Моцни и длуготирваци дижджи зменшаю род овоци у Сербиї за котри ше, на початку рока, обчековало же будзе добри. По словох фаховцох, нє памета ше же би остатнї даскельо децениї спадло тельо дижджу як тей яри, котри виволал вельо того нєпредвидзеного.
Гоч проґнози були же тот рок годзен буц єден з найроднєйших у остатнєй децениї, дижджи мали вельки уплїв на овоц у тих крайох. Яки пошлїдки на яблукох, кайсох, шлївкох и грушкох у єдним коцурским овоцнїку охабела хвиля у предходним периодзе, гварел нам Владо Дадо Фекете з Коцура, котри ше з овоцарством занїма уж петнац роки.
– У маю, мож повесц, же була катастрофална хвиля. Було жимно, падали дижджи и то найвецей проблеми направело яблуком. Требало их барз вельо пирскац, аж до три таз тижньово – почина приповедку наш коцурски овоцар и предлужує – алє я тельо нє пирскал, пирскал сом раз тижньово, так же ми ше яблука заражели зоз вeнтурию, односно ґараву храставосцу и пегавосцу плодох. Так же, затераз, яблука ше барз подло указали того року.
Бешедовал Фекете и зоз фаховцами, алє и їх становиско же тот май окреме бул чежки за яблука, и хвиля просто була така же вимагала же би ше и до три раз тижньово окончовало третмани и пирскало.
– Консултовали зме ше и ми, овоцаре по валалє, же цо и як робиц. Од єдного овоцара сом чул же ишол предполадньом пирскац яблука, на поладнє спаднул диждж, и пополадню ознова ишол пирскац, так же два раз на дзень окончовал третман на овоци. А я то нє робел так, и гоч сом куповал тоти драгши препарати, нє помогло нїч – щиро толкує Дадо – мушело ше два раз, три раз до тижня пирскац, бо тераз така ситуация же ше яблука пирска пред дижджом, а нєобходне такой ознова и после дижджу. Так того року було… Прешлого року нє була така ситуация, нє була така хвиля, та ше вельо менєй пирскало и було добре. Алє того року ше вецей мушело защицовац, а очиглядне же требало ище вецей.
НЄ БУДЗЕ ВЕЛЬО, А НЄ БУДУ АНЇ ТУНЇ
По його думаню, найвецей яблука пойдзе до палєнки. Будзе дацо и за предай, алє, як гвари, то нє будзе вельо.
– Аж було и проблем кед квитли Делишеси, теди наисце була и жимна хвиля, та ше пре таку хвилю нє найлєпше оплодзели, бо нє було пчоли. Углавним, думам же яблука буду мац добру цену, буду драги, понеже ше вельо потрошело хемиї за пирсканє. А вше так приповедаю же буду тунї яблука, же нєт вивозу до Русиї, а яблука, ниа, нїґда драгши нє були. Тераз яблука до палєнки иду по 30 динари, и то мушиш чекац. Я иншак звичайно у априлу, маю купим тону яблука, та ище раз випечем палєнку бо ше мою попреда, а того року сом нє робел таке. У Коцуре ше предава палєнку по 400-450 динари, а и то би було мало кед плациш яблука 30 динари, та сом одустал. Будзе з моїх, та лєм з моїх яблукох будзем печиц палєнки того року – гвари наш собешеднїк.
Гоч тота хвиля принєсла проблеми яблуком и неґативно вплївовала на їх роснуце, даєдней овоци нє завадзала. По Фекетових словох, кайси, алє и грушки, цалком крашнє випатраю.
– Кайси ше барз добре удали тей сезони. Того року бул лєм єдну ноц прижемни мраз, так же кайси будзе вельо. Конари ше уж зогинаю и ламу, алє пре жимну хвилю дакус познєйше дозрею. Бул сом вчера патриц, ище су желєни, а даґдзе концом юния уж би их могло почац оберац. Дакус, дас тидзень, оберанє будзе пожнїц пре жимну хвилю, увидзиме… Важне же зродзели, понеже пред тим два роки нє було скоро нїч бо мрази було и по даскельо днї – гутори Фекете.
Кайси планує предавац на пияцу, а тото цо одпаднє, гвари наш собешеднїк, пойдзе до палєнки.
– Углавним людзе приходза до мнє дому на кайси, а ходзим и на пияц, та их нє проблем попредац. Кед слово о цени, думам же спочатку будзе голєм по 150 динари за килу. Прешли два роки нє було кайси, гоч, як паметам, велї их нє мали анї 2020. року, а мнє и теди добре зродзели. Теди требало лєм єдну ноц топиц, а я праве то и зробел, та сом добре прешол – гвари з ошмихом – а 2021. и 2022. требало и по пейц раз, шейсц раз топиц, а нє мал сом анї тельо огриви порихтаней за топенє. Ниа, того року нє требало топиц анї раз, так же то кажди рок иншаки… Того року, поведзме, бул моцнєйши мраз у валалє, як звонка валалу. Ту людзе у сушедстве маю кайси у дворе, и у дворе им змарзли, а на полю нє бул моцни. Так же з мразом ше то нїґда нє зна дзе яки будзе.
ГРУШКИ И ШЛЇВКИ ШЕ ЗАТЕРАЗ ТРИМАЮ
Кед слово о грушкох, по Дадовим упечатку, тиж ше удали того року. Пирскал их як и яблука, и гоч вони вимагаю менєй пирсканя од яблукох, у його овоцнїку достали исти третман.
– Затераз барз добре випатраю, анї нє жовкнє лїсце, дал сом им два раз и желєза, так же лїсце красне, здраве. Плоди тиж красни затераз, лєм най нє придзе даяки каменєц, а озда нє, и будзе шицко добре – бешедує наш Коцурец и предлужує – грушки доходза якош концом юлия, и у авґусту, бо мам вецей сорти. Прешлого року за грушки було барз нєвигодне бо змарзли, у априлу их тот остатнї мраз цо бул барз очкодовал. Тиж, мам и якушик познєйши сорту котра доходзи у септембру, та тераз лєм мушиме чекац и наздавац ше же шицко будзе у шоре.
Шлївки у Фекетовим овоцнїку тиж затераз добре випатраю. Пирскал их три раз, тото цо требало док були у квитку, процив монилиї, то було главне, а як гвари, достали дакус третману и кед пирскал яблука, так же су добри и наздава ше же будзе добри род.
– Мам Стенлейки, шлївки цо найвецей иду за маджун и вони доходза коло нашого Кирбаю, концом авґуста. Мам дакус и чачанских, вони доходза скорей, алє ше их менєй бере за маджун. Углавним, думам же хто шлївком дал тото цо им було потребне и окончел третман теди кед требало, нє мал проблеми з нїма.
МУШЕЛО ШЕ ВЕЛЬО ПИРСКАЦ
Дадо гвари же єст даяки овоцнїки коло валала у котрих древка анї раз нє пирскани, и у нїх катастрофални стан кед слово о хоротох. У таких овоцнїкох найвироятнєйше же нє будзе нїч, понеже и плоди опадую, єст хробаки, лїсца нїяки, уши громаду…
– Уши того року тиж були проблем, бо пре тоти дижджи вельо робели. Вельо требало пирскац процив ушох, третирац и яблука и шлївки. Бешедовал сом и зоз людзми котри у овоцарстве, та єден гварел же кажди дзень ходзел пирскац яблука, и нє могол вериц же тельо муши бегац пирскац. Окреме тоти цо маю векши поверхносци, плантажи, мушели запровадзовац третмани процив тих чкодлївцох.
Тераз ше треба лєм наздавац же надалєй будзе цепло, и же хвиля будзе така яка би и требала буц у тим периодзе. Най шицка овоц, а окреме кайси, можу крашнє дозревац.
– Найлєгчейше древка посадзиц, то найменши проблем, алє их треба пестовац док нє почню родзиц, чувац их же би их нє повитарговали… А нє досц же ше бориш з пирсканьом, зоз хвилю и дижджами, на концу ше мушиш бориц и з крадошами. Бо кед добра цена овоци, такой приду краднуц – заключує наш собешеднїк – будзе заробку, нє гварим же нє будзе, алє могло буц и лєпше, мож и вецей. Плани таки же мерковац и допатрац овоц предлужим и далєй, а на єшень, док ше подцагнє смужку и огляднє на сезону, увидзиме же цо и як прешло и цо и як було – гварел на концу Владо Дадо Фекете зоз Коцура.