Ознова на чолє дружтва у хторим є цали роботни вик

автор розгварку водзела о. планчак сакач 24. марец 2020

Концом прешлого року у децембру у Руским културним центру у Новим Садзе вибрани нови/стари директор Владимир Сивч на штиророчни мандат. Вон тоту функцию уж окончовал дзеведзешатих и дватисячитих рокох, так же ма вельке роботне искуство коло руководзеня. У нашей розгварки Владимир нам гварел же цале його роботне искусво вязане за тото нашо Дружтво и вон велї роки бул и фахови сотруднїк и уметнїцки директор. О спокусох хтори пред тим Дружтвом, и о почежкосцох коло финансийох, як и о нєадекватних просторийох бешедовали зме зоз нововибраним директором Владимиром Сивчом.

РС Од кеди сце у аматеризме и од кеди робице у РКЦ, хторе пред тим мало и иншаку назву. Велї роки ше волало КУД „Максим Горки”, а вец пременєло мено?

– У Руским културним центру, дакедишнїм КУД „Максим Горки”, а потим под назву Руске културно-просвитне дружтво робим од 1985. року. Перше сом робел як музични сотруднїк, а потим и як директор, уметнїцки директор, орґанизатор програмох, та и як продуцент. Тераз сом по треци раз вибрани на руководзаце место директора. Цали свой роботни вик препровадзел сом у тим нашим Дружтве.

РС Яки сце стан застали у РКЦ кед сце ступели на функцию директора и цо плануєце у наиходзацим чаше у своїм мандату?

– Цо ше дотика роботи Руского културного центру у нїм єст коло сто активних членох, а нєшка у Дружтве активно роби Виводзацки фолклорни ансамбл, хтори водзи Михаїл Римар и хтори позберал младих членох коло себе, а составени є зоз танєчнїкох зоз наших местох и вироснул з Младежского составу РКЦ. Значнєйши наступи у прешлим року були госцованє на Фестивалу фолклору у Львове у сотруднїцтве зоз KУД „Жатва” зоз Коцура, потим на Фестивалу „Червена ружа”, „Жатва” и других.

Фолклорни Ансамбл ветеранох барз активни, а водзи их хореоґраф Миломир Шайтош. Значнєйши наступи мали на Фестивалох фолклору ветеранох у Житишту, Ґложану, Бєлїни, Малим Зворнику и на фестивалох „Жатва” и „Червена ружа”.

Драмски студио РКЦ водзи режисер Звонимир Павлович. Прешлого року студио госцовал у Словацкей и на Драмским мемориялу Петра Ризнича Дядї у Руским Керестуре зоз представу „Потвори”, як и на Фестивалу малих сценских формох зоз представу „Обсесия”.

Хор „Гармония” водзи Сузана Ґрос Маркович, а вон влонї госцовал на Балкан Фесту у Болгарскей, Фестивалу „Краса розличносцох”, на Винтер фесту и велїх других манифестацийох.

Хлопска ґрупа РКЦ котру водзи Борут  Павлич  наступала на наших фестивалох, Националним швету Руснацох, „Ружовей заградки”, а у сотруднїцтве зоз Словенcким  дружтвом „Кредарица”  були у Италиї и у Словениї.

И Женска ґрупа котру водзи тиж Борут Павлич наступала на наших фестивалох. Оркестер РКЦ водзи Мирослав Пап и наступел на наших фестивалох, як и програмох и концертох котри орґанизовал РКЦ, а заняти и два матрици за Фолклорни ґрупи.

Рецитаторску секцию водза Мелания Римар и Славко Винаї, а єй члени наступели на смотрох. Наш рецитатор Йован Живкович бул и на Републичней смотри.

Дзецински хор РКЦ и програми за дзеци пестую и орґанизую два наставнїци руского язика, Оля Яковлєв и Анамария Рац, а помагам им и я. Клуб аматерох РКЦ водзи Иван Канюх, хтори орґанизовал вельочислени програми за младих.

Як цо видно зоз начишлєного, у РКЦ исную велї секциї и велї активносци хтори, вшелїяк, затримаме, бо тото цо добре нє треба меняц. Цо ше ґу тому ище дода у наиходзацим периодзе увидзиме, укаже час.

Вшелїяк же и того року плануєме наступи на наших фестивалох котри у продукциї нашого Дружтва, а плануєме и госцованя през рок, як и одход до иножемства. Плануєме ушориц и нашо просториї, за початок обилїц зоз власнима моцами, и обезпечиц нови санитарни ґузел на числу у Йована Суботича 8.

РС У яких проєктох участвує РКЦ, з оглядом на тото же у култури уж длугши час присутне проєктне финансованє?

– Проєкти за манифестациї у котрих участвує РКЦ то Фестивал дзецинскей творчосци „Веселинка”, Крачунско-новорочна програма „Пахулька”, Рочни концерт РКЦ,  Стретнуца у РКЦ, мултимедиялни програми, вистави, концерти класичней музики, концерт „Рутен треш оркестри” и друге.

РС Пояшнїце нам коло финансованя, яки ту проблеми исную?

– РКЦ здруженє гражданох и Финансує ше по проєктней системи. Найвекши проблем у финансованю и функционованю РКЦ то нагромадзени комунални трошки котри барз вельки, а окреме длуства за зогриванє и порция на будовательну жем и животни штредок, дзе направени репрограми длуствох, як и други комунални трошки. Длуства настали прето же ше роками нє дзвигала сума за комунални трошки, коло осем, аж прешлого року кус звекшане, а РКЦ плаци трошки як дїловни простор за 400 квадратни метери. Тиж так и минимални заробок занятих виплацени за марец за 2019. рок и пожнї, як видно, цали рок. Бувша директорка РКЦ Наташа Макаї Мудрох напущела РКЦ, так же од 1. децембра прешлого року єст лєм єдна занята особа, односно лєм директор РКЦ.

Роботу РКЦ финансийно потримує Национални совит Руснацох и Город Нови Сад, а Дружтво конкурує на шицки конкурси дзе може – од Републики, Покраїни, та по город Нови Сад.

Мойо думанє же РКЦ по квалитету и програмох нє заостава за другима подобнима установами, алє як форма здруженя гражданох нє годзен ище длуго функционовац на таким уровню операюци ше лєм на ентузиястох хтори сцу робиц задармо. У Дружтве постої вельки креативни потенциял и РКЦ препознатлїви по своїх модернєйших програмох и проєктох, а шицко дзекуюци ентузиязму людзох котри робя без адекватного гонорару за свою роботу.

РС Цо нове коло просторийох, чи єст назнаки же ше будзе валяц и будовац нови будинок? 

– Цо ше дотика просторийох  РКЦ – подквартельош на адреси Йована Суботича 8 и 10. У цеку Подписованє контракту зоз нашу Грекокатолїцку церкву и Городску управу за маєток и маєтково-правни одношеня. Затераз нєт нови информациї коло вибудови нового обєкту дзе би РКЦ мал свойо просториї. Єдно зоз ришеньох у такей вкупней ситуациї вшелїяк би  було кед би город Нови Сад превжал сновательни права и на тот способ финансовал роботу РКЦ.

РС А тераз нам поведзце дакус коло вашого уметнїцкого анґажмана у чим сце цали свой роботни вик, бо паметаме же сце грали з велїма музичарами у Ґрупи „Роса”, Трио „Антония” и ище у велїх других. Дзе нєшка граєце и наступаце?

– Мойо особне уметнїцке анґажованє вязане вшелїяк за музику. Зоз аматеризмом сом почал ище 1971. року у Доме култури у Руским Керестуре, перше як танєчнїк, а потим гонорарно як корепетитор и член оркестра. Робел сом и гонорарно у Дюрдьове, Коцуре, Миклошевцох, Петровцох кельо ше здогадуєм. Окрем того професийно сом бул уключени як член Ґрупи „Роса” дзе сом грал на клавиятурох. Од 1986. року одходзим и до иножемства, до Нємецкей, Швайцарскей и Италиї, дзе сом грал у рижних оркестрох.  У КУД АМБ „Ґрафика” Нови Сад бул сом руководитель оркестра пейц роки. Член сом Националного оркестра Руснацох од самого початку, од снованя, и там граєм на гармоники, як и у оркестру РКЦ. Грал сом у велїх оркестрох и ґрупох, алє бим вшелїяк видвоєл сотруднїцтво зоз Мирославом Папом, Звонимиром Кочишом, мр Михаилом Будинским и Мироном Сивчом.

ОСТАЛО ЗАЗНАЧЕНЕ НА КОМПАКТ ДИСКОХ

– Зоз Ґрупу „Роса” мам зняти три компакт диски, два зоз мр Михаилом Будинским, а єден зоз Мироном Сивчом и Трио „Антония”. Остатнї дзешец роки активно граєм зоз Петром Голиком и Антонию Барна и другима музичарами у Ґрупи „Streethree” углавним у иножемстве, а на репертоаре нам танґо и класична музика. Нова спокуса була за мнє и анґажованє у представи Драмского студия РКЦ „Обсесия” дзе сом ґлумел музичара – гварел Сивч.

(Опатрене 69 раз, нєшка 1)