Кажда ґенерация може допринєсц своєй заєднїци

автор Л. Василєвич
921 Опатрене

Право на партипацию єдно зоз основних принципох Конвенциї Зєдинєних нацийох о правох дзецка. Партипация дзецка доприноши його особному розвою, розвою самодовирия, дружтвених схопносцох и почитованя других.

Покраїнски защитнїк гражданох – омбудсман, орґанизовал першу роботну схадзку и семинар о дзецинских правох за членох Дзецинского совиту, хтори бул отримани од 18. по 20. септембер у Конґресним центру „Цептор” на Андревлю, а медзи членами були Михайло Ковач зоз Нового Саду, Катарина Недич зоз Коцура и Максим Катона зоз Руского Керестура. О участвованю у роботи того цела бешедовали зме зоз Михайлом Ковачом

Покраїнски омбудсман формовал Дзецински совит у хторим члени возросту од 13 до 18 роки. Пре стимулованє за активнєйше, директнєйше, векше и смислове уключованє дзецох до витворйованя и защити правох дзецох, приношенє одлукох и дружтвени живот, Покраїнски защитнїк принєсол одлуку о формованю Дзецинского совиту як стаємного роботного цела тей институциї.

Михайло Ковач, школяр трецого року природно-математичного напряму Ґимназиї „Йован Йованович Змай” у Новим Садзе. Як спомина, ище у осмей класи основней школи ше заинтересовал за теми хтори вязани за дзецински права и на хтори способи их мож меняц. Прето ше приявел за члена Городского школярского парламенту, дзе достал визначну титулу представнїка того парламенту.

– Кед сом чул же Покраїнски омбудсман сце формовац Дзецински совит, видзел сом нагоду же бим баржей напредовал и усовершел свойо знанє о дзецинских правох. Написал сом прияву, послал сом и обчековал позитивни одвит, хтори ми ше и витворел – гвари Михайло.

Члени Дзецинского совиту, маю можлївосц информовац и обвисцовац Омбудсмана о потупйованю дзецинских правох, давац думаня, совити и предкладаня за унапредзованє правох, алє и участвовац у орґанизованю едукативних активносцох и у реализациї виглєдованьох о стану дзецинских правох.

У роботнї участвовал и Максим Катона з Руского Керестура (перши з лївого боку)

ДЗЕЛЄНЄ РОБОТИ, АЛЄ ИСТИ ЦИЛЬ

– До тимох зме подзелєни по афинитетох. Кажде з нас виберал у чим сце участвовац и цо сце робиц. Нїкому то нє обовязка, шицки ту робиме прето же то любиме – толкує Михайло.

Конститутивна схадзка Совиту отримана онлайн, а перша роботна схадзка на Андревлю. На нєй орґанизовани рижни преподаваня, роботнї, дебати и друге.

– Мали зме схадзку, хтора була онлайн, а потим зме мали ище єдно стретнуце хторе було на Андревлю, дзе зме медзи собу могли одредзиц нашо визиї и мисиї, а окрем того зме направели и нашо тими хтори ше буду бориц за рижни теми. У тим конґресним центру зме дефиновали нашо роботи, а то була нагода и же бизме ше лєпше упознали, дружели и дзелєли свойо думаня и жаданя – спомина Михайло.

У Дзецинским совиту, окрем Михайла, члени и Катарина Недич и Максим Катона, а у цалим тиму их єст 15-ецеро. Кажде з нїх вибрал иншаки задаток, а шицки ше боря за исти циль. Катарина вибрала тему „Насилство у школох”, док Максим и Михайло вибрали тему о функционалносцох школских парламентох.

– Под час нашого пребуваня на Андревлю, мали зме вельо роботнї, алє я би любел видвоїц роботню/преподаваня о дзецинских и людских правох, алє и роботню дзе зме оформели наш мотив, лоґо и визию. Зоз нами найвецей роби тим Покраїнскей омбудсманки, як и сама омбудсманка доц. др Драґана Чорич – заключує Михайло.

Катарина Недич зоз Коцура вибрала тему „Насилство у школох” (перша з правого боку)

ПРАВО И ДИҐИТАЛИЗАЦИЯ

Право дзецка на партипацию єдно зоз основних принципох Конвенциї Зєдинєних нацийох о правох дзецка облапя ґрупу людских правох хтори дзецом ґарантую граждански и политични права, та обовязую держави же би обезпечели дзецом, хтори схопни формовац свойо думанє, право на шлєбодне виражованє того думаня о шицких питаньох хтори вязани за дзеци. Партипация дзецка доприноши його особному розвою, розвою самодовирия, дружтвених схопносцох и почитованя других. Источасно, вона доприноши розвою у гражданским дружтве и розвою дружтвеней одвичательносци, бо дзеци уча як можу допринєсц своєй заєднїци и як сами треба же би були одвичательни.

– Нєшкайша диґитализация у велькей мири помага дзецом, понеже маю векши приступ ґу информацийом, швидки приступ, а зявенє штучней интелиґенциї им ище баржей може помогнуц же би швидше поробели даяки задатки. Док, з другого боку, им и одмага у истей мири, понеже вец нє знаме цо нам правдиве,  а цо фалшиве, бо єст вельо информациї и нє можеме пренайсц тото цо нам наисце важне. Позитивни боки диґитализациї тиж зме обачели под час пандемиї з корона вирусом, же була онлайн школа, же нам було обезпечене ученє у тих условийох. Нєшка дзеци баржей свидоми о своїх правох, як цо то було скорей, алє думам же то нє на достаточним уровню, так же ше мушиме и далєй намагац дзецом указац на їх права же би ше виборели за тото цо им треба. З тей нагоди бим любел поручиц дзецом и младим же би ше нє бали висц зоз зони комфору, же би превжали даяки крочаї на свою одвичательносц, бо дакеди лєм дакус треба же би ше свойо околїско, або свой живот злєпшало – закончує Михайло.

Фото: Покраїнски защитнїк гражданох

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ