Мала сом найлєпших школярох

автор Л. Вереш
544 Опатрене

През свою роботу як наставнїца руского язика у Основней школи ,,Йован Йованович Змай”, Мария Самарджич, народзена Дротар, нє лєм же дава порив своїм школяром же би учели наш руски язик, же би го полюбели, алє и же би пестовали богату руску културу.

Свойо основне школованє закончела у родним валалє, а потим ше уписала до Штреднєй школи ,,Светозар Милетич” у Новим Садзе. Кед ше приблїжел конєц штвартого року Мария похопела же є ище вше нє порихтана почац робиц и же ше сце уписац на факултет.

МЕДЗИ ПЕРШИМА ҐЕНЕРАЦИЯМИ ЗАКОНЧЕЛА СТУДИЇ НА РУСКЕЙ КАТЕДРИ

Високе образованє Самарджичова предлужела у Новим Садзе на Филозофским факултету на Катедри за руски язик и литературу.

– Предмети як цо то математика, статистика и право, цо сом мала у штреднєй школи,  нє барз сом любела, алє сом одмалючка любела читац. Знала сом же мой вибор будзе язик. У тим чаше, Катедра за руски язик и литературу була праве отворена, думам же сом була треца ґенерация студентох хтора ше на ню уписала. Пошла сом на Филозофски факултет и дознала як буду випатрац студиї и цо шицко потребне за примаци испит. Мнє ше то барз попачело и надумала сом ше уписац – почина нашу розгварку Мария Самарджич.

Як цо би и векшина людзох подумала же студирац язик значи лєм читац и давац испити, з таким роздумованьом як бруцош, на перши преподаваня пришла и наша собешеднїца. Нє було то так єдноставно, як цо то випатрало. Медзитим, Мария нє роздумовала вельо о тим же студиї обсяжни, алє поряднє учела и покладала испити. Найвекша потримовка у тим чаше єй були праве колеґинї з факултету, Олена Папуґа и Даниєла Ловас, бо и вони преходзели през исте, та праве прето єдна другу одшмельовали, нє сцели же би даєдна з нїх напущела факултет. Вони три аж и дипломовали у истим року.

– У медзичаше сом ше одала, и мою дзивку Даниєлу сом народзела у маю, а мешац пред тим, у априлу, сом дипломовала. Три роки познєйше ше народзел и син Марко. Роботу теди було лєгчейше найсц як нєшка, бо наисце було роботи, алє я теди анї нє роздумовала о глєданю роботи, бо сом сцела буц зоз дзецми и фамелию. А вец пришли гевти страшни дзеведзешати роки, кед була криза у каждим смислу. Теди ше отворело роботне место у Основней школи у Дюрдьове, понеже наставнїца хтора по теди робела у школи нашла роботу у Новим Садзе, а я пришла на єй место – здогадує ше наша собешеднїца.

Мария з колеґинями дюрдьовскей школи

 ПОДУМАЦ СОМ НЄ МОГЛА ЖЕ ШЕ БУДЗЕМ БАЦ ЗА РОБОТУ

– Кед сом починала  робиц, теди ше порядна настава на руским язику одвивала у шицких класох, дзеци було барз вельо и нє могла сом себе анї задумац же ше пред пензию будзем бац за свою роботу. Школяре зоз руских оддзелєньох вше були добри, културни и воспитани,  и з нїма було уживанє робиц. Нормално же дараз було же и вони були нєсташни, алє я ше наисце нє могла поносовац як дзепоєдни мойо колеґове. Аж сом дакеди видзела при даєдних и кущичко любомори, як цо ,,лєгко єй”… Алє то и правда. Було ми лєгчейше як другим, бо атмосфера на годзинох вше була приємна за роботу, нїґда то нє були даяки ексцеси хтори би виволали бриґу ширших розмирох – приповеда Самарджичова.

Одвичательносц ключни елемент професорскей роботи. Як преподаваче, професоре маю обовязку своїм школяром пренєсц знанє и схопносци хтори им помогню же би були успишни у живоце. Вони одвичательни нє лєм же би правилно пренєсли ґрадиво и оценьовали школярох, алє и же би створели позитивне и сиґурне окруженє у учальнї, же би школяре зоз дзеку приходзели на їх годзини. Зоз своїм справованьом и прикладом нє раз потвердзене же наставнїки и учителє барз можу уплївовац на будучносц своїх школярох, як и на квалитет образованя вообще. Праве наставнїца Мая, як ю шицки волаю, вше ше намагала буц добри приклад своїм, алє и шицким другим школяром у дюрдьовскей основней школи.

– Любела сом зоз дзецми подзелїц велї животни искуства хтори сом здобула, а за хтори сом знала же им буду значиц у дальшим живоце. Вше сом патрела же би годзини руского язика школяром були цикави и же би през забаву здобували нєобходне знанє.

У моєй роботи ми помогло здогадованє на мойо школски часи, алє нє могла сом ше опрец лєм на тото, бо ше и часи, и дзеци пременєли. Кажда ґенерация иншака за себе, а наставнїк треба же би пренашол на яки способ ше може повязац зоз школярами же би вони у нїм нє видзели лєм строгу и авторитативну особу, алє и же би знали же ше ґу тому наставнїкови вше можу присц, повесц му кед ма даяки проблем  – наглашує Мария.

Робота з дзецми єдна з найкрасших роботох

ФАКУЛТАТИВНА НАСТАВА НЄ МОЖЕ ЗАМЕНЇЦ ПОРЯДНУ

Основна школа у Дюрдьове уж седем роки нє ма порядну наставу на руским язику. Од осем класох, порядна настава ше одвива лєм у штвартей и седмей класи.

У рокох кед ше указовало же ше случи тота ситуация, Основна школа вєдно зоз учительками и наставнїцу Маю, запровадзовала рижни акциї, ходзели и до забави, бешедовали зоз родичами же би свойо дзеци уписали до рускей оводи и школи, алє резултату нє було.

– Вше зме якош з миру  пробовали родичом потолковац чом школованє у билинґвалних оддзелєньох лєпше и хасновитше. Бешедовали зме и бешедовали, указовали  на предносци, алє нам ше нажаль, нє удало. Вше зме доставали исти коментари же дзецом чежко, обавали ше же ше дзеци нє социялизую и нє знайду у дальшим школованю. Нє вредзели анї приклади велїх наших школярох хтори после законченей основней школи по руски посцигли нєвироятни успих у дальшим школованю. Голєм ше у тим можеме цешиц – гвари на концу Мария Самарджич.

ДЗЕЦОМ ПЕСТОВАНЄ ЯЗИКА ИНТЕРЕСАНТНЕ

–  У стретнуцу зоз дзепоєднима родичами дзецох хтори закончели основну школу, вецей раз  сом чула коментари ,,Яй, чкода же нє було руске оддзелєнє. Мойо дзецко би ше лєпше чувствовало”. А праве тоти родичи були з тих хтори були процив того же би їх дзеци ходзели до руского оддзелєня. Нє знам цо бим поведла на тото. Тераз маме пестованє руского язика у школи и обачела сом же дзеци дзечнє приходза на тоти годзини, же су им барз интересантни, и же ше з дзеку уча по руски – гвари наша собешеднїца.

Радосц вше векша кед на дзверох подмладок и дзивки, и сина

ПОВЯЗАНИ ТЕКСТИ