270 Роки образованя по руски (II)

автор С. Сабадош
403 Опатрене

Кед слово о учебнїкох, познате нам же вецей виданя кирилкового Буквара друковани у Будиму од 1797. року та надалєй, алє нєт податки чи тоти буквари пришли на тоти простори. Познате медзитим, же друге виданє (1850) буквара Александра Духновича под назву Книжиця читальная для начинающих хтори перше обявени 1847. року, сцигло на простори Бачкей и Сриму

Як цо уж спомнуте у першим предлуженю фельтона з нагоди 270-рочнїци школованя по руски, на габи вельких дружтвених, политичних и воєних пременкох у Европи, 1806. року уведзене обовязне основне школованє у Габзбурґскей монархиї. Без огляду на закон, державни просек дзецох хтори ходзели до школи бул нєдостаточни – лєм коло штерацец проценти. По доступних жридлох, у Керестуре заш лєм векшина дзецох од шейсц до дванац рокох живота ходзели до школи. Так, поведзме, у 1835. року до керестурскей школи ходзели аж 448 школяре. Медзитим, як пошлїдок першей керестурскей колери у хторей значна часц керестурского жительства, насампредз старих, алє и наймладших, страцела живот, число школярох у 1837. року зменшане на 310, а у 1840. на 248.

ДО ШКОЛИ ДВА РАЗ НА ДЗЕНЬ

На початку дзеветнастого столїтия учитель у Керестуре бул Дюра Влах, а после нього, од 1802. по 1835. рок тоту позицию тримал Ферко Канюх. По його шмерци, учительску длужносц превжал Дюра Маґоч хтори пред тим осем роки бул помоцни учитель. Парох керестурски Янко Копчаї хтори по функциї окончовал и длужносц директора школи у своїх звитох хтори подношел Школскей дирекциї хтора ше находзела у городзе Дєру, у Мадярскей, виражовал позитивне думанє о Маґочовей роботи. Дюра Маґоч умар 1846. року, а после його шмерци место главного учителя превжал Янко Санич, будуци керестурски парох. У першей половки дзеветнастого вика, як помоцни учителє споминаю ше Михайло Жаткович, Янко Яким и Дюра Надь.

О тедишнїм будинку школи нєт вельо податки. Зоз школских звитох зоз трицетих рокох дзеветнастого столїтия знаме же будинок теди бул нови, же мал два учальнї, квартель за главного и просторию за помоцного учителя. До школи дзеци приходзели два раз на дзень: два до три годзини дополадня и ище два пополадню. Податки хтори учитель Михайло Поливка позберал од старших жительох Керестура и обявел у Руским Календаре за 1933. рок нам гуторя же школяре у тим периодзе учели азбуку, молитви и духовни писнї. Найлєпши з нїх вецка читали Апостол и Псалтир у церкви. Медзитим, велїм школяром ше нє удало научиц анї читац, анї шорово писац. У тедишнї час, на дзецинску роботу ше озбильно раховало у валалских фамелийох. Прето велї школяре, насампредз як одрастали, зяри охабяли школу дочасово лєбо завше и ишли робиц на польо лєбо коло обисца. По школских звитох, предмети у школи були християнска наука, библийна история, ученє читаня по руски, мадярски и сербски, писанє, аритметика и шпиванє. Цо ше учебнїкох дотика, познате нам же вецей виданя Буквара вишли у Будиму од 1797. року та надалєй, алє нєт податки чи тоти буквари пришли на тоти простори. Познате медзитим, же друге виданє (1850) буквара Александра Духновича под назву Книжиця читальная для начинающих, хтори перше вишол 1847. року, сцигло на простори Бачкей и Сриму.

Уж зме спомли же у перших деценийох дзеветнастого вику учитель у Коцуре бул Михайло Санич, хтори ту пришол з валалу Баконь у жупаниї Саболч. Кед Санич бул осудзени на три мешаци гарешту, наступел период нєстабилносци у хторим ше на тим месце зменьовали син дзияка Михайла Сабадоша, священїк Петро Апро, син старого учителя Петро Санич, та и сам стари учитель хтори ше на ище два заводи врацал до валалу. После шмерци Михайла Санича 1835. року после велїх баламутох положенє учителя превжал Антоний Жаткович хтори ту бул вецей як 25 роки.

ШИД ТРИМАЛ КРОЧАЙ, НОВИ САД ПОЖНЄЛ

Цо ше дотика других местох дзе Руснаци жили у першей половки дзеветнастого столїтия, лєм им ше у Шидзе удало зорґанизовац школу. У Новим Садзе за потреби будованя школи 1829. року купена хижа од сербского тарґовца Марка Константиновича за 7.202 форинти, медзитим, новосадски Маґистрат нє бул порихтани послухац вимогу Намиснїцкей ради Угорскей и финансовац вибудов грекокатолїцкей школи. Податки о роботи такей школи у першей половки дзеветнастого вику нє пренайдзени.

У Шидзе початки рускей школи анї кус нє були лєгки. Познате же 1836. року Янко Яким, бувши помоцни учитель з Керестура хтори бул родом зоз Горнїци, превжал учительску длужносц. Познате и тото же ше пред нїм за три роки пременєли троме учителє, алє нам нє познате хто вони були. Познате нам же учительски приманя були барз нїзки и же их Янко Яким примал у зарну. Познати и податок зоз 1838. року по хторим у Шидзе нє исновал школски будинок за грекокатолїцку школу, алє же шидске панство обецало средства за його вибудов. Янко Яким на длужносци учителя бул по 1839. рок кед бул як пошлїдок зраженя з парохом Янком Латковичом суспендовани. После нього ше як учитель спомина Антоний Сакач зоз Коцура, иншак будуци швекор Шидяна Андрия Лабоша, будуцого пароха у Керестуре.

Перша половка дзеветнастого вику принєсла дальше напредованє просвитного живота медзи Руснацами у Бачкей и Сриме. Учителє у Керестуре и Коцуре, гоч нє мали закончену учительску школу були достаточно образовани же би сполнєли критериюми за учительох валалских народних школох. Орґанизовани живот Руснацох у Шидзе почал 1803. року, алє податки о иснованю школи, гоч и без власного будинку, маме три децениї познєйше, гоч нє виключене же школа исновала и скорей. У Новим Садзе маме податки о намаганьох же би ше школа отворела, алє нам нє познате чи до того наисце и пришло. Познате нам медзитим, же уводзенє обовязного основного школованя на державним уровню у найвекшей мири прияте при Руснацох на тих просторох, алє мушиме визначиц и тото же наяр велї школяре, поготов тоти старши, напущовали школу и одходзели робиц на полю. Без огляду на тото, драга руского школства хтора започата штредком осемнастого столїтия нє претаргнута.

Школяре трецей класи зоз учительом Михайлом Поливком под час Першей шветовей войни у Руским Керестуре

(Предлужи ше)

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ