Kрачаме по шлїдох велїканох

автор б. хома цветкович 27. новембер 2020

Пейдзешат роки иснованя, хтору Дружтво за руски язик, литературу и културу означує, нє мала рочнїца. Требало витирвац, прежиц рижни пременки у дружтве и на концу – отримац ше. Алє кед ше почина озбильно, и з вельку дзеку и ентузиязмом людзох хтори були актере його снованя, а вец ше роботу з таким предлужує з рока на рок, цалком лоґичне же таке дружтво дожиє и свою пияту децению.

Од самого початку, 4. децембра 1970. року одкеди є основане, члени його Редакциї були людзе, науково потенцияли хтори систематично обєктивно и компетентно провадзели розвой и конституованє руского язика, литературу и єй место, єй природу и одношеня спрам теди, югославянских, и други славянских литературох, алє и литератури вообще, як и фолклор и културу рускей народносци. Робота Дружтва далєй ше одвивала у активох, комисийох и секцийох и була поставена на нови, ясни основи и зоз викристализовану програму роботи. Уж у перших штирох рокох члени УО того Дружтва були унапрямени на утвердзованє формох активносци, плану видаваня капиталних дїлох. Шицко тото посцигнуте дзекуюци активносцом тедишнїх 40 членох цо робели у комисийох и секцийох Дружтва. Була Линґвистична секция у чиїх рамикох робела Комисия за словнїк и Комисия за правопис, Секция за литературу, Секция за виучованє и пестованє руского язика, Секция лекторох и прекладательох, Секция за науково-виглєдовацку дїялносц и Секция за зазберованє и виучованє народного скарбу материялней и духовней култури. Кажда секция мала свойо виплановани задатки и проєкти хтори мушела сполнїц, алє праве дзекуюци тому ми достали множество словнїкох, публикацийох, библиоґрафиї… Спомнєм лєм даєдни꞉ проєкт виробку двоязичного Сербскогорватско-руского словнїка, проєкт Виробку лексиколоґийней картотеки руского язика, проєкт Ретроспективней библиоґрафиї Руснацох у Югославиї, проєкт Ономастично-лексикоґрафских виглєдованьох. У рамикох Секциї за литературу Дружтво окреме давало потримовку и фахову помоц младежским литературним секцийом по наших местох и спонукане младежи же би ше приявйовала на конкурс за тедишнї популарни Митинґ поезиї.

Окрем того, Дружтво сотрудзовало зоз Войводянским музейом, Дружтвом историчарох, Лекторатом/Катедру за руски язик и литературу и зоз Педаґоґийним институтом САП Войводини з хторим вєдно ришовали проблеми у образованю и виховйованю руских дзецох, анализовало ше учебнїки з язика и литератури, провадзело усне и писмене висловйованє школярох и давало помоц фаховим активом за руски язик у школох.

Секция лекторох и прекладательох найвецей робела на терминолоґийним ускладзованю язика средствох информованя и розришовала шицки други проблеми зоз линґвистики. Публикация Наша писня IV то публикация на хторей робела Секция за зазберованє и обробок скарбу материялней и духовней култури, помагала и школом при видаваню Каталоґох виставох и зазберовала предмети материялней и духовней култури. У рамикох Дружтва почало ше видавац и гласнїк Творчосц, од 1975. року, хтори познєше пременовани до часопису Studia Ruthenica. По нєшка вишли 13 числа Творчосци и 25 часопису Рутеники.

Зоз снованьом Дружтва за руски язик и литературу у тедишнїм чаше були створени перши прикладнєйши роботни условия малому числу фаховцох, прето же дїялносц була финансована з боку ширшей дружтвеней заєднїци, писал у статї о дзешецрочнїци Дружтва Дюра Варґа.

Перши предсидатель Дружтва и Инициятивного одбору за снованє, вєдно зоз Руску редакцию Завода за видаванє учебнїкох, НВП „Руске слово” и Руску редакцию Радио Нового Саду, бул Микола М. Кочиш.

На його чесц, каждого року початком децембра Дружтво ма манифестацию „Днї Миколи Кочиша”, бо вон наисце найвецей допринєсол науковому обробку руского язика, цо було и найзначнєйше, понеже теди хибели ище вельо учебнїки по руски. А знаме же вельке доприношенє то його Правопис руского язика и Правописни словнїк з 1971. року, єдного и єдиного од теди та по нєшка.

О активносцох и заслугох Дружтва за руски язик, литературу и културу у нашей рускей заєднїци могло би писац на вельо вецей бокох як цо написане на тих даскелїх. Воно було вше на високим уровню нє лєм у рускей заєднїци, алє и у Покраїни и ширше, у ровнї зоз найвисшима институциями. За свойо позарядово резултати у науковим обробку и розвою руского литературного язика, 1980. року Дружтво од КПЗ Войводини достало високу награду „Искри култури”.

През пейц децениї меняли ше його предсидателє, уключовали ше до ньго нови младши и старши особи хтори сцели у даєдней обласци дацо допринєсц у своєй заєднїци. Прето нєшка воно ма аж 1 266 членох꞉ професорох, писательох, учительох, линґвистох, публицистох, уметнїкох, науковцох зоз нашей жеми и швета. И векшина з нїх на свой способ сотрудзує з Дружтвом, члени су секцийох, хтори, таки яки були теди, и нєшка исную. Лєм ше пременєли члени. Дзепоєдни давни ище вше ту, а велїх уж заменєли нови, младши людзе полни нових сознаньох прейґ сучасней технїки, жадни виглєдованьох, гоч прешлосци, гоч будучносци. Верим же ґенерациї хтори дочекали тоту вельку рочнїцу Дружтва маю цо зохабиц младшим ґенерацийом, бо знали як то керчиц драгу у шицких сферох нашого явного живота… Ми тераз уж ходзиме по виґаженей дражки. Та так, як цо ми уж вельо нашлїдзели од гевтих творительох пред нами, и на нас ше стої, можебуц и вецей, зохабиц драгоцини скарб тим цо приду после нас. А найважнєйше, нє допущиц же би Дружтво було инше, окрем того цо вше и було – орґанизация хтора, єдноставно поведзено, була вше на хасен и добро рускому народу у шицких обласцох хтори були значни за Руснацох. Та най так и останє.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово.

(Опатрене 114 раз, нєшка 1)