Пре корону ше вельо пременєло

автор а. медєши 25. май 2020

После лєм мешацa ґлобалного карантину пре пандемию вирусу корона, велї индустрийни сектори уж тераз почувствовали озбильни финансийни пошлїдки. Криза хтора ма вше векши розмири пре шветову пандемию, по словох фаховцох, найвецей потрафела сектор туризма, погосцительства, транспорту, алє и велї други

 

Живот после слабеня присуства корони навелько почал, а о уплїву актуалних збуваньох на роботу як и на сам живот, свойо приповедки подзелєли даскелї Керестурци хтори свой хлєб поглєдали ширцом по Европи.

ТУРИЗЕМ И ПОГОСЦИТЕЛЬСТВО

Лїляна Костелник зоз Руского Керестура, спред аґенциї „Uniwork” зоз Словенских Конїцох у Словениї, даскельо тижнї пред преглашованьом пандемиї у Руским Керестуре отримала презентацию роботох хтори понукла спомнута аґенция. За роботи шлосерох, заварйовачох и електрофахох приявйовали ше валалчанє, медзитим, пре рижни препреченя пре настату ситуацию одход прейґ тей аґенциї застановени.

– По словох власнїка аґенциї „Uniwork”, по септембер тота аґенция нє будзе брац роботнїкох. Людзом хтори уж направели папери за одход прейґ тей аґенциї, шицки тоти документи буду и надалєй валидни. Цо ше дотика Словениї, живот ше врацел до нормали, а роботу предлужели поряднє – гвари Лїляна.

Подобна ситуация и у горватскей туристичней компаниї „Маистра” , хтора концом прешлого року тиж отримала презентацию у Руским Керестуре. На роботу кухарох, келнерох, серверох або пораячкох чека нє мале число людзох з валалу, а о датуму початку туристичней сезони, єй представнїк за Сербию, Славко Ройко, гвари:

– З менаджерами ше поряднє чуєм, а ситуация тераз така же шицко стопиране. Фирма нє роби, бо ше чека же би ше гранїци ознова отворели, алє шицки людзе хтори охабели свойо податки буду особнє контактовани. Даяки конкретни датум початку сезони ище вше нє познати, алє нагадує ше же би то могло буц штредком або концом юния. Тиж, постої можлївосц же праве пре тоту пандемию, туристична сезона будзе предлужена, вшелїяк, кед будзе добра хвиля – толкує Славко.

ВОЖАЧЕ КАМИОНОХ

И попри тим же вожаче камионох у домашнїм и медзинародним транспорту були нєобходни у цеку пандемиї, терховни транспорт зазначел вельке опадованє роботох. Велька часц привреди мировала, и прето превожнїки роби оставали без роботох. Мирослав Колошняї зоз Руского Керестура, хтори уж длугши час роби як вожач, потвердзує тот податок.

– У тей хвильки ше находзим у Шпаниї, дзе ище вше тирва позарядова ситуация. Предавальнї и рижни други обєкти робя, алє так як цо у нас робели под час полицийного часу. Можем повесц же Шпания випатра досц празно. Вельо менєй єст людзох по варошу, превозки тиж так, ище вше чежко набавиц даєдни поживово продукти, як поведзме месо. Тиж сом обачел же уведли досц апарати по маркетох дзе купец сам скенира баркоди на продуктох, та тарґовцох за касу нєт. Цо ше самей роботи дотика, гоч зме почали робиц, роботи нєт анї блїзко тельо кельо було пред пандемию, но можеме ше лєм наздавац же ше пошвидко шицко враци до нормали – приповеда Мирослав.

ИТ СЕКТОР

Високотехнолоґийна индустрия спада до тей ґрупи индустрийох хтори нє по трафени директно зоз актуалну пандемию, а предвидзаня иду аж дотля же, на длугшу драгу, тота индустрия будзе єдна од тих хтори годни профитирац кед су нє у директней вязи зоз найпотрафеншима секторами – туризмом, погосцительством, транспортом. Свойо роботне искуство зоз новонастату ситуацию подзелєл и Керестурец Владимир Виславски, хтори уж вецей як рок и пол, зоз свою супругу Александру жиє и роби у Берлину. Владимир заняти як програмер у мултинационалней компаниї, а о хвильковей ситуациї гвари꞉

– Кед у марцу у Нємецкей уведзени окремни мири превенциї, у фирми дзе сом заняти совитовали же би ше робело зоз дому, кому то обовязки и опис роботи допущую. Таки способ роботи будзе тирвац по октобер, а за познєйше ше увидзи. Актуални вирус нє уплївовал на обсяг роботи у моєй фирми, медзитим, розпорядок дзепоєдних проєктох пременєни. Число роботнїкох нє зменшоване, напроцив, заняли зме и нових роботнїкох. Прейґ медийох дознаваме же у дзепоєдних обласцох привреди значне число роботнїкох на плаценим одсустве, а держава помага подприємством же би ше зачувало роботни места. Найвецей потрафени погосцительство и туризем. З другого боку, було бешеди и о тим же би ше оможлївело сезонским роботнїком же би пришли робиц з оглядом на окремни контроли на гранїцох – приповеда Владимир и додава же одредзени мири превенциї, подобни як у Сербиї, на моци були и у Нємецкей, школи и одредзени файти предавальньох були заварти, з тим же забрана рушаня нє була уведзена. Як гвари, живот по улїцох тераз випатра нормално з тим же у явним транспорту ище вше обачлїво менше число путнїкох.

ТЕСТ НА КОРОНУ, АБО ХИЖНА ИЗОЛАЦИЯ

Тиж у Нємецкей, алє у месце Лайбертинґен, у югозаходней часци жеми кус скорей пред преглашованьом пандемиї нашла ше и Владислава Надь зоз Руского Керестура хтора чува дзеци, а чийо родичи заняти прейґ гранїци у Швайцарскей. Владислава до того места сцигла 1. марца, план єй бул же останє два мешаци, алє є ище вше там.

– Пришла сом под нормалнима условиями, и план ми бул же бим остала два мешаци, по конєц априла, гоч сом мала допущене пребуванє по конєц мая. Но, понеже гранїци нє отворени, а предвидзую же буду по штредок юния, Нємецка допущела шицким туристом же би остали длужей, без даяких пошлїдкох, покля ше гранїци нє отворя. Цо ше дотика мирох превенциї, док ше будзем врацац до Сербиї будзем мушиц поробиц тест на вирус же бим могла прейсц гранїцу, а за тих хто нє пороби тест, пре гоч яки причини, предвидзена хижна изолация од 14 дньох – толкує Владислава.

У хижней изолациї хтора тирвала 28 днї, Мирослав Колошняї ше нашол по приходу зоз роботи у иножемстве. Як хтошка хто бул виложени ризику обераня од вирусу корона, алє и каждодньових гужвох и застойох на гранїцох, приповеда так:

– До Сербиї сом ше врацел 19. марца, остатнього дня кед заверали гранїци. У Долнїм Михольцу, у Горватскей даскельо вожаче камионох, медзи хторима и я, були змесцени у єдним готелу. Там зме були три днї, а условия були таки же зме з хижи нє шмели вообще виходзиц, з людзми зме нє мали нїякого контакту, єдзенє нам кладли на карсцель опрез дзверох, а води за пице зме нє мали. Понеже ше ми роботодаватель питал чи жадам остац робиц чи ше врациц дому, одлучел сом ше врациц. Теди, 19. марца, на сербским гранїчним боку, причекала ме полиция, преконтроловала здравє, та понеже шицко було у шоре, достал сом потвердзенє же ше можем врациц дому. Понеже теди уж бул полицийни час од 8 годзин вечар, на драги за Керестур зопарли ме штири полицийни патроли. Кед сом конєчно сцигол дому, такой ютредзень пришла санитарна инспекция превериц чи сом дома и од теди сом мушел буц 28 днї у самоизолациї. У тей самоизолациї, основни намирнїци ми ношела фамелия, сушедово, родзини, а моя супруга, понеже є родом з Оджаку, зоз нашима дзецми була за тот час у своїх родичох. За розлику од Италиї и Шпаниї, по моїм думаню, мири превенциї у Сербиї були барз строги – закончує Колошняї.

(Опатрене 381 раз, нєшка 1)