Руска заєднїца у Републики Сербиї по шеснасти раз орґанизує Централну преславу Националного швета рускей националней меншини у Републики Сербиї. Дахто би можебуц гварел же Швето означене на седемнац заводи, алє пре пандемию, 2021. року з нагоди преслави зреализована видео-програма, цо вшелїяк адекватни способ означованя. Заш лєм, тото цо характеризовало шицки преслави пред тим и после того були людзе хторим огромне жаданє вше було преславиц свой дзень вєдно зоз своїма сонароднїками
Того 2024. року шор пришол на Дюрдьов. Виволаня як и влонї, були вельки. Без огляду на одредзени почежкосци, удало нам ше мац оспособену салу у самим валалє за отримованє Шветочней академиї, цо нам було окреме значне. Людски ресурс у случаю Дюрдьова нїґда нє бул под знаком питаня. Числено масовни секциї Културно-уметнїцкого дружтва „Тарас Шевченко“ буду твориц найвекшу часц Централней програми. Концепция Шветочней академиї нє будзе значно пременєна у одношеню на прешлорочну, алє вшелїяк ґарантуєме квалитетни змист по смаку рускей публики зоз характеристичну „арому“ Дюрдьова и дюрдьовских Руснацох. Слово о єдней заєднїци хтора нашому народу дала вельке число творительох хтори допринєсли културному идентитету Руснацох у Войводини и Сербиї. Писателє як цо то Янко Хромиш, Яша Баков, браца Евґений и Микола М. Кочиш, Яким Олеяр, Микола Сеґеди, Владимир Кочиш, Яким Чапко, Амалия Балоґ-Ґерлах, Мария Рамач-Сеґеди, Ваня Дула, Михаил Рамач, подобово творителє як цо то Юлиян Колєсар, Владимир Дороґхази и Иван Киш, композиторе як цо то Маґдалена Горняк-Лелас и Михал Лїкар, як и велї други хтори ми озда пребача же сом призабул спомнуц їх мено, часц єдней моцней габи знука рускей културней творчосци у предходним чечуцим столїтию. Часц тей творчосци будзе представена и у рамикох културно-уметнїцкей програми нашого Швета.
Похребцина скоро шицких потерашнїх виданьох Централней преслави без сумнїву була наша Национални оркестер хтори през тоти роки нє лєм же чува музичну традицию нашей заєднїци, алє ю на рижни иновативни способи интерпретує и представя зацикавеней публики. Од прешлорочного Швета у Коцуре и Вербаше оркестру предводзи наш искусни музичар, композитор и аранжер Мирослав Пап хтори зоз своїм иновативним приступом дал нови импулс музичней компоненти наших преславох. З тей нагоди жадам визначиц и виражиц окремне подзекованє и членїци Националного оркестра Олесї Балач хтора як членїца Орґанизацийного одбору уж други рок за шором успишно окончує координацийни роботи вязани за музичну часц.
Провадзаци програми у рамикох Централней преслави вше були окреме важни и окреме популарни при нащивительох. Попри традицийного богослуженя у парохиялней церкви Рождества Пресвятей Богородици и тиж традицийного етно-стола у парохиялней сали на хторим будзе представене тото найлєпше цо руска кухня ма, того року зме принєсли одлуку виставу у рамикох Националного швета реализовац на кус иншаки способ. За розлику од предходних преславох дзе отримани наисце удатни вистави руских подобових уметнїкох з рижних наших местох, того року одлучене же бизме представели резултати длугорочних намаганьох Дюрдьовчанох же би зачували свой културни скарб през музейну збирку „Руска одлога“. Ту треба спомнуц и улогу Заводу за културу войводянских Руснацох у потримовки таким намаганьом кед пред вецей як децению обявел каталоґ „Рускей одлоги“, хтори допринєсол єй конєчним ушорйованю. Окремну подзековносц сцем виражиц авторки вистави Любици Отич хтора зоз своїм фаховим знаньом дала єден високи уровень концепту вистави, як и о. Михаилови Холошняйови хтори уж роками чува „Одлогу“ и хтори нам уступел виложени предмети, медзи хторима ше находза и нашо найстарши богослужебни кнїжки, хтори як окремни ексклузивитет буду виложени у дюрдьовскей церкви.
У орґанизациї тогорочного Швета бул нам окремни задаток шириц його дух у мешацох хтори му предходзели. Прето Завод дюрдьовскей месней Библиотеки подаровал значне число кнїжкох по руски хтори буду на хасен шицких його жительох и хтори поможу же би ше найвисши досяги нашей култури преношели ґенерацийом цо приходза. Дух Националного швета ше одражує и у ентузиязму шицких нас хтори зме уключени до його орґанизациї. Одражує ше и у дзеки шицких цо приду нащивиц програми хтори орґанизуєме и на тот способ вєдно з шицкима присутнима, през любов ґу рускей култури и друженє, буду афирмовац свой руски идентитет. Же бизме и надалєй обстали на тих просторох, дух Националного швета муши жиц през цали рок.