И за очи и за душу прави рай (II)

автор С. Фейса
278 Опатрене

З Ганчу и Владом Сакачовима предлужуєме розгварку о путованю по Портуґалиї, точнєйше о Фатими дзе жиє їх старши син Иґор. Були при ньому пред штирома мешацами, остали длужей, и скоро кажди дзень обиходзели варош, церкви и каплїчки у святилїщу хторе єдно з найнащивенших у швеце

Кед Иґорови Сакачовому америцка фирма у хторей є роками заняти понукла даскельо держави у хторих може жиц и робиц, вон одлучел же то будзе Портуґалия. Єден час жил у Ерицериї, а вец нашол хижу у Фатими, купел и ушорел ю по своєй дзеки, и там жиє зоз свою пару.

До свойого дому поволал своїх родичох Ганчу и Владимира з Нового Саду, та штири тижнї у октобре прешлого року Сакачово були у Портуґалиї.

– Нє знам чи сом ше зрадовал кед нам син гварел же нам карти обезпечени, лєм пре єдну ствар – пре авион. Нє могол сом вериц же шеднєм до ньго, бо мам якиш нєпреповедзени страх, а сина бим сцел видзиц. Нє верел сом себе же на концу сцишнєм зуби и пребродзим шицко цо ме знашло. Сцигли зме з Ганчу, добре попутовали, Иґор и його пара нас дочекали и ту почина наша турнея по Фатими, Лисабону и других местох у Портуґалиї – гвари Владо полни з упечатками, одушевени з людзми, алє и нєзвичайну архитектуру.

Святилїще у Фатими єдно з найнащивенших на швеце

ДЗЕЦИ ШВЕДКОВЕ

Ганча од сина давно дознала же у Фатими єдно з найвекших святилїщох, справени велї церкви и базилики, хтори рочнє нащивя на стотки тисячи туристи з цалого швета.

– Вери ше же ше пред вецей як сто роками, 1917. року Мария, Мац Божа указала троїм дзецом, пастиром Луциї, Францискови и Яцинти. Тото указанє ше нє случело лєм раз, алє аж шейсц раз, а пред тим рок 1916. тим истим дзецом ше указали ангели. На тим месце дзе ше указала Мария (Cova da Iria), вибудоване святилїще, перше справена каплїчка хтору поставели людзе у тим месце и преширели вистку о нєзвичайней подїї у їх краю. Над каплїчку змесцена и базилика Мариї Фатимскей, найпознатшей у тим святилїщу. Церква будована 25 роки, од 1928. по 1953. рок, кед є и пошвецена и наисце є красна и нєзвичайна, у нєй змесцени орґулї хтори маю вецей як 12.000 циви. У тей базилики поховани и Франциско, Яцинта и Луция. Брат и шестра умарли лєм даскельо роки после указаня, и Луция,  їх шестринїца, дожила глїбоку старосц, аж 98 роки. Гваря же ище док жила записала тайни хтори єй Мац Божа зверела – толкує Ганча, а Владо ше здогаднул же на месце дзе ше указала поставени мраморни слуп, памятнїк Мацери Божей, а у єй коруни убудована кулька хтора потрафела папу Йована Павла II, кед на ньго пробовани атентат 1981. року. Сам папа дал най ше то пороби, и верел же му Мария Фатимска виратовала живот – приповеда Владо тото цо чул.

Барз важне зданиє у Фатими то церква Святого Тройства хтора нєдалєко од базилики, а вибудована є у модерним стилу. Вона ма барз вельо места за паломнїкох, може прияц и до 10.000 вирних, а на скоро дзевец тисячи местох мож шедзиц. Фундаментни камень даровал папа Йован Павле II, а слово о часци з гробнїци св. Петра хтора ше находзи попoд базилику св. Петра у Риме.

ВЕЛЬКА ПОБОЖНОСЦ

– Обишли зме наисце велї святи места. Були зме и у Лурду и у Медюґорю, вельо зме путовали, алє зме нїґда нє видзели телїх вирних на єдним месце, и таку побожносц як ту у Фатими, та анї таку вельку церкву под хтору тиж справени, мож повесц, каплїчки, (Исусово шерцо, Марийова каплїчка, велька споведальнїца…). На єдним месце почина Служба, на другим ше закончує, на трецим заш модля пацерки. Там и младе и старе, фамелиї з дзецми у кочику. Кед красна хвиля служби Божо ше вонка служело, а ми кед пошли, 13. октобра було означованє рочнїци од того дня кед ше ангел дзецом указал, и то було барз вельке. Вечар служени служби зоз швичками, була процесия, ношена скулптура Мацери Божей, и мило ми же зме на тим присуствовали. Иґор гвари же тераз будземе мушиц до ньго часто приходзиц, бо тото святилїще о хторим приповедаме, лєм на 10 минути од його хижи – гвари Ганча.

Сакачово були и у Лисабону хтори од Фатими оддалєни коло 130 километри. Гваря же и Лисабон прекрасни, ма богату културу, интересантну архитектуру, вшадзи доокола мозаїки, а Портуґалци ше цеша и зою свою кухню, а окреме з вином. Лисабон главни варош хтори ма найвецей слунечни днї у року, вецей аж и од Атини. А наш собешеднїк одушевени з мостом.

– Лисабон достал єдну атракцию кед 1998. року отворени мост Васко де Ґама хтори вєдно зоз своїма виядуктами, найдлугши мост у Европи, ма 12, 3 километри. Мост ма 6 транспортни траки, и наисце є нєвироятни – гвари Владо.

Владо и Ганча зоз сином Иґором

А од Лисабону, и од Фатими хтора сивернєйше, за кратки час мож буц на побрежю Атланского океана и уживац у природи. Од Иґора родичи дознали же пре найвекши габи, найпознатши сурфере з цалого швета праве там приходза.

– Мешац прешол раз два. Мали зме красну хвилю, лєм пар днї падал диждж, а през тидзень кажде кончел свойо. За викенд зме вєдно варели и полудньовали.

А по полудзенку ми двойо ше часто пошли прешейтац. Вшадзи коло нас прекрасна природа, красне квеце, на древох помаранчата и лимуни, нє горуцо, нє жимно, а обидвоїм найважнєйше же душа на мире – гваря на концу Ганча и Владо Сакачово.

Конєц

За полудзенком у Иґоровим доме

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ