Язик найважнєйша компонента националного идентитету

автор О. Планчак Сакач
230 Опатрене

Каждого року 21. фебруара означує ше Медзинародни дзень мацеринского язика, а у швеце иснує вецей як седем тисячи язики, з тим же ше кажди два тижнї єден з нїх загаши. Чи зме дакеди подумали же треба буц подзековни нашим предком же нам зачували и пренєсли нашу мацеринску бешеду.

Мацерински язик то таке як воздух цо удихуєме, цо упиваме з лєгкосцу, учиме з любову од мацери и оца ище над колїску. То язик на котрим научиме перши похвали и опомнуца, язик на котрим научиме перши слова и дознаме хто то ми, Руснаци.

Мацерински язик єдини чию ґраматику научиме без нормативних правилох, бо конюґациї и деклинациї научиме познєйше  у школи. На мацеринскей бешеди нам нє хибя слова, то язик на котри нє прекладаме гевто цо сцеме повесц. Велї думаю же ше на мацеринскей бешеди найкрасше шпива, же є наймилозвучнєйша, а на нєй ше дума и вигваря и остатнї слова.

У нєшкайшим ґлобализованим швеце часто ше бешедує о билинґвизму, о схопносци бешедовац на двох язикох єднак квалитетно. Вецейязичносц постала циль у велїх европских, та и шветових културох. Науковци доказали же ше мелодия мацеринского язика обачує у композицийох даєдних композиторох, а тиж так же дзеци ище у мацериней утроби препознаваю єй глас и бешеду.

Мацеринска бешеда тота хтора научена у вчасним дзецинстве од родичох зоз котрима маме найприснєйши контакт, найлєпше владаме з тим язиком, найлєпше го знаме и найчастейше хаснуєме, язик зоз хторим ше идентификуєме.

Доказане же за ученє каждого странского язика потребне добре знанє мацеринского, бо ше на тоту основу надовязує знанє шицких других язикох. Дзеци без велького напруженя у вчасним дзецинстве можу научиц и до седем язики, а буду их добре бешедовац кед кажди язик буду бешедовац з другу особу.

Язик средство комуникациї и як таки є найважнєйша компонента националного идентитету, як и идентитету єдней култури. На индивидуалним плану можеме заключиц же кажди чловек у найвекшей мири одредзени з язиком котри хаснує. Язик ма вельку моц, вон превозиходзи гранїци єдней нациї, держави або култури, а источашнє чува идентитет, шицок є зоз идентитету, вон його штредзиско, идентитет у идентитету. А, язик нєсебични, вон дошлєбодзує людзом мац и два мацерински язики, и тоти особи од самого початку билинґвални.

Прето Медзинародни дзень мацеринского язика здогаднїк же чуванє идентитета барз важне, бо нам оможлївює розумиц других, розличних од нас, злучує нас зоз розличним. И лєм на таки способ, зоз своїм вибудованим идентитетом, ми можеме буц космополити, бо космополитизем звонка того нє иснує.

ruske.redaktorka@gmail.com

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ