Житарком температура идеална, паприґа чека слунка

автор Редакция и мрежа дописовательох 19. юний 2020

Нєвигодна хвиля, перше суша од початку рока, а потим вельке количество дижджу и нїзши температури воздуху спричинєли вельо почежкосци польопривреднїком. Пожнєла веґетация меркантилних културох, а тиж так и заградкарских. Пре диждж хтори шицки барз чекали, од велькей влаги почали ше зявйовац рошлїново хороти, а хвиля ище вше нє допущує же би польопривреднїки вошли до польох и зменшали чкоду

У керестурским хотаре обставини ше од початку юния барз полєпшали, та дижджи хтори скоро каждодньово падаю после длугшого сушного периоду, вельо помогли шицким польопривредним културом. Кед би температура остала така блага як и потераз, могло би обчековац и барз добри урожай.

ДИЖДЖ ЗЛАТА ВРЕДЗИ

– Диждж наисце вельо помогнул, и житу, а окреме кукурици, слунечнїку и сої, бо очиглядно же бул вельки нєдостаток влаги у жеми. Кед би ше тераз зявели даяки вельки горучави, то би була векша чкода як хасен, прето же би пре високу температуру бул слаби гектолитер на житу, цо значи же би нє було кили. Температура яка є тих дньох одвитує житу, а кед би така температура була и далєй и кед би нє було даяки озбильнєйши дижджи, могли бизме обчековац аж и барз добру косидбу и добри урожай з оглядом на тото же жима була слаба,  жито ше борело и мало подли условия – приповеда дипломовани аґроном Иґор Варґа.

Иґор Варґа

Як гвари Варґа, кукурица тераз ма 10 до 12 лїсца, та ше єй дижджи барз здали, а найлєпше прешли гевти хтори пред дижджами поробели одвитуюци аґротехнїчни мири.

– Кукурица за штири, пейц днї нагло рушела, заварла шори, та хто кукурици поробел цо требало – поробел, до нєй вецей войсц нє мож до єшенї. Кед є опирскана, кед є попарана, порихтана як треба, тоти дижджи ше єй наисце здаю. Но, вироятнє же зидзе и коровче, алє тот хто попарал и попирскал кукурицу начас, тот мирни. Хто то нє поробел дакус будзе мац проблеми, бо коровче високе як и  кукурица. При сої ище єст даяка можлївосц же би ше ю попарало, а опирскац ю уж нє мож, понеже и вона велька. Можебуц же дакому зидзе цирок, його ище годно опирскац, а даяки широколїсни коровча годно виплєц єдино ручно, та так и у кукурици – толкує Варґа.

При слунечнїку, подобна ситуация як и зоз кукурицу цо значи же тиж нагло рушел, достал слунка, води, ма цепли ноци и идеалну температуру през дзень, та и вон швидко напредує. Ярец ше годно  кошиц найпознєйше о два тижнї, а косидба жита би требала почац коло 1. юлия.

Як за конєц аґроном Варґа визначел, у нєвигодней ситуациї би ше могли найсц продукователє паприґи, понеже пре вельке количество дижджу, керестурски хотар заражени зоз бактериозну пламенячу. Паприґи одвитую цепли ноци, вельо влаги як и висока дньова температура, а нє завадзало би єй анї моцнєйше слунко, медзитим, пре благу жиму, нєдосц вимражену жем, паприґаре би требали обрациц увагу на защиту од хоротох.

ТРЕБА БУЦ ОСТОРОЖНИ У ДИЖДЖОВНИМ ПЕРИОДЗЕ

Дижджи котри часто падаю остатнїх дньох у вербаским хотаре, велька влага жеми, бурйово витри и каменцово хмари нє барз вигодни за шаца, заградкарски култури, а анї за овоци. Алє, гоч можебуц вчас преценьовац як би така хвиля могла вплївовац на тогорочни урожай, дипломовани инженєр защити рошлїнох Катарина Радонич зоз Польопривредней фаховей служби Вербас гвари же тельо дижджу даєдним културом уж вельо.

Вельке количество дижджу и висока релативна влажносц воздуху условия за розвой патоґенох котри виволую розлични файти рошлїнских хоротох. Таки хвильово обставини виволую и полєгованє и знїщованє урожаю, а даєдни парцели днями под воду.

– Даєдни шаца, як ярец и жито, маю уж векше количесто дижджу як цо им потребне. Жито полєгнуте, заренка ше вимиваю, лєгко можу почац гнїц, а можу ше зявиц и секундарни хороти, хороти класки. Кед класка почарнї, то зменша квалитет жита – гвари Радоничова.

Катарина Радонич

Як визначела, ярец уж зреє и на дєдних парцелох уж почала косидба, алє пре дижджи котри ознова пришли, шицко претаргнуте.

– Цо ше дотика других културох, така хвиля им ище вше нє завадза и находза ше у одличней кондициї. Алє, кед подобни хвильово обставини буду таки и надалєй, вец ше уж годни зявиц проблеми. На даєдних парцелох стої вода, и ту рошлїна вец гнїє и то нїяк нє добре за тоти урожаї – толкує Катарина. По єй словох, тераз найзагроженша соя, бо треба же би почала квитнуц, на даєдних польох уж квитнє, а дижджи и нїзши температури нє барз добри за тоту културу. Роботи на польох зробени, а як гвари Радоничова, лєм ше чека лєпша хвиля же би ше могло почац  кошиц.

– Польопривреднїки котри ше занїмаю зоз заградкарскима културами би требали буц кус осторожнєйши у тим периодзе. После каждого векшого дижджу, требали би даяк третирац польо од хоротох. Окреме там дзе єст паприґи, парадичи, бо ше у таких условийох зявюю бактериї и печарки. Заградкаре найзагроженши, понеже диждж пада кажди дзень, и накадзи ше кус висхнє же  мож войсц до поля и окончиц третированє рошлїни, диждж ознова спаднє. Даєдни заградкаре анї нє сцигню третирац, а то вельки проблем – щиро гвари Катарина.

У ДЮРДЬОВСКИМ ХОТАРЕ МАЛО НАПАДАЛО

У тижню за нами велї продукователє ше можу похвалїц зоз красним добрим дижджом котри падал и котри позалївал и ошвижел  поля.  Медзитим, у Дюрдьове цалком иншака ситуация. Дижджу спадло барз мало, нєдостаточно за нормалне розвиванє рошлїнох. Парасти застарани же пред нїма ище єден сушни и чежки рок. Найвекше количество котре спадло за кратки период коло 10 литри дижджу, алє то вшелїяк нє досц же би рошлїни достали достаточну влагу и условия за роснуце. Лїсца на кукурици ше починаю круциц, цо перши знаки же нєт досц влаги у жеми. Гевто цо позитивне у цалей приповедки то же слаби диждж зоз собу нє принєсол каменєц котрого було у других местох.

У општини Жабель процив каменцу випальовани и процивкаменцово ракети та и то помогло же би го нє було. Пошлїдки суши почувствую и овоцаре котри маю проблем зоз рижнима хоротами котри ше зявюю на лїсцох овоцох. На роснуце яблукох суша нє вплївує вельо, потераз шицко добре напредує, алє пре цеплу и суху яр на яблукох ше зявели уши и други чкодлївци котрих єст у вельких количествох.

Же би ше продукти зачувало и же би нє було векшей чкоди продукователє пирскаю овоци и пробую ше на рижни способи зоз нїма вибориц.

Од овоцох у дюрдьовским хотаре ше пестую и малини котри, пре вельо жимни днї у маю и пре нєдостаток слунка пожня зоз дозреваньом и оберачка пожнї коло дзешец днї. Суша на нїх нє барз вплївовала, бо ше их залїва зоз систему капка по капка, алє би им вшелїяк одвитовал диждж, як и другим културом.

НАЙВЕЦЕЙ ЧКОДИ У ЕРДЕВИКУ И БИНҐУЛИ

Пременлїва хвиля зоз частима моцнима дижджами, та и нєпогодами провадзенима з витром и каменцом на вецей заводи залапела и подруче општини Шид. Початком юния у єдней з нєпогодох найвецей були залапени валали Бинґула и Ердевик дзе спричинєти значни чкоди у овоцнїкох и польох. По словох Зорана Машича, секретара МЗ Ердевик, окреме нєпогода залапела горнї бок валалу и хотара и на тим подручу на овоцнїкох, винїцох и польох спричинєта чкода виноши и 100 одсто. Очкодовани поверхносци нащивели представнїки Општинскей канцелариї за польопривреду и пописали чкоду.

По Машичових словох, на щесце, нє спричинєта чкода у валалє на закрицох, алє моцна вода ношела мутлянку и шицко то после требало попораїц. Польопривредни продукователє и далєй застарани, бо метеоролоґове и далєй проґнозую нєстабилну хвилю и обаваю ше од нових нєпогодох и спричиньованя чкоди.

И там дзе нє було каменцу и витру пре вельо дижджу, продукователє забриґовани за рошлїни хторим вецей нє треба влаги, алє слунка. Насампредз ше то одноши на жито, алє и други рошлїни як цо кукурица, соя и слунечнїк хтори тераз маю досц влаги, а слунка треба и винїцом и заградом. Дакус менєй бриґи маю лєм гевти продукователє хтори рошлїни осиґурали у даєдней хижи за осиґуранє так же рахую на надополнєнє чкоди.

БОРБА ПРОЦИВ ЧКОДЛЇВЦОХ

Як потолковала Радоничова, тераз значне зявенє рошлїнских ушох и заградкаре и овоцаре би на тото барз требали обрациц увагу.

– Накадзи годни войсц до парцели, и заградкаре и овоцаре би требали окончиц третированє од рошлїнских ушох, там дзе их єст, без огляду котре шаце у питаню. Паприґу, парадичи, капусту, шицку овоц, а окреме шлївки и яблука наисце би требало третирац – совитовала на концу Катарина Радонич спред Польопривредней фаховей служби у Вербаше.

(Опатрене 76 раз, нєшка 1)