Сарнячата врацени до хотара

автор с. саламун    23. януар 2020

Два сарнячата котри єдну часц лєта и єшень препровадзели у Дюрдьове врацени до свойого природного околїска, до дюрдьовского хотара. О тим же би ше там врацели остарали ше ловаре зоз Ловарского дружтва „Дюрдьов” зоз Дюрдьова котри поручую же по закону забранєне заверац дзивину и же кари барз вельки.

Позно влєце у Дюрдьове ше пречули приповедки же хтошка у валалє завар дзиви сарнячата. Предпоставело ше же пришли сами под час тлачидби жита за комбайном, або же их дахто од польопривреднїкох нароком приведол до валалу и завар. Кед тото чуло валалски ловаре котри ше стараю о дзивини у нашим хотаре, такой ше почали розпитовац и презнавац. О даяки час на Девеню на валаских заградох нашли обидва сарнячата, нєдалєко єдно од другого, єдно хлопске сарняче и єдно женске. Найвироятнєйше же су брат и шестра и же их сарня, мац зохабела, бо ше злєкла, та сцекла.

ЛОВАРЕ – ЧУВАРЕ ПРИРОДИ И ОКОЛЇСКА

– Ослуховали зме цо ше случує чим зме дознали же ше сарнячата находза у валалє. Понеже зме нє мали условия викармиц их нєпреривно зме провадзели ситуацию до часу кед их требало пущиц. Нє шмели зме их такой врациц до хотара понеже би их сарня, мац одруцела, сами би ше нє знашли, а предаторе би их найвироятнєйше звладали. Вони, кед таки манди як цо були тоти двойо, безпомоцни. Були зме сцерпезлїви, чекали же би виросли, змоцнєли, же би були самостойни вибориц ше за свойо место у природи. Пошвидко зме их нашли на валалских заградох – гварел Владимир Остоїн, предсидатель Ловарского дружтва „Дюрдьов” зоз Дюрдьова. Тото цо ше предсидательови Остоїинови окреме нє пачело же начул же сарнячата, гоч урядово нє знаю хто их завар, тото, випатра зробели валалски ловаре, цо окреме поражуюце. Поручел же кед ше таке ознова случи буду иншак реаґовац, бо ловаре и чуваре природи, и околїска.

ЛОВОКРАДЗА КАРЕБНЕ ДЇЛО

– Нє першираз ратуєме дзиви животинї зоз валалу од людзох, гоч по закону забранєне же би ше дзвину тримало заварту. Заварти шму буц лєм у азилу, або зоолоґийней загради. Апелуєме же би ше таке нє робело. За таке иснує динарска кара и за физични и правни особи и то у милионских сумох. Дзива животиня у завартим простору лєм церпи и смуткує, чежко напредує, часто пошвидко и здохнє. Думам же основ за таку процивзаконїту роботу пожива. Алє дзивина анї нє може напредовац як домашня животиня, бо су иншаки – гварел предсидатель Остоїн.

Сарнячата пошвидко по лапаню пущени до часци хотара дзе ловаре знаю же єст чупори сарньох ґу котрим ше можу приключиц, а тота часц добре очисцена од предатора цо, тиж, важне. Дзивину кед ше завре постава звикнута на людзох, вец ше єй дава покарму та кед ше враци до природи треба єй часу, даскельо днї, же би преробел инкстинкт за преживйованє, же муши сама найсц поживу и же у природи нє исте як у завартим просторе и же у природи єст и опасносци.

Ловокрадзи єст у цалей Сербиї, та и у Дюрдьове, дзе ше з хотара до обисцох, живу дзивину приноши, нажаль, як єдну файту трофею, углавним сарнячата, бо други дзиви животинї, або чежше лапиц, або су опасни.

Владимир Остоїн

ЛОВИ НА ЗАЯЦИ РЕСТРИКТИВНИ

Главна ловна сезона при дюрдьовских ловарох у валалским хотаре почала штредком октобра, односно 19. октобра, а пред тим дзень отримана схадзка зоз ловарами на котрей представени календар найновшей ловней сезони.

Ловна сезона почина у априлу и закончує ше по конєц януара того року, а на предаторох тирва цали рок, так же ше лови як ше ловаре порадза, алє по предписаньох за лов одредзеней дзивей животинї. На основи остатнього читаня дзивини у хотаре, котре ше окончує каждого року з яри, формую предклад одредзеней популациї дзивини за лов и посилаю до Ловарского союзу Войводини котре им одобри, або кориґує предложене число. У прешлим року мали корекциї з боку Союзу, понеже теди зменшана популация заяца та бул забранєни лов на ньго у цалей Сербиї. У тей ловней сезони, тей жими буду два або три лови на заяца, а кед будзе як треба предлужени будзе по конєц януара.

– Новосц же ознова мож видзиц заяци у хотаре. Даскельо роки число заяцох на териториї цалей општини було барз зменшане, а у Жаблю их нє ловя уж даскелї роки. Таки стан у цалей Вайводини, та и у реґиону. Алє тото цо видзиме факт же ше їх популация звекшує. У лову на заяца, у двох або трох виходох облапиме седемсто або осемсто гектари, а нашо подруче осем тисячи гектари, цо дзешец одсто терену. У першим лову зме послали прикладнїки до Институту же би ше видзело прирост младих и старшей популациї, бо так доставме число кельо ше шме одштрелїц – гварел Владимир Остоїн, предсидатель Ловарского дружтва „Дюрдьов” зоз Дюрдьова. Пред тим, три тижнї бул лов на фазана, два у октобру и єден у новембру зоз природи, понеже теди ище нє пущени викармени фазани зоз фазанериї, бо их єст достаточно у природи. Ґу тому, викармени нє можу длуго жиц. Периодично их од новембра випущовали, а так же би були репродуктивни у природи.

СПРАВЕНИ „ЧЕКИ” ЗА ДЗИВУ ШВИНЮ

Пред вецей як роком у дюрдьовским хотаре заштрелєни вецей шакали, цо було позрядове, од теди таке вецей нє було, а ище длужей од того нє заштрелєна анї дзива швиня, бо за таке вецей нєт анї заинтересованих ловарох.

– Дзива швиня ше у нас лови у Риту на жеми котра нєвигодна, влєце єст вельо суньоґи, а кед жимно єст вельо блата, та рушанє очежане. Справели зме три „чеки” за їх лов котри маме поставиц, та можебуц будзе вецей заинтересованих за лов на дзиви швинї – гварел предсидатель Остоїн.

Ловаре порихтано вошли и до тей жими. Купели надосц потребней прикарами за дзивину котру поряднє и по потреби кармя. И того року купели гималайску соль котра ше помалши розклада и на моцних температурох, по диджу и жими, калоричнєйша є од класичней статковей солї. Потребна є шицкей дзивини, а окреме є значна за напредованє сарнї, понеже од солї достава чежину на основи чого ше достава трофеї за одштрелєну дзивину.

БАЛ ЛОВАРОХ БУДЗЕ У ФЕБРУАРУ

У марцу, як и вше потераз будзе Скупштина дружтва, а пред тим у фебруару ма буц Ловарски бал. Потамаль планую ище укладац до їх обєкта котри з нука цалком реновирани у прешлим року зоз чим ше барз цеша и ловаре, и валалчанє.

(Опатрене 82 раз, нєшка 1)