Капка по капку живот одцека

автор В. Паплацко
318 Опатрене

У чаше кед нас жимни витор и шнїг уженю до цеплих хижох и наженю же бизме дацо читали лєбо писали, ми, старши ґенерациї, углавним сумируєме цо зме зробели у року хтори помали остава за нами. Кед помали заґажиме до децембра, вец звичайно, нє обовязно, треба подцагнуц смужку и сумировац резултати за рок цо помали преходзи. Треба визначиц тото цо зме зробели, алє и призначиц тото цо остало за наиходзаци период. И док тото робиме, часто себе поставяме питанє чи зме мало, чи вельо зробели. Найчастейши одвит на тото питанє же зробене кельо зробене, а кельо нам ище остало, анї сами нє знаме. То присутне окреме тераз после корони, хтора у прешлих двох рокох руйновала шицки нашо плани и чули зме найчастейше – дай лєм даяк тото чудо прежиц, та вец увидзиме як будземе далєй зоз гевтима хтори тиж зоз нами прежию пандемию. А велї зоз наших шорох ю нє прежили, до чого ше можеце прешвечиц кед нащивице наш сайт Союзу Руснацох Українцох Сербиї.

Слово о нашим здруженю гражданох Союзу Руснацох Українцох Сербиї, хтори праве у пандемиї наполнєл 30 роки иснованя и успишней роботи кед слово о Руснацох и Українцох у Сербиї. После 90-их рокох прешлого вику, кед зме знова остали подзелєни як и бувша Югославия, у хторей зме зоз нашима предками жили вецей як седемдзешат роки, а вецей як 270 роки на тих просторох у Панонскей ровнїни, дзе нашо предки зоз Карпатох пришли под час владаня царици Мариї Терезиї у Австро-Угорскей.

Яку тота часц народу кед ше приселєла до долнїх крайох мала судьбу, як и царство у хторим жила? Препадали царства, а зоз їх препасцу и народ хтори пришол зоз Карпатох оставал у новонастатих державох, лєбо найчастейше глєдал нови териториї за свой нови живот, а то найчастейше були: ЗАД, Канада, жеми Южней Америки, алє и Австралия и Нови Зеланд. Там ше вони у двох-трох ґенерацийох успишно асимиловали з тамтейшима народами. Правда, у тих жемох и нєшка жию їх нашлїднїки, алє тераз нє як Руснаци, алє як їх потомки, хтори найчастейше вецей национално нє свидоми як цо були їх предки.

Тельо о гевтих цо пошли, а цо ше случело з нами хтори зме остали на териториї штреднєй Европи и прежили шицко цо ше ту случовало у 19, 20. и на початку 21. вика. Були то хороти – куґа, тифус, войни – Перша и Друга шветова и война 90-их рокох на просторох бувшей Югославиї и на Балкану. И як зме прешли? Одвит би бул – як боси по церню. Вше худоба плаци рахунок зоз своїма главами, та так було и у прешлим вику. Число нас, меншинох, ше зменшовало кед слово о жительстве.  Того року бул Попис, можеме обчековац же його резултати буду подобни як и резултати зоз прешлого Попису, а то значи же число меншинских народох, та и Руснацох и Українцох будзе менше.

Початок того року бул после двох рокох пандемиї як кед ше чловек знова учи ходзиц. Дакус зме ше зрадовали же прешло єдно зло, а воно пришло друге. У фебруару почала война у України зоз нападом Русиї на тоту суверену жем на востоку Европи. Док тото пишем, война ище вше тирва. Кельо єст жертви и на єдним и на другим боку, нїхто точно нє зна. Зна ше же число потераз сцекнутих зоз України коло 10 милиони, а то углавним жени зоз дзецми. Кельо ше зоз нїх враци назад док ше закончи война, увидзиме.  А хто сцека од доброго? Сцека ше лєм од зла хторе кружи над восточну Европу.

Алє история ше на просторох України повторює. Треба ше здогаднуц часох зоз 1939. року кед вецей як сто члени Театру „Нова сцена” зоз Хусту зоз своїм руководительом Юрийом Шереґийом и предсидательом Карпатскей України о. Авґустином Волошином сцекли прейґ Румуниї и застановели ше на гранїци Кральовини Югославиї, а вец их до своїх домох прияли Руснаци у Руским Керестуре, Шидзе и других местох. Приповедка иста як и тераз, лєм теди бул други аґресор.

По початку терашнєй войни, Союз ше анґажовал на збераню помоци загроженим и у догварки зоз Амбасаду України у Сербиї послата вецей раз помоц загроженим у України. Велї члени Союзу ше уключели до ратованя своїх дзецох и родзинох хтори жили у України после свойого школованя на хторе их послал Союз Руснацох Українцох Сербиї/Югославиї. Союз ше анґажовал и коло ратованя приятельох зоз України од хторих ше даєдни нєшка находза у Сербиї, а даєдни предлужели драгу до жемох Европскей униї, ЗАД и Канади. Союз мал контакти и зоз Комесариятом за вибеженцох Сербиї, прейґ хторого оможлївене змесценє и пребуванє вибеженцом зоз України у Враню о державним трошку, як помоц держави Сербиї гражданом України. Пре войну и новонастату ситуацию у нас велї плани роботи Союзу спадли до води.

Заш лєм посилали зме ансамбли на фестивли фолклору до иножемства – на 40. Фестивал „Лемковска ватра” у Ждинї у Польскей путовали аматере КУД „Тарас Шевченко” зоз Дюрдьова и УКПД „Калина” зоз Индїї. На фествалу у Свиднїку у Словацкей госц бул Петро Закамарок, шпивач зоз Индїї. На 48. Фестивалу „Маковицка струна” у Бардейове госц бул шпивач Михайло Будински зоз Коцура.

Найважнєйше цо зробел у тим року Союз Руснацох Українцох Сербиї то же бул домашнї 7. Конґресу СФУЛО (Шветова Федерация Українских Лемковских Орґанизацийох) у Новим Садзе, на хторим вибрани нови предсидатель тей орґанизациї Марко Говански зоз ЗАД, а за єдного з трох подпредсидательох орґанизациї вибрани Боґдан Виславски, предсидатель Союзу Руснацох Українцох Сербиї. За орґанизацию 7. Конґресу СФУЛО Союз достал похвали од шицких учашнїкох Конґресу зоз шицких жемох, а и од самого предсидателя.

Становиска висловени у тим тексту виключно авторово и нє вше одражую ушорйовацку политику новинох „Руске слово”.

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ