас направели браца Маркович, а велї икони намальовал Арсениє Теодорович. Од 1901. по 1924. рок, кед парох бул Йован Хранилович, тота парохия була авторитет у културним, явним, уметнїцким, театралним, новинарским, та и политичним живоце и до нєй дзечнє приходзели Йован Йованович Змай, Тихомир Остоїч, Васа Стаїч и други.

Перша руска церква у Вербаше справена 1892. року, пошвецел ю крижевски владика Юлиян Дрогобецки. Парох о. Андри Сеґеди бул вельки ентузияста и закладал ше же би ше злєпшало материялни стан парохиї и подзвигло уровень културного и просвитного живота Руснацох у Вербаше. Пестовал церковне шпиванє и духовну музику. Нєшкайша церква Покрова пресвятей Богородици, вибудована 1944. року и син теза є архитектонских елементох українского стилу и елементох традицийного войводянского бароку, а автор проєкту українски архитекта Володимир Сичинский. Орнаменти знука намальовал Ружичка, маляр-аматер з Кули, а икноностас, окрем царских дзверох, Петро Ризнич Дядя. Интересантну историю маю  и коцурска, дюрдьовска, ґосподїнска, кулска и други нашо церкви у местох дзе жию Руснацох.

КРАСНА ЛЄТНА ВЛАДИЧЕСКА РЕЗИДЕНЦИЯ

Барз красни будинок ма и Лєтна владическа резиденция, або як ю велї волаю Руски двор, у Шидзе, хтора ма свою  историю – збудовани є 1785. року и ту 82. роки пребували и чесни шестри св. Василия Велького (Василиянки). У їх чаше там отворени широтинєц, музична школа и овода. Шестри вецей нє там, алє зохабели глїбоки духовни шлїди, а  прешлого року означена и 100-рочнїца од снованя манастира.

Руски двор уж длуго ма вецейнїсту намену. Окрем тих културних збуваньох, ту ше часто отримую духовни вежби, семинари, стретнуца вирнїкох, а млади тиж приходза на одпочивок.  Хижи ушорени и горе и долу, єст ноцнїк и можлївосц вецейдньового пребуваня, єст терпезария и простор за одвиванє активносцох. У пиньвици змесцене вино з грозна з винїци АД „Руски двор” хторе постало руски бренд. Резиденция на добрим ґеоґрафским положеню – на гранїцох Сербиї, Горватскей и Босни и Герцеґовини, блїзко є при авто-драга, гайзибанскей маґистрали и при Фрушкей гори, духовне є и общекултурне шедзиско на тих просторох.

ВИЛЄТИ, СЕМИНАРИ, АБО ДУХОВНИ ВЕЖБИ

Вирски туризем, мотивовани з вирским припаданьом одредзеней вири-релиґиї, вирским чувством и жаданьом же би ше змоцнєло виру. Мотиви туристу/вирнїка то участвованє на вирских шветох, указованє почитованя святительови, аж и обчекованє вилїченя од нього,  стретнуце зоз святим местом, або упознаванє зоз фундаментами своєй вири кед дахто жиє у другим вирским окруженю. Теолоґове гваря же туриста и паломнїк то нє исте. Бо паломнїк о святим месце роздумує и справує ше на нїм з вельким почитованьом, звичайно и з любову ґу ньому, а обичному туристови важне висликовац добри слики и святе место го баржей интересує з любопитлївосци.

ЗБЛЇЖОВАНЄ И СОТРУДНЇЦТВА

Розвой вирского туризма позитивно вплївує и на зблїжованє людзох рижних вирох и нацийох. При Руснацох исную два файти вирского туризма – за младшу и кус старшу популацию. Млади орґанизовано каждого року одходза до Тезе-а, або на паломнїцтва (зоз обиходзеньом городох) до иножемства, а тиж каждого року иду до другей держави на дочек нового року. Дзепоєдни млади грекокатолїки одходза на медзинародни духовни збуваня як Джен фест, на стретнуца, диялоґи, конференциї хтори порушала Кяра Лубик. Руснаци по наших местох маю и моцни Каритас, з рижнима активносцами на хтори приходза вирнїки з рижних местох и на стртнуцох ше представя нашу заєднїцу. Штредня и кус старша популация вирнїкох одходза на паломнїцтва хтори орґанизую парохиї. У Новим Садзе, окрем паломнїцтвох хтори орґанизує Културна рада парохиї, нашо парохиянє активни и у ЕГО, чий снователь бул и пок. о Роман Миз, у хторим активни представнїки з даскелїх конфесийох. Окрем Молитвового дня хтори отворени за припаднїкох шицких церквох, орґанизує ше семинари, роботнї, нащивює нє лєм християнски, алє и муслимански, єврейски и други обєкти и вирнїкох и сотрудзує з нїма на заєднїцких цильох за обще добро, як у нашей держави, так и у швеце. На таких мултикултуралних сходох  представя ше и руску заєднїцу у шицких аспектох. Кирбаї тиж места за стретнуца, бо приходза госци з других конфесийох и з иножемства.

Розвой духовно-вирского туризма може мац и добри економски ефекти, вшелїяк, кед єст досц туристох и нащивительох. Но, за їх нащиву тиж потребне мац основни предусловия, а то транспортна инфраструктура, ноцнїк, вецей укладац до промоциї вирских институцийох на тарґовищу, а окреме на иножемним тарґовищу. Култура и духовно-вирски туризем вше представяю наш национални идентитет и прето нєобходне пестовац го и одношиц ше ґу ньому зоз вельку одвичательносцу и националну свидомосцу. И, гоч нашо материялне духовне нашлїдство можебуц нє таке вельке як цо маю други народи, алє є окремне и значне за нашу историю, културу, язик, идентитет. И воно часц ґлобалного вирского туризма. Прето – сами мушиме буц найлєпши чуваре и промотере свойого културного нашлїдства.

ВЕКШИ НАЦИОНАЛНИ ДОХОДОК

Познате же на ґлобалним уровню, вирски туризем барз вплївує на звекшанє националного доходку, а отвера ше и нови роботни места. Саудийска Арабия, наприклад, витворює 53% приходох зоз вирского туризма, док Єрусалим рочнє нащивя 4 милиони людзе, 5 милиони Шпанию, 13 милиони Французку…

Можебуц би добре ришенє було и векше сотруднїцтво зоз жемами у окруженю, Македонию, Румунию, Греческу, Болгарску… Найсц цо маме подобне, а по чим ше розликуєме. 

(Законченє)

Текст пририхтани у рамикох 3. Конференциї о меншинских и локалних медийох, хтора отримана у Новим Садзе 28. и 29. новембра.

(Опатрене 87 раз, нєшка 1)