Наукови приступ ґу сайбер безбечносци

автор а. медєши 19. януар 2020

Дакеди школяр ґенерациї Ґимназиї „Петро Кузмяк”, потим студент зоз найвисшима оценами на основних студийох на Факултету технїчних наукох у Новим Садзе, алє и на мастер студийох у Минхену, Боян Колошняї однєдавна и доктор природних наукох.

Родом з Руского Керестура, после законченей Ґимназиї, Боян ше уписал на Факултет технїчних наукох у Новим Садзе, на напрям Рахункарство и автоматика. По законченю основних студийох ше опредзелєл студирац у иножемстве, та мастер студиї уписал на Технїчним универзитету у Минхену, на напрям за информатику. На мастер студийох, а през роботу на проєкту „Безпечносц у моцно повязаних ИТ Системох” („Securityin Highly Connected IT Systems”), почина його интересованє за обласц хтора му познєйше постанє и главна професия. 

– Под час мастер студийох сом робел як наукови сотруднїк у лабораторийох на Универзитету, дзе зме звичайно робели на даєдних векших проєктох. Професор дефиновал як проєкт треба же би випатрал, докторанди мали свою часц дзе робели на виглєдованьох, а мастеранти им у тим помагали – приповеда Боян и предлужує о студийох у Нємецкей.

НЄМЕЦКА УКЛАДА ДО НАЙВИСШОГО ОБРАЗОВАНЯ

На студийох у Нємецкей испити углавним покладал на анґлийским язику, алє гвари же мал предмети и на нємецким, а то му барз помогло же би усовершел тот язик.

– У Нємецкей студент муши барз вельо сам робиц док то на факултетох у Сербиї кус иншак. Єст надосц колоквиюми, парциялни испити, рижни тести и знанє ше поступнє надополнює, док у Нємецкей студент баржей препущени самому себе. Тот нємецки приступ дакеди и ефикаснєйши, понеже студент на тот способ муши буц мотивованши, муши буц добре орґанизовани, треба ше нє раз сам остарац и за литературу, алє є зоз часом нє прициснути, цо вшелїяк вельке олєгчанє. Професоре вше порихтани помогнуц, окреме кед студенти сцу робиц даяку наукову роботу, а можлївосц участвовац у рижних виглєдованьох вше постої, та аж и у Сербиї, алє вельо менєй – приповеда наш собешеднїк.

Боян докторски студиї уписал 2014. року на катедри за ИТ безпечносц, а нєдавно одбранєл докторску тезу на тему „Машинске ученє за одкриванє аномалийох под огранїченями” („Machine Learningfor Anomaly Detectionunder Constrains”). У медзичаше достал роботу у HSBC банки у Лондону дзе у тей хвильки и жиє, а роби на виглєдованьох у обласци ИТ безпечносци.

– Робим на оддзелєню за безпечносц у ИТ-ю и тото оддзелєнє ма вецей як сто занятих, но я робим у єдним меншим тиму –„Cyber security sciences”. Часц того департмана за безпечносц служи за виглєдованя, а ми робиме на защити од нападох на компютерски системи, лєбо кед дахто сце „виняц” особни податки людзох зоз банки, загрожиц банкарски трансакциї, итд. У банки єст система хтора ше стара же би ше тото нє случело, так же тоти нападаня ше нє случую так лєгко, алє анї єдна система нє совершена. Системи напредую, инсталую ше нови софтвери, та нєобходне провадзиц тоти пременки. Найвекше число нападох ше автоматски детектує, алє з часу на час ше случи дацо компликованше, цо алат нє може детектовац, та потребни експерт же би тото анализовал – толкує Боян.

И попри тим же нє прешло вельо часу одкеди ше преселєл до Лондону, заш лєм, як гвари, почувствовал енерґию того меґалополису. То город уметносци, туризма, забави, моди, а нєраз и гаосу и гужви.

– Минхен вельо менши варош, та є з тим и вельо орґанизованши, ушоренши и функционалнєйши за живот и по питаню инфраструктури, транспорту, и велїх других стварох. Лондон наисце барз вельки, ма коло 9 милиони людзох, а то найобачлївше праве у транспорту. У самим городзе архитектура покус гаотична, стили помишани, єст надосц солитери, алє Лондон понука и вельо того квалитетного. Пре рижни културолоґийни атракциї, знаменїтосци и збуваня, Лондон барз динамични. Плаци, у поровнаню з плацами у Сербиї, досц високи, алє и трошки живота. Найсц квартель и вельки цени биваня, єден з найвекших проблемох у Лондону. Ми, на щесце, помоц коло змесценя достали од фирми – гвари Боян.

МА ПОЗНАТИХ, ТА ЖИВОТ ЛЄГЧЕЙШИ

У своїм тиму млади науковец ма и колеґох зоз Сербиї, хторих упознал ище док бул на  мастер студийох у Минхену, за приповедку о тим же Анґлийци барз любезни, Боян гвари же є цалком правдива, та робиц у таким окруженю наисце праве задовольство.

– Людзе у Анґлиї, окреме у Лондону, барз любезни, и нє любя конфликти, цо єдна од значних розликох у одношеню на Сербию и Нємецку, понеже и ми и Нємци директнєйши кед треба повесц дацо зоз чим зме нєзадовольни. У Лондону, кед сцеш повесц даяку заувагу, або дацо критиковац, поведзме же ци ше нє пачи як дацо поробене, мушиш виреченє почац з позитивним, визначиц голєм дацо цо добре, же би ше кус ублажело тоту критику. Пре тоту прикмету, приємнєйше сотрудзованє и приємнєйша атмосфера на роботи, алє ше треба звикнуц на таке медзисобне одношенє и способ арґументованя у розгварки. У тиму дзе робим, векшина Британци и Американци, алє єст и Нємцох и Китайцох. Фирма ма ґрупи и у других державох з хторима сотрудзуєме, наприклад у Польскей и Индиї, так же окруженє досц мултикултуралне. Зо мну робя и троме колеґове хторих сом упознал ище на факултету, а даскелїх людзох познам зоз конференцийох, та ми то досц олєгчало звикнуц ше на нову роботу – приповеда Боян.

Затераз, планує остац у Лондону, алє нє виключує и можлївосц сотрудзованя зоз фаховцами зоз Сербиї, понеже, як гвари, квалитетни кадри єст. О планох за будучносц як и о найвреднєйших искуствох здобутих на студийох у иножемстве, а хтори би будуцим студентом могли похасновац Боян предлужує:

 – У Сербиї єст досц людзох хтори маю знаня з обласци информатичних технолоґийох, медзитим, пре економски обставини фирмом у Сербиї досц очежане напредовац. Любел бим мац даяку вязу зоз Сербию по питаню роботи, направиц даяки сотруднїцтва понеже потенциялу єст, но, з часом ше укаже у хторим напряме ше будзе одвивац моя робота. Цо ше дотика совитох студентом хтори би жадали студирац у иножемстве – найважнєйше ше добре презнац цо конкретно понука одредзени факултет. Нєшка єст барз вельо универзитети у ЕУ хтори сцу прицагнуц студентох зоз других державох на їх мастер програми. Часто тоти програми на анґлийским язику и маю интересантни понукнуца у смислу предметох и обласцох за виучованє. Медзитим, кажди универзитет ма свойо окремни характеристики, и праве тото досц одлучує же яке искуство студент здобудзе. Наприклад, кажди универзитет, програма або держава, ма иншаку ориєнтацию як и орґанизацию предмети на студийох, кельо будзе теориї, а кельо пракси, яке ма буц одношенє медзи професорами и студентами, як испити буду випатрац итд. Тото барз важне же би студент преучел пред тим як цо ше опредзелї за даяки одредзени факултет. Мнє ше, поведзме, пачела ориєнтация Технїчного универзитету у Минхену прето же вони уключую студентох до виглєдованьох. Преве прето сом ше могол занїмац зоз виглєдованьом и под час студийох, та з тим дац и свойо мале доприношенє у швеце науки – гвари на концу Боян Колошняї.

ПОТРИМОВКА

Док бул на мастер студийох, Боян робел на проєкту зоз обласци безпечносци у информатики, a професорка на Универзитету му предложела же би ше озбильнєйше уключел до того проєкту.

– Докторски студиї у Минхену орґанизовани так, же кед ше почина робиц на даєдним проєкту, на Универзитету муши буц заняти єден докторанд, же би на нїм робел. Праве теди починал проєкт на хтори ше я приявел, и достал сом добру позицию – гвари Боян.

(Опатрене 215 раз, нєшка 1)