Знємирени зме и нєсиґурни у тим нашим дружтве и живоце, цо видно и по тим же прешлого, 2022. року, гражданє Сербиї попили 7,34 милиони пакованя лїкох за змиренє анксиолитики и антидепресиви, хтори ше находза на Лїстини А и Лїстини А1 Републичного фонду за здравствене осиґуранє. Слово о лїкох хтори ше видаваю на лїкарски рецепт. То податки Републичного фонду за здравствене осиґуранє.
У нашим дружтве, у просеку, нормално ше жиє, алє обачлїве и же на менши повод, лєгко приходзи до прейґмирней реакциї и же насилство у каждодньовим живоце часто присутне. По податкох Заводу за статистику, у Сербиї, у 2020. року було 33 забойства и 109 самозабойства з огньовим оружийом, док у 2021. року з огньовим оружийом було 98 забойства и 19 самозабойства. За 2022. рок нєт шицки податки, алє спрам того цо доступне, числа у благим пороснуцу у одношеню на предходни роки.
З тей нагоди треба повесц же основни, примарни людски чувства то щесце, страх, бесносц, смуток и ґадзенє, даєдни гваря и возбудзенє, хтори ше комбиную, меняю и ускладзую. Як видзиме, у нашим дружтве и у швеце, найбаржей нас загрожує аґресия, о хторей найвецей дознаваме з медийох, попри тим кед чувствуєме и „на своєй скори”.
У тим доживйованю єст одредзени механїзми, правилносци и тенденциї. Медиї можу стимуловац аґресию, так же ше достава краткотирваци и длуготирваци ефекти. Виглєдоваче гваря же краткотирваци ефекти (даскельо годзини лєбо днї) ше толкує з нєсвидомим пририхтованьом лєбо доволованьом думкох и чувствох хтори вязани за аґресию и з ексцитацию лєбо побудзеньом, односно змоцнєньом чувствох хтори можу стимуловац справованє. Треци механїзем то имитация.
Имитация єдна з важних компонентох ученя по моделу, а ученє по моделу єдно з толкованьох за длугорочни ефект медийох на насилство. Далєй, творенє аґенди, схеми швета, односно способа ришованя проблемох, уплївує на длугорочни ефекти. Случує ше же людзе з медийох творя слику же у швеце природно, допущене, аж и потребне буц безобразни, же ше насилно задоволює потреби и нє водзи рахунка о других.
Тиж, у вистох, емисийох, филмох, єст вельо неґативносци, та вец, наприклад, механїзем и алиби же „шицки крадню” тиж може мац длугорочни ефект на справованє. А кед ше дацо нєпреривно указує у медийох, зявює ше десензитизация хтора приводзи до зменшаня чувствительносци на насилство.
З биолоґийного аспекту, патренє насилних змистох може зменшац капацитет, фахово поведзене, дорзолатералного кортекса (скори велького мозґа) за ингибицию, гамованє аґресивного справованя. То часц на чолней часци мозґа, хтора задлужена за такволани вивершни функциї, найзложенши функциї, медзи хторима и контрола.
Кед слово о дзецох, фаховци надпоминаю же би ефекти медийох требало виглєдовац у цалосци окруженя розвою – хто, кельо и чи достаточно подзвигує и воспитує дзеци. Понеже ше воспитанє одноши на цали живот, знаме же окруженє важне и за старших.
Мож буц аґресивни и у одношеню на самого себе. Внєдзелю, 10. септембра, означени Шветови дзень превенциї суицида и з тей нагоди лїкар специялиста психиятриї Лїляна Симич визначела же дестиґматизация менталного охореня важна як крочай у превенциї суицида и же на суицид мож превентивно дїйствовац.
Сучасна психолоґия уклада вельки усиловносци за розуменє цо шицко и цо найбаржей уплївує на одредзене справованє, та и, наприклад, нєсвидоме пририхтованє акцийох.
На одредзени таки теми у християнстве давно обрацена увага и дати совити, бо ше знало же од початних думкох и менших проблемох лєгко можу настац вельки, та и катастрофални пошлїдки и проблеми. Наприклад, у Євангелиї Исус спозорел: „Чули сце, же було поведзене старим. Нє забий! Хто забиє, будзе виновати суду. А я вам гварим: Кажди хтори ше гнїва на брата свойого, будзе виновати суду. Хто пове братови свойому: Будало! Будзе виновати високей ради. А хто му пове: Безбожнїку! Будзе виновати огню пекельному”.