Оливера Валентирович ше после вецей як трох рокох врацела дому зоз Япону дзе була на фаховим усовершованю, односно школованю. Закончела Биолоґийни факултет у Беоґрадзе, точнєйше, молекуларну биолоґию и физиолоґию и пред пейцома роками мушела одлучиц, цо и кадзи далєй.
– Єдна з можлївосцох була остац на факултету и пририхтовац мастер, а друга же бим пошла до Япону. У тей далєкей жеми сом уж була на пракси пред шейсцома роками под час студираня 2017. року. Таку можлївосц сом нашла прейґ интернету и пошла до городу Оказаки блїзко при Наґої, городу хтори ма коло 300 тисячи жительох. Японци плацели шицки трошки хтори сом мала, настава була на анґлийским язику, а фокус бул на теми з обласци епиґенетики, т. є. реґулованє хроматину односно як ше ДНК хаснує у клїтинкох. Но, врацам ше на период после законченого факултету у Беоґрадзе, и мушим припознац же сом нє длуго роздумовала и одлучела ознова пойсц до Япону. Достала сом аж и стипендию Влади Япону – приповеда Оливера Валентирович ище под моцнима упечатками вецейрочного пребуваня у тей жеми.
У ПЛАНУ НЄМЕЦКА
Вона практично лєм предлужела свойо школованє после студийох 2019. року и з помоцу ментора после трох рокох постала мастер на проєкту виучованя функциї протеинох у епиґенетичним реґулованю. Оливера мала можлївосц остац и длужей у Япону и там и докторовац, алє би за тот час мушела порихтац и єдну наукову роботу, и як нам гвари, требало би єй за тото голєм ище два, три роки, та ше заш лєм надумала врациц дому. Прицагую ю биомедицински виглєдованя, та и попри тим же у Сербиї єст вецей науково Институти дзе би могла робиц, єй жаданє єдного дня пойсц до Нємецкей дзе годна и докторовац. Гвари же Япон нє може забуц и з тей держави оддалєней коло 9 000 километри, принєсла лєм красни упечатки и памятки.
– Кед слово о клими, подобна є як и у нас у Сербиї. Жими там досц сухи, а лєта горуци, алє там и велька влажносц воздуху. Чежко було, окреме младшим Японцом, потолковац дзе ше находзи Сербия з хторей приходзим, бо нашу жем мишаю зоз Сирию. Старши людзе заш лєм знали за Югославию. А я мушела звладац початни уровень японского язика же бим ше знаходзела и функционовала у каждодньовим живоце и на улїци, у предавальнї и подобне. Там иншаки менталитет людзох хтори чуваю свою приватносц и колеґа на роботи лєм колеґа и нєт там глїбшей комуникациї и приватного друженя. Гевто цо велька прикмета Японцох то же су барз порихтани помогнуц – предлужує Оливера Валентирович и гвари же кед маце даяки проблем и опитаце ше на улїци гоч кому тото цо вас интересує, Японєц нє лєм же вас упути дзе треба пойсц, алє вас аж и одведзе на тото место же би ше прешвечел же сце пошли там дзе треба и ришели свой проблем – гвари Оливера.
ЯПОНСКИ ЄДЛА КРАШНЄ ВИПАТРАЮ
Наша собешеднїца под час школованя у Япону була змесцена на Институту и гвари же ше швидко звикла на їх поживу як цо то суши хторого єст на каждим месце и нє драги є, а звикла ше, гвари, и на рискашу и алґи хтори там людзе найчастейше хасную у костираню. Киоски зоз поживу вшадзи доокола, та гвари же вшадзи мож дацо купиц и поєсц. Єй ше попачел и „мочи”, а то лакотка з рискашовей муки. Тото цо ище обачела кед слово о костираню то же Японци єдза умеренше як цо ше у нас є, а шицки єдла барз декоровани и о тим ше наисце окреме водзи рахунку, значи же шицко муши буц красне „на око”.
У бешеди о Япону вона наглашує же и безпечносц там на високим уровню и нєт окраданя и крадзи. Наводзи приклад же кед дахто страци мобилни телефон, тот хто го найдзе глєда особу хтора го страцела же би ю нашол и врацел єй телефон. Тото цо Японцом тиж важне то чистота и на перши попатрунок видно же гиґиєна явного простору на високим уровню и нєт анї єден паперик на улїци, або на желєней поверхносци. Гевто цо єй вшелїяк останє у паметаню то же лєм даскельо мешаци як сцигла до тей далєкей жеми, почала пандемия вируса корона. Кед би нє було пандемиї, Валентина гвари же би голєм раз рочнє пришла дому до Шиду и додава же лєценє на авиону тирва од 18 по 20 годзини. Но, пре мири охрани, то ше єй ше нє удало, та вяза зоз родичами и приятелями цали час була прейґ интернету и на месинджеру.
– Пойсц до иножемства и ище ше там фахово усовершовац, то було єдно мойо вельке жаданє, алє и животне искуство, и пре науку, алє и прето же дзе ґод да сце там ше упознава нова култура, стрета з младима людзми з других державох хтори ше там тиж пришли усовершовац. Там ше людзе упознаваю, так настава черанка култури и традициї, так велї дознаваю о нас, тото до чого тримаме, цо любиме як жиєме… Вони о нас, ми о нїх. Вшелїяк же ми помогло и тото же сом ище под час студираня єден мешац була на пракси у Япону и уж теди здобула основни упечатки и о школованю, як и можлївосцох мойого напредованя у науки и обласци за хтору сом заинтересована. Упознала сом и єдну вельку и далєку державу з богату традицию, людзох з хторима сом робела або ше дружела, и цо повесц – душа полна – гвари на концу розгварки Оливера Валентирович.
НАУЧЕЛА ЄСЦ З ПАЛЇЧКАМИ
З приходом до Япону, окрем же ше требало присподобиц на тамтейшу поживу и способ костираня, Оливера ше мушела зочиц з ище єдним проблемом. Познате же ше у Японє є зоз палїчочками, та так мушела и вона.
– Индонежаном, Виєтнамцом и Индийцом то нє бул проблем. Медзитим, мнє з Европи и другим хтори з тих крайох, анї кус нє було лєгко на початку. И як глаши гевта присловка же шицко цо ше муши нє чежко, так и я после дас двох мешацох научела хасновац палїчочки при єдзеню – гвари Оливера.
И ПО РУСКИ СЦЕЛА ЗНАЦ
Оливера нам гвари же у основней школи у Шидзе од пиятей по осму класу факултативно ходзела на годзини руского язика. Єй мац Рускиня Нада Радваньова, та по руски знала, алє го вєдно з пайташками сцела научиц ище лєпше. Язики люби и нє таї же ище як дзивче любела патриц японски рисовани филми, та ше можебуц и прето познєйше у науки опредзелєла за Япон.
ПОТРИМОВКА БАРЗ ВАЖНА
Наша собешеднїца нам виволала и тото же од самого початку у своїм школованю мала вельку потримовку родичох. И кед слово о тим цо будзе студирац, кед одлучела же пойдзе мешац на праксу до Япону, а потим и на дальше школованє после факултету.
– Правда, Япон далєко, алє зме думали же окрем вязи на месинджеру, Оливеру голєм раз до рока увидзиме, же придзе дому на кратши одпочивок. Медзитим, случела ше пандемия вируса корона и то було нєможлїве. Як мацери ми нє було лєгко, алє сом верела же ше шицко на концу добре закончи. Так и було – кратко нам гварела Оливерова мац Нада.
