Шлїмаки приноша заробок

автор вл. дїтко 27. юний 2020

Покля польопривредни продукователє маю бриґи пре части дижджи и вельку влагу у польох, винїцох и овоцнїкох и стараю ше яки буду урожаї, єст и таких хторим праве тота хвиля одвитує. Слово о особох хтори збераю шлїмаки и вец их предаваю и на таки способ приноша ище даяки динар вецей до обисца.

У улїци Сави Шумановича шлїмаки продукує пензионер Милан Влаисавлєвич за єдну фирму зоз Руми. Гвари же тото роби уж штири роки.
Сезона одкупу почина звичайно од початку юния и трива по септембер. А, кельо ше шлїмаки одкупи, завиши праве од хвилї. Кед єст досц дижджу, вец єст и шлїмаки.
– Звичайно ше шлїмаки збера вчас рано, накадзи почнє швитац, на пейц годзин. Єст их там дзе єст трави и желєнїдла у заградох, лєсох, та и дворох. Треба мац високи чижми пре влагу, зогонуц ше и зберац шлїмаки и класц их до одредзеней судзини, або меха. Хто вредни може добре заробиц – гвари Милан Влаисавлєвич.
На перши попатрунок робота нє випатра чежка и нє тирва цали дзень, алє є анї нє лєгка, бо треба крачац по трави помали и осторожно, нєпреривно ше зогинац и зазберовац шлїмаки. Алє тоту роботу можу робиц и дзеци, млади и пензионере. Шицки хтори сцу заробиц даяки динар. А тераз одкупна цена 55 динари за килограм шлїмакох. Шлїмаки ше приноши на одкупне место, такой их мераю и достава ше пенєж.


Наш собешеднїк гвари же нєт правила кед слово о одкупу, бо дахто принєше лєм даскельо килограми хтори назбера можебуц кед ше шейта по улїци або парку, а дахто принєше и даскельо дзешатки килограми. Же то правда и сами зме ше прешвечели кед зме нащивели одкупне место и кед єден пензионер принєсол 38 килограми. Хто вредни и упарти, вельо и назбера и може шорово заробиц. У зависносци од назбераного вкупного количества представнїки подприємства з Руми приходза до Шиду превжац назберани шлїмаки. Дзецом зберанє випатра як даяке бависко, а пензионере хтори маю шлєбодного часу раз два назбераю даскельо килограми, та и вецей кед су вреднєйши.
Нєт правила же хто на таки способ зарабя динар вецей, бо окрем дзецох, пензионерох и ґаздиньох єст и интелектуалцох. А кед дижджи нє падаю и приду горучави вец анї шлїмаки нє будзе тельо як тераз та шицки цо зацикавени хасную праве тоту дижджовну хвилю же би цо вецей заробели.

ЗДРАВА ПОЖИВА

Шлїмаки хтори мож хасновац за поживу мож найсц у лєсох, мочарох, на влажних пажицох и подобних местох дзе єст швижого желєнїдла и трави и досц влаги. О тим же кеди их людзе почали хасновац як поживау, нєт точни податки. Познате же шлїмаки пестовали и хасновали у поживи стари Греки и Римлянє, а нєшка у їх месу найвецей уживаю Французи, Италиянє, Нємци и народи зоз востоку и Африки. Сайти хтори шицким заинтересованим приблїжую тоту тематику даваю хасновити информациї хтори би могли буц як мотивация за озбильну продукцию. Єст вельо причини прецо би ше могло опредзелїц за продукцию шлїмакох за особну поживу, лєбо за пестованє на „мало лєбо вельо” за предай.

Шлїмаки здрава пожива. За розлику од других файтох меса (швиньске, целяче,…) їх месо пахнє приємно. Кед слово о особним хаснованю, мож их пестовац и у дворе у обисцу. З другима словами, цена пестованя нїзка, так повесц нїяка у одношеню на други файти и конари у польопривреди. Окреме значне же месо зоз шлїмака одличне жридло хасновитих нутрицийних елементох – протеинох, калциюму, желєза, а ма барз нїзки процент чкодлївих елементох – голестеролу и масци. Сто ґрами меса зоз шлїмака ма лєм 70 килокалориї, а то гутори же шлїмаки здрава пожива.

(Опатрене 58 раз, нєшка 1)