Служба предлужена и по войни

автор лю. дудаш 30. май 2020

Од кеди чловечество спознало огень, од теди важело же „Огень добри слуга, алє зли пан”. Шицки ше мушели того тримац нє лєм пре власне добро, алє и добро цалей заєднїци на шицких уровньох. Таки начала тирваю виками и буду тирвац зоз новима людзми и новима досягами у науки и технолоґиї…

Зоз законченьом войни и формованьом новей, народней власци, предлуженa и робота керестурских огньогасцох у, так повесц, истих условийох, з истима проблемами и способом орґанизованя. Вибрани нови людзе команди Добродзечней огньогасней милициї, так як то накладали нови правилнїки о роботи. У руководстве остало досц людзох котри и пред тим були активни члени Дружтва, алє обачлїве и обновйованє членства, з новима менами котри ше зявюю у зачуваних документох. Обачлїве и евидентне же ше окрем порядних дїялносцох вельку увагу дава и рижним дежурством у валалє, односно же би як пара младшей особи вше бул и дахто старши, з искуством, алє и младши, цо вше давало добри резултати. Окреме ше водзело рахунку о дошлїдней евиденциї трошеня пенєжу, материялних средствох и иншим, як и о преширйованю жридлох зоз котрих Дружтво могло обезпечиц пенєж. Звити о евиденцийох подношел кажди од орґанох окреме, од руководзацих, та по оперативних руководительох. Кед було потребне, обновело ше руководзаци кадри так, же би вше було и старших и младших.

ОПРЕМА, ЗНАНЄ И СХОПНОСЦ НА ВИСОКИМ УРОВНЮ

Нови часи приношели нови бриґи, або остали скоро зошицким исти: отримованє и набавянє новей опреми, чуванє постояцих средствох, униформох, орґанизованє забавних вечарох и иґранкох зоз котрих Дружтво обезпечовало сиґурне жридло пенєжу. Водзело ше рахунку о нових досягох, нових апаратох и технолоґийох гашеня огньох.

Нє мож, алє и нє треба заобисц податки же Дружтво добре сотрудзує и роби вєдно, там дзе ше то вимага, зоз Месним Народноошлєбодительним одбором. Так за потреби означованя 200-рочнїци, (нє назначене окреме, алє слово о рочнїци досельованя до валалу зоз Горнїх крайох), Одбору огньогасци пожичели на 25 днї 60 тисячи динари, з ґаранциями о врацаню пенєжу.

Микола Павлович, єден од сновательох ДОД-а

Концом 1947. року, на позарядовей схадзки порушана и дискусия о потребох набавяня камиона за потреби дїлованя, односно роботи.

Зоз порядних звитох видно и же у року пред тим Дружтво орґанизовало 22 вежби и 12 школи (курси) за членство. Зоз истих звитох ясне же огньогасци на розполаганю маю и апарати за гашенє зоз пену, цо значи же орґанизованосц и материялне обезпеченє и далєй на високим уровню. Зоз єдного звиту видно и тото же ше у валалє помали траци свидомосц о потреби роботи и дїлованя Дружтва, хторе нє постої лєм пре и за себе, алє за потреби валала и жительох у нїм, односно за очуванє людзох и шицких материялних доброх у Керестуре, кельо то лєм мож.

КОНТРОЛОВАЛО ШЕ И СПРАВОВАНЄ ЧЛЕНОХ

Под час порядних дїялносцох у ДОД як нове ше зявела потреба нєпреривного контролованя лєгко запалївих средствох у цалим валалє, їх надпатрунок и контрола роботи зоз нїма.

О роботи и дїлованю звонка процивогньовей защити шведочи податок же ше за компетентного за културу и просвиту задлужує Яким Джуджар, за физкултуру Владо Салонтаї, за шах Любо Киш, за дилетантох Дюра Фа, и за младеж Любо Рускаї.

Источасно ше строго надпатра и контролує справованє членства у Дружтве, алє и вонка з нього, так же членом котрих вецей раз були под дїйством алкоголу, вирекнути опомнуца, кари, та и вилючованє зоз Дружтва.

На општинских, републичних и теди союзних змаганьох по 1971. рок, зоз керестурского Дружтва участвовали 49 огньогасни екипи. По истих податкох ше медзи жридлами, лєбо причинами огня, найчастейше спомина будовательни нєдостатки обєктох, нє меркованє людзох, електрична инсталация и други, менєй заступени причини медзи котрима часто були и дзецински бависка.

И ЖЕНИ БУЛИ ОГНЬОГАСЦИ

У порядно водзеним реґистру членох ДОД-а Руски Керестур записани 103 огньогасци рижних професийох, шицки зоз положеним огньогасним испитом. Ту були и два жени, Терезия Надь и Мелания Бучко. Медзи керестурскима огньогасцами єден час було нє мале число добродзечних огньогасцох и зоз Кули, алє членох ДОД-а Руски Керестур.

ТРУД НЄ БУЛ ДАРЕМНИ

Числени активносци у валалє (випровадзанє штафети, роботни акциї, преслави Пешого мая, спортски бависка), нїґда нє преходзели без участвованя Керестурцох, огньогасцох. Же робота и дїялносц огньогасцох були замерковани илуструє и податок же 1970. року од Огньогасного союзу Сербиї и других орґанох одликовани Владимир Фейса, Дюра Грубеня, Ириней Колошняї, Микола Медєши, Славо Дудаш, Янко Керекдярто, Любомир Надь, Дюра Колєсар, Юлин Колошняї, Яким Рац, Владимир Джуня, Дюра Фа, Яким Джуджар, Йовґен Киш, Любомир Киш, Михайло Голик, Данил Голик и Владимир Канюх.

 

НА НЇХ ШЕ МОГЛО ОПРЕЦ

Члени управних и руководзацих орґанох ше роками борели за цо лєпши статус и положенє Дружтва, а тиж и за шор и дисциплину членства. Теди предсидатель ДОД-а бул Яким Сивч, секретар Йовґен Миячич, командир Яким Бесерминї и його заменїк Яким Папуґа. У руководзацих структурох були и Владо Шанта, бувши заповиднїк Дюра Папуґа, Яким Ежденци касир, Йовґен Киш воднїк, Янко Чижмар оружар, Яким Пастернак подпредсидатель, Владимир Джуня, Дюра Шугайда, Йовґен Штранґар, Осиф Мельнїк, Яким Джуджар, Штефан Семан, Йовґен Кочиш, Дюра Фа, Владо Еделински, Владо Салонатї, Любо Малацко, Яким Малацко, Любо Рускаї, Владо Варґа, Дюра Джуня, Владо Пап, Яким Маґоч, Янко Дудаш, Любо Киш и Янко Сивч, як найактивнєйши огньогасци.

(Предлужи ше)

(Опатрене 94 раз, нєшка 1)