До ЗЗ „Клас” сцигол нови комбайн

автор м. тамаш
311 Опатрене

Очекує ше же у Войводини шатва жита будзе закончена по 5. новембер и польопривредни фаховци гваря же то нє позно, гоч наука гвари же  конєчни оптимални термин за шатву 25. октобер.

Зоз житом у Сербиї тей єшенї будзе зашате вецей як 620 000 гектари, мотив и терашня добра одкупна цена од вецей як 40 динари за килу, медзитим, продукователє гваря же тогорочна шатва будзе вельо драгша як лоньска, пре драгшу нафту, шаце, минерални гної.

Директор Общей землєдїлскей задруґи „Клас” зоз Коцура Любомир Тамаш гутори же закончели комбайнованє кукурици и сої и почали шац жито у остатнєй декади октобра.

– Рахуєме же шатва на наших и польох наших кооперантох будзе закончена по конєц октобра. Єст цо уж пошали, а єст и жита цо уж зишли. По моїм думаню то барз вчас пошате, алє хто зна яки будзе далєй рок и цо найлєпше зробиц – гутори Тамаш и додава же тей єшенї польопривреднїки у Коцуре баржей заинтересовани за шатву жита.

– Од 2000. року як самостойно робим у польопривреди нїґда нє було таке вельке интересованє як тераз. Людзе ше боя од суши, а єшеньски култури можу похасновац и єшеньску и жимску влагу и дац лєпши урожай як ярнї култури. Медзитим, жито дава малу акумулацию пенєжу и шеєме го з нужди, же би ше пременєло култури на жеми – гутори Тамаш.

ЄСТ ГНОЮ И ШАЦА

Тераз после дижджох жем мож добре зорац за жито, гоч ше велї опредзелюю за редуковане обрабяне жеми зоз танєрачу, же би ше зменшало трошки. Кед слово о хаснованю минералних гнойох, єст тих цо под жито заорали гной з наздаваньом же нарок будзе добри рок, а єст тих цо жито лєм на яр прикармя зоз Уреу або АН-ом.

Любомир Тамаш

– Маме у Задруґи нашенє жита, ярцу и минерални гної – хтори ше начастейше хаснує – NPK 15:15:15, NPK 16:16:16, хтори коштаю oд 105 до 112 динари и МАP, хтори ше хаснує пред шатву жита, а кошта коло 180-190 динари за килу и то людзом барз драге. Прето велї преполовели, або вируцели минерални гной у предшатвовим пририхтованю жеми, а увидзиме як ше то одражи на урожай. Гної барз драги, гоч тераз маме фини цени польопривредних продуктох, урожаї були мали так же зоз хасном од прешлорочного жита чежко мож покриц трошки новей продукциї. Половка продуковательох жито предали такой после жатви, а половка го зохабели на чуванє. Мали зме вигодни условия, до конца септембра ше нє плацело лаґер, и од тих цо зохабели на лаґеру, половка предали по конєц септембра и вони достали 10 одсто векшу цену. Тераз єст таких цо ище чекаю лєпшу цену, алє мале то количество роби, бо мало зродзело, та людзе примушени брац гной и нашенє на кредит – гутори Тамаш.

На тарґовищу доступни и домашнї и иножемни сорти жита.

– Ми углавним шеєме иножемни сорти, гоч нашо сорти маю лєпши квалитет, иножемни даваю досц векши урожай, та ше опредзелюєме за нїх. Квалитет ше почина патриц, алє при приєму жита проблем роздзелїц жито зоз каждого поля окреме, так же ше пре практични причини опредзелюєме за тоти жита цо даваю векши урожай – гутори Тамаш.

КУКУРИЦА И СОЯ МАЛО ЗРОДЗЕЛИ

Векшина продуковательох у Коцуре мала мали урожай сої и кукурици.

– На сої нїхто нє заробел, урожай ишол од 200 по 700 кили по голту и ту нєт нїякого заробку. При кукурици тиж мали урожай и хто ю мал на своїм полю, даяк ше прецагнул, а хто ма плациц аренду, вон ма утрати. Можебуц на даякей парцели єст векши урожай, алє штреднї урожай нїзки. У коцурским хотаре ґу Вербасу од априла по авґуст було лєм 2 литри дижджу, и тоти хтори маю жем лєм там, тоти барз подло прешли, та аж и тоти цо мали слунечнїк. Продукция слунечнїку на єдним голту коштала коло 105 000 динари, а зоз 1 500 кили по 73 динари резултат нула. Того року ше у польопривреди могло заробиц лєм на услугох, а тот цо шицко плацел, мал утрату.

ЗАШАТИ И ЄШЕНЬСКИ ПИВСКИ ЯРЕЦ

ЗЗ „Клас” орґанизує продукцию єшеньского пивского ярцу за Сладарню Суфле (Soufflet Srbija d.o.o.) з Бачкей Паланки.

Єлена Буила

– Ярец пошати, Сладарня Суфле дала шаце, а гевто друге продукователь сам, або прейґ задруґи финансує. Пивски ярец дава перши пенєж у польопривреди. Того року єшеньски пивски ярец мал лєпшу цену як жито. Такой по одкупу, у першим тижню юлия, виплацовали зме 39 динари, а жито аж тераз ма цену 40 динари. Статкови бул 34 динари, єден час нє сцел го нїхто анї куповац, вец спаднул на 32 динари и аж тераз му цена пошла горе – гутори Тамаш.

ПРОВАДЗИЦ ЧИ НА ЛЇСЦУ ЄСТ ВШИ, АБО ВИРУСИ

Дипломовани инженєр землєдїлства и заградкарства Єлена Буила, фаховец за польопривреду и задлужена за администрацию у ЗЗ „Клас”

гвари же жито найлєпше пошац у оптималним аґротехнїчним термину, а у познєйших терминох количество шаца треба звекшац за 10 одсто.

– Наздаваме ше же дижджи приду после шатви и же зарна ровномирно зиду. За жито важне же би до жими вошло зоз трома лїсцами и же би пришла права жима з нїзкима температурами. Док жито зидзе, кед длуго буду високи температури, можу ше зявиц вши и потим жито зна влапиц вирус, та ше будзе мушиц третирац. Треба обиходзиц парцели, провадзиц чи єст лїсцово вши, вируси и вец през жиму чи нє пришли глодаре. Польопривреда глєда же би ше вше провадзело ситуацию на полю – гутори Єлена Буила.

 У ДВОРЕ ИЩЕ ЄДЕН ДЖОН ДИР

До ЗЗ „Клас” нєдавно сцигнул нови универзални комбайн за жито, ярец, сою, слунечнїк и кукурицу Джон Дир (John Dееrе).

– Маме єден комбайн купени 2015. року хтори як нови,  тераз зме купели Джон Дир, векши як предходни и сучаснєйши. Зоз Джон Диром сом почал робиц ище 2003. року. Комбайн зме купели з  власнима средствами, на кредит на 10 роки. Намагаме ше тримац крочай з часом, комбайн ма GPS навиґацию и GPS контролу, з дому мож провадзиц цо вон роби на полю, повязани є з моїм телефоном, або з лаптопом. Ма високу економичносц у роботи, швидше роби. Требал нам, бо зме нє сциговали шицко поробиц и кооперантом и нам. Зменшує ше число кооперантох, а звекшую ше поверхносци. Дакеди у Коцуре було коло 40 комбайни, а тераз єст 10-15 нови, цо маю векши капацитети и квалитетно робя. Польопривреда глєда инвестициї, муши ше исц лєм напредок.

 

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ