Як ше треба костирац же би чловек бул здрави, же би функционовал, цо и кеди єсц, хтора пожива хасновита и на цо треба мерковац, то питаня на хтори одвит ма Ириней Папуґа, дипломовани инжинєр технолоґиї биотехнолоґийного поживового инжинєрства зоз Шиду. Папуґа нє лєм же шицко тото учел на факултету и теорийно є подковани, вон ше того притримує и у каждодньовим живоце. На початку розгварки припознава же и у його живоце, кед єлово о костираню, нє ишло як по лою.
-З яри 2017. року сом мал 124 кили и теди сом одлучел же мушим схуднуц, зняц зоз себе тоту терху. Прешло кус вецей як рок, а я мал 88 килограми. Перше цо сом зробел то було же сом престал пиц ґазирани соки, а понеже сом скорей рано нє фриштиковал, пременєл сом тото звикнуце, та сом почал фриштиковац. Такой з рана на празни жалудок сом попил чай без цукру з ложичку меду, а на роботи єдно або два варени вайца и швижу мархву або кашу з овса. Од овоцох сом єдол яблука, помаранчата, банани, авокадо и лимун – приповеда Ириней Папуґа и надпомина же барз добре кажде рано вицадзиц пол лимуна и помишац зоз маслиновим олєйом и тото попиц.
МЕСО ЗАМЕНЄЛ З РИБУ, А ХЛЄБ ЗМЕНШАЛ
Наш собешеднїк далєй наводзи же зоз костираня у векшей мири вируцел швиньске месо, а окреме месово преробки. Частейше почал єсц рибу у хторей, гвари, нєт конзерваси и емулґатори. На його мению були сардини з Ядранского моря и Атлантику, як и ослич зоз Сиверного моря, лосос, а кус менєй туна з Пацифику пре, як наводзи, радияцию од нуклеарних експериментох. Наш собешеднїк при костираню тиж хаснує и йоґурт и кефир, и млєко хторе ма менєй млєчней масци же би було у нїм и менєй голестеролу. Кед слово о вайцох, препоручує рано поєсц два цали вайца, а вечар лєм бильчок. Вон тиж зменшал и хлєб и наводзи же велї гриша же хасную такволани чарни хлєб, думаюци же є здравши. Толкує же у рокох кед єст вецей дижджу, єст и вецей чкодлїви материї у зарну жита, так же у билим хлєбу у таких обставинох кед ше вихаснує ядро зарна нєт тельо чкодлїви елементи, а такволани афлатоксини ше зявюю у житу и у кукурици у дижджових рокох.
ПОСТ НЄ ПРЕСКАКУЄ
– Каждого вовторку почитуюци од святого Антония посцим, а так и стредами и пиятками, з нагоди Крачуна и Велькей ноци. Теди на моїм столє найчастейше риба, бундавки, празилук и посни юшки, а окреме парадичова. Парадича ма у себе ликопен, материю хтора защита орґанизма од канцеру простати, а добра є и у превентиви кед слово и о женских хоротох. Наприклад, парадича ма вельо векше дїйство на чловеково здравє кед є уварена, и твердзим же ше при порядному костираню и до 50 одсто здравствени проблеми можу вилїчиц, лєм ше кус треба заинтересовац – гвари Папуґа хтори док купує гоч котри продукт обовязно пречита декларацию гоч як надробно виписану.
– Важне ми же яке одношенє угльових гидратох, масцох и протеинох. Наприклад, кед продукт ма 10 одсто протеини, вец би масци нє требало буц вецей як 20 одсто. Окреме треба мерковац на засицени масни квашнїни же би було найвецей штири одсто од спомнутих 20 одсто вкупних масцох. Тиж важне и тото же би було найвецей 40 одсто угльових гидратох, а од того нє вецей як 20 одсто цукру – гвари вон.
Понеже при костираню вшелїяк барз значна и вода, Папуґа наводзи же пиє воду тоту хтора ма пе-ха вредносц понад седем, бо и то такволани базни води и даваю векше количество оксиґену у креви. Пред спаньом треба попиц погар-два такей води або вицадзиц и лимун до води, бо вон тиж дава базни штредок, а познате ше базни штредок нє одвитує карциному кед же го єст, а кед го нєт дївствує превентивно.
У посце Ириней нє є вельо меса, алє теди частейше є пасулї, мауни як и лєнчи, леблебиї, а гвари же добре поєсц и кикирики. Тота желєнява здрава и хасновита.
– Барз добри и хасновити и пуканки. Зеаксантин дава защиту од старецкого шлєпидла, а єст го у кукурици односно праве у пуканкох. Треба цо частейше хасновац и копер у костираню, а зменшац уношенє солї хтора подзвигує кревови прицисок. Барз важне поживу вше добре пожувац, а вец прелїґнуц, и нє понагляц єсц. Вше добре попиц и погар води и то додня рано, потим пред полудзенком и вечеру – совитує наш собешеднїк, Ириней Папуґа.
ЛЄМ БЕЗ ХЕМИЇ
Ириней Папуґа хаснує овоц и желєняву хтора нє пирскана, односно хемийно нє третирована. Вон сам пририхтує защитни средства процив чкодлївцох.
-Положим до судзини покриву, лупу зоз цибулї и руменєц, и то одстої 24 годзини. После прецадзим и з тоту чечносцу пирскам овоц и желєняву. Вше лєпше поєсц яблуко гоч ма и хробака у себе, бо то знак же є здраве и же нєт хемиї у нїм. Яблука часто натрем и кладзем до змарзовача, або их уварим на компот. Тиж барз здрави и соки зоз габзи, лїпи, баґрени, шипку и покриви. Кед одстоя у води 24 годзини, прецадзим их и додам лимуну и цукру по смаку, або ище лєпше меду.
З часу на час добре попиц и серватку з кози, бо є барз здрава, а окреме пре реґенерацию печинки – гвари Папуґа.
И ПРИРОДА ЛЇК
За добре здравє, окрем костираня значна и физична активносц и пребуванє на швижим воздуху.
– Любим ше шейтац и часто одходзим до природи, окреме у околїску Шида аж по Лїповачу. То барз добре и здраве, а у природи чловек вше дацо найдзе цо може похасновац и у костираню. Тиж барз добре и плївац, так же и я часто през лєто на Сотским озеру – гвари Ириней.